справа № 2-а- 2326/08
21 травня 2008 року 16 год. 50 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Боймиструка С.В.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шевчук І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги в сумі 3 386 грн. 35 копійок,
Позивач - ОСОБА_3 звернувшись до суду вказує, що має право на пільги встановлені законодавством України, як учасник війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданого Голанським райсоцзахистом Рівненської області 03 березня 1998 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня він має право на разову грошову допомогу, як учасник війни в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
В 2004 році їй взагалі не було виплачено дану допомогу, 2005 році було виплачено вказану допомогу в розмірі 50 гривень, в 2006 році - 50 грн. та в 2007 році - 55 гривень.
Пенсія за віком складала в 2004 році - 92 грн. 45 коп., 2005 році - 332 грн., 2006 році - 359 грн. 00 коп., а в 2007 році - 410 грн. 06 коп.
Таким чином, позивач вказує, що відповідач не доплатив йому щорічну разову допомогу до 5 травня, всього за чотири роки: 2004,2005,2006, 2007 роки - 3 386 грн. 35 копійок.
Посилаючись на ст.14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та рішення Конституційного суду України від 1 грудня 2004 року, позивач просить позов задовольнити і стягнути з відповідача недоплачену щорічну разову допомогу в розмірі 3 386 грн. 35 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задоволити.
Представник управління праці та соціального захисту населення Гощанської райдержадміністрації позов не визнала, оскільки ст. 95 Конституції України встановлює, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільові спрямування цих видатків.
Бюджетним Кодексом України (п.2 ст. 4) встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу України положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині в якій вони не суперечать положенням Конституції України цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Також вважає, що вони не є належним відповідачем по даній справі, просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши учасників процесу, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення...
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
На думку суду, позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтується його позов, а відповідачами доказана правомірність своїх дій, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст..8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно ч. 2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Як вбачається з ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» та в попередніх бюджетах за 2005,2006 роки, видатки держави на фінансування виплат в розмірах зазначених в ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - не передбачені.
Хоч рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 29 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якою обмежувались зазначені вище виплати, визнано таким, що не відповідає Конституції України, однак на думку суду, це не тягне за собою автоматичне здійснення таких виплат, оскільки в бюджеті не має відповідного фінансування.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині видатків на загальносуспільні потреби передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірах про які йдеться в позові - не внесено. В державному бюджеті на 2008 рік також не передбачено компенсаційних виплат за попередні роки для даної категорії громадян по щорічній разовій грошовій допомозі до п'ятого травня.
Отже, оскільки таких коштів на адресу відповідача з Державного бюджету України не надійшло, то підстав стягувати з нього зазначеної позивачем суми - не має, оскільки він не є розпорядником коштів.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги в сумі 3 386 грн. 35 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: