Справа № 307/1853/16-ц
Провадження № 2/307/102/17
23 січня 2017 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Клим (Сабадош) В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності недійсним правочином.
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності недійсним правочином. В позовній заяві зазначила, що відповідач ОСОБА_3б. в судовому засіданні апеляційного суду Закарпатської області надав суду оригінал довіреності від 10.03.2015 року згідно якої він представляє інтереси ОСОБА_2, який є також відповідачем по справі №307/3630/13-ц. Відповідач ОСОБА_3 по справі №307/3630/13-ц представляв інтереси третьої особи, що не заявляла самостійні вимоги ОСОБА_5 по довіреності від 03.09.2015 року в якій зазначено ОСОБА_3 має паспорт серії ВР №554982, який виданий Хустським РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області від 05.05.2014 року. З наведеного випливає, що у ОСОБА_3 є два паспорти громадянина України або один із них є фіктивним. Вважає, що дії відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо правочину - довіреності від 10.03.2015 року порушують її права. Довіреність від 10.03.2015 року, в якій зазначений паспорт серії ВО №445703, виданий Хустським РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області від 25.03.1998 року є оспорюваним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, але вона як заінтересована особа заперечує її дійсність на підставах, встановлених законом, тому оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. На її думку нотаріус, що посвідчував правочин, не перевірив дійсність документів, які зазначені у правочині - довіреності від 10.03.2015 року, а тому його дії є неправомірними. Позивачка також зазначила, що про порушення свого права вона дізналася, в червні 2016 року через своїх представників під час розгляду цивільної справи №307/3630/13-ц в апеляційному суді Закарпатської області, оскільки відповідач ОСОБА_3 надав суду оригінал оспорюваного правочину. Позивачка вважає, що вчинений правочин є недійсним, оскільки порушує її права та інтереси, так як позбавляє її права на житло та приватну власність, якою вона користувалася багато років.
Просить суд визнати довіреність від 10 березня 2015 року, посвідчену приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4, що зареєстрована в реєстрі за №2262 недійсним правочином із застосуванням наслідків його недійсності.
Відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що 10.03.2015 року він дійсно уповноважив довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №2262 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер - НОМЕР_1, (паспорт серії ВО 445703, виданий Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області 25 березня 1998 року), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, (паспорт серії ВР 394045, виданий Іршавським РВ УМВС України в Закарпатській області 5 липня 2009 року), зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4«а», Іршавського району, Закарпатської області ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, (паспорт серії ВР 355429, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 27 жовтня 2008/ року), зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6«б»АДРЕСА_1, які діють самостійно, незалежно один від одного, бути його представниками з наданням відповідних прав та повноважень, зазначених у цій довіреності. Довіреність була видана ним строком на три роки та дійсна до 10.03.2018 року без права передоручення повноважень третім особам, якщо не буде припинена раніше цього терміну шляхом скасування, з дотриманням при цьому вимог цивільного законодавства. Ця довіреність була надана йому на перевірку до її підписання, вичитана ним у присутності нотаріуса. Зазначив, що ОСОБА_3, який представляє його інтереси по оскаржуваній довіреності змінив паспорт 5 травня 2014 року. В оскаржуваній довіреності випадково було зазначено старі паспортні дані (серія ВО 445703, виданий Хустським РВ ГУДМС України в Закарпатській області від 25.03.1998 року), які знаходились в приватного нотаріуса. Вважає, що вказана довіреність жодним чином не порушує права позивача. В позові не зазначено, яким саме чином оскаржувана довіреність порушує права позивача. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно довіреності від 10 березня 2015 року, посвідченої та зареєстрованої приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за №2262, ОСОБА_2 уповноважив також ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер - НОМЕР_1, (паспорт серії ВО 445703, виданий Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області 25 березня 1998 року), зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, бути його представником, з наданням відповідних прав та повноважень, зазначених у цій довіреності. Дана довіреність видана без права передачі наданих повноважень і дійсна протягом трьох років.
В листі начальника Хустського РВ ГУДМС України в Закарпатській області від 24.12.2016 року за №4355 та в доданій до нього заяві ОСОБА_3Б від 05.05.2014 року про видачу паспорту зазначено, що 05.05.2014 року в Хустському РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_9, отримав паспорт громадянина України серії ВР №554982 взамін зіпсованого паспорту громадянина України серії ВО №445703, виданого 25.03.1998 року.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може також бути визнання правочину недійсним.
За змістом ч.1 ст.40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю фізичної особи.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Відповідно до ч.3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Відповідно до ч.1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
У відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
По своїй правовій природі довіреність є одностороннім правочином.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 0611.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 на підставі довіреності від 10 березня 2015 року, посвідченої та зареєстрованої приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за №2262, уповноважив також ОСОБА_3 бути його представником, з наданням відповідних прав та повноважень, зазначених у цій довіреності, при цьому в самій довіреності зазначено, що на день її посвідчення нотаріусом серія та номер паспорту громадянина України відповідача ОСОБА_3 вказано як ВО 445703, виданий Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області 25 березня 1998 року, тоді як на той час у ОСОБА_3 вже був паспорт серії ВР №554982, виданий Хустським РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області 5 травня 2014 року, який йому виданий взамін зіпсованого паспорту серії ВО 445703.
Згідно до ст.60 цього ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
А згідно до ст. ст. 58, 59 цього Кодексу докази повинні бути належними і допустимими. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи представника позивачки ОСОБА_8 з посиланням на неправильність зазначення паспортних даних (серії та номеру паспорту громадянина України, дати його видачі) відповідача ОСОБА_3 в оспорюваній довіреності від 10 березня 2015 року на момент її посвідчення нотаріусом ОСОБА_4 як на підставу визнання її недійсним правочином, суд вважає безпідставними, оскільки зазначена довіреність була підписана саме відповідачем ОСОБА_2, який уповноважив відповідача ОСОБА_3 представляти його інтереси.
При цьому, суд констатує, що зазначення в оспорюваній довіреності паспортних даних відповідача ОСОБА_3, а саме - паспорту серії ВО 445703, виданого Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області 25 березня 1998 року, стосується тієї ж особи ОСОБА_3, оскільки зазначений паспорт до його заміни на інший 5 травня 2014 року, посвідчував саме особу ОСОБА_3
Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.
Враховуючи наведене, та те, що представник позивачки ОСОБА_8 в судовому засіданні не довів які саме права, свободи чи інтересипозивачки ОСОБА_1 були порушені у зв'язку з наданням відповідачем ОСОБА_2 довіреності від 10 березня 2015 року відповідачу ОСОБА_3 на представлення його інтересів в інших органах, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності недійсним правочином, слід відмовити.
Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивачку.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст.16, 203 ч.1, 215, 244, 245 ЦК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності недійсним правочином, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий В.І.Бобрушко