19 січня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/2328/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
за участі секретаря - Гайдука С.В.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представників відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс» (далі - ТОВ «Сервіс») 20.12.2016 звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - Управління) та просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 08.12.2016 № 25-03-012/0667/158 в розмірі 58 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що посадові оклади його співробітникам були встановлені з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень та тарифних ставок, за погодженням з представником трудового колективу, у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці» та ст. 97 КЗпП України. Зазначив, що посадові оклади є більшими за мінімальний розмір заробітної плати.
Також пояснив, що працівники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працювали в ТОВ «Сервіс» неповний робочий тиждень, оскільки між працівником і уповноваженою особою товариства було узгоджено такий порядок роботи на підприємстві. У зв'язку з наведеним, оплата праці їм проводилась пропорційно відпрацьованому часу, але з урахуванням вимог чинного законодавства в частині виплати заробітної плати не менше ніж мінімальна заробітна плата.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, надали письмові заперечення та пояснили, що інспектором передано на розгляд матеріали перевірки для застосування фінансових санкцій щодо позивача відповідно до ст. 265 КЗпП України. Начальником Управління Держпраці у Чернігівській області акт перевірки від 15.11.2016 № 25-03-02/0667 прийнято до розгляду.
Відповідно до абзацу четвертого ч. 2 ст. 256 КЗпП України, постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 08.12.2016 № 25-03-012/0667/158 винесено за встановлення позивачем посадових окладів сестрі медичній ОСОБА_7, адміністратору Міщенко Л.І., автомеханіку ОСОБА_6, техніку зубному ОСОБА_9 на рівні мінімальної заробітної плати - 1450,00 грн., без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), що є порушенням ст. 96 КЗпП України.
Також зазначили, що на розгляд справи про накладення штрафу 08.12.2016 з'явилась головний бухгалтер ТОВ «Сервіс» ОСОБА_10, але так як у неї не було належно оформленої довіреності, оскаржувану постанову позивачу направлено поштою.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено з таких підстав.
ТОВ «Сервіс» є юридичною особою, зареєстровано у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.03.1997 внесено відповідний запис (а.с. 61-63, 50).
Судом встановлено, що листом від 27.10.2016 за № 10730/4.1/4.3-ДП-16 Департамент з питань праці Держпраці, на виконання рішення колегії Мінсоцполітики від 23.09.2016 та Плану заходів щодо координації спільних дій Держпраці, ПФУ та ДФС, направив для опрацювання відповідачу переліки роботодавців, які виплачують заробітну плату в розмірі меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати. Вказаним листом доручено провести перевірки додержання законодавства про працю на підприємствах, зокрема, ТОВ «Сервіс» (п. 574 Переліку) (а.с. 98, 99).
Листом від 27.10.2016 за № 10784/4.1/4.3-ДП-16 Департамент з питань праці Держпраці додатково надав дозвіл Управлінню на проведення перевірок у роботодавців згідно з переліком (а.с. 100).
Відповідно до наказу Управління від 09.11.2016 № 199 та на підставі направлення на проведення перевірки від 09.11.2016 № 815, посадовою особою Управління Держпраці у Чернігівській області проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Сервіс» законодавства про працю. Відповідно до відмітки, копію направлення на проведення перевірки 10.11.2016 вручено під підпис директору ТОВ «Сервіс» ОСОБА_2 (а.с. 102).
Перевірку проведено в період із 10.11.2016 по 15.11.2016. Запис про проведення перевірки в книзі обліку перевірок перевіряючим не здійснювався, що було відображено в акті (а.с. 106-108, 73).
За результатами перевірки було складено акт додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 25-03-012/0667 від 15.11.2016, отриманий директором товариства ОСОБА_2 15.11.2016, про що свідчить відповідний підпис директора ТОВ «Сервіс» та печатка. Заперечень та зауважень до перевірки не має (а.с. 67-74).
Як вбачається із акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Сервіс» ст. 96 КЗпП України, а саме відповідно до штатного розпису введеного в дію 01 листопада 2016 року посадові оклади: інженера з охорони праці пожежної безпеки, лікаря-гастроентеролога, лікаря-уролога, лікаря-онколога, мамолога, рентгенолаборанта, сестри маніпуляційної, сестри медичної, сестри медичної зі стоматології, молодшої сестри медичної, зубного техніка, реєстратора медичного, лікаря гінеколога,майстра з ремонту автозасобів, закрійника, швачки встановлено - 1450 грн.; оплата праці співробітникам товариства (сестрі медичній ОСОБА_7, адміністратору Міщенко Л.І., автомеханіку ОСОБА_6 та іншим працівникам) проводиться на рівні розміру мінімальної заробітної плати - 1450,00 грн., без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Також - порушення ст. 97 КЗпП України, а саме штатний розпис по товариству на 30.10.2016 ТОВ «Сервіс» з встановленими розмірами посадових окладів правників товариства затверджений директором ТОВ «Сервіс» ОСОБА_2 самостійно, без погодження з уповноваженими на представництво трудовим колективом органом; та порушення ст.115 КЗпП України -строки виплати заробітної плати в товаристві не встановлені, заробітна плата в перевіряємому періоді 2016 році працівникам виплачується один раз на місяць. За жовтень 2016 року на момент перевірки заробітна плата нарахована, але не виплачена.
За порушення статей 97, 115 КЗпП України Управлінням було складено відносно ОСОБА_2, як керівника ТОВ «Сервіс», протокол про адміністративне правопорушення від 15.11.2016 № 25-18-012/0289, вручений директору товариства, що підтверджується її підписом та печаткою позивача. При цьому, в даному протоколі ОСОБА_2 зазначено про намір усунути виявлені перевіркою порушення в місячний термін (а.с. 80-81).
Начальником Управління Держпраці у Чернігівській області акт перевірки від 15.11.2016 № 25-03-02/0667 прийнято до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи ТОВ «Сервіс» повідомлено листом від 28.11.2016 № 10-04/4411, який вручено адресату 29.11.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 103, 103 зворот).
Листом від 29.11.2016 № 40 директор ТОВ «Сервіс» ОСОБА_2 повідомила Управління про неможливість бути присутньою при розгляді справи. Справу просить розглянути без її участі (а.с. 104).
08.12.2016 начальником Управління розглянуто акт перевірки позивача від 15.11.2016 № 25-03-012/0667 та за результатами його розгляду винесено постанову про накладення на позивача штрафу від 08.12.2016 № 25-03-012/0667/158 в сумі 58000,00 грн. за порушення ст. 96 (а.с. 9), яку надіслано ТОВ «Сервіс» 08.12.2016 листом з повідомленням про вручення (а.с. 105).
Як вбачається із відмітки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, ТОВ «Сервіс» отримано вищевказану постанову 09.12.2016 (а.с. 105 зворот).
Вважаючи винесену відповідачем постанову протиправною, ТОВ «Сервіс» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1291/21603 (далі - Порядок № 390).
Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку (п. 4 Порядку № 390).
Відповідно до п. 7 Порядку № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Згідно із Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничного нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Управління Держпраці у Чернігівській області у своїй діяльності керується Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Статтею 95 КЗпП України встановлено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.
Аналогічні норми містяться в Законі України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95).
Відповідно до абзацу першого ст. 8 Закону № 108/95 держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (ст. 11 Закону № 108/95).
Таким чином, мінімальний розмір тарифної ставки працівника першого розряду, як гарантія в оплаті праці, встановлюється у розмірі, що має відповідати розміру такої ставки, встановленому в угоді. В Україні на законодавчому рівні закріплено обов'язок роботодавців нараховувати та виплачувати працівникам заробітну плату на рівні не меншому ніж мінімальна заробітна плата. Однак, при її нарахуванні необхідно враховувати міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачем перевіряючому було надано наказ директора ТОВ «Сервіс» ОСОБА_2 від 30.10.2016 № 140, засвідчений її підписом та печаткою товариства, яким затверджено та з 01.11.2016 введено в дію штатний розпис ТОВ «Сервіс» у кількості 24 штатні одиниці з місячним фондом заробітної плати 32 630,00 грн. (а.с. 82).
До наказу був наданий штатний розпис, який введений в дію з 01.11.2016 (кількість штатних одиниць - 24; місячний фонд заробітної плати 32 630,00 грн.) (а.с. 83).
Із аналізу доданого до наказу штатного розпису вбачається, що посадові оклади інженера з охорони праці пожежної безпеки, лікаря-гастроентеролога, лікаря-уролога, лікаря-онколога, мамолога, рентгенолаборанта, сестри маніпуляційної , сестри медичної, сестри медичної зі стоматології, молодшої сестри медичної, зубного техніка, реєстратора медичного, лікаря гінеколога, закрійника, швачки, майстра з ремонту автозасобів, встановлено на рівні 1450,00 грн., тобто без врахування вимог ст. 96 КЗпП України, що є порушенням законодавства України про працю.
В судовому засіданні представники позивача зазначили, що вищевказаний наказ директором ТОВ «Сервіс» не підписувався та штатний розпис із зазначеними вище посадовими окладами не затверджувався. На підтвердження вказаного ними було надано інший наказ «Про затвердження штатного розпису» товариства від 30.10.2016 № 140, посадові оклади в якому працівникам визначені із врахуванням тарифної сітки (а.с. 96, 97).
Крім того, директор зазначила, що вона не була повідомлена про перевірку, під час її проведення присутньою не була, відповідно, акт та постанову про адміністративне правопорушення не підписувала. Також, виклики на розгляд матеріалів перевірки не отримувала, заяви про розгляд справи за її відсутності не писала. Інших документів, наданих суду представниками відповідача, не підписувала.
Однак, до наданих представниками позивача пояснень та документів суд ставиться критично, оскільки недоліки штатного розпису, який був наданий разом з наказом перевіряючому, були зафіксовані в акті (неналежне затвердження розпису) та протоколі про адміністративне правопорушення. Як вбачається із наявного в матеріалах справи листа ТОВ «Сервіс» від 12.12.2016 № 9 та наказу від 16.11.2016 № 149, підписаних директором та скріплених печаткою товариства (а.с. 76, 77), позивач самостійно усунув порушення, встановлені під час перевірки, тобто, фактично визнав їх наявність.
Щодо позиції представників позивача про те, що директор не підписував надані перевіряючим документи, суд зазначає, що на підтвердження своїх доводів представниками товариства не надано жодних доказів. В судовому засіданні директор ТОВ «Сервіс» ОСОБА_2 зазначила, що під час перевірки була присутня головний бухгалтер ТОВ «Сервіс», яка підписала всі документи замість неї, підробивши її підпис. Однак, за даним фактом підробки до правоохоронних органів на час розгляду справи не зверталась, судово-почеркознавчу експертизу не проводила.
Враховуючи наведене суд вважає, що відповідачем правомірно, на підставі наданих ТОВ «Сервіс» документів, зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 96 КЗпП України. Доказів протилежного суду надано не було.
Судом встановлено, що у трудових відносинах із ТОВ «Сервіс», на підставі укладених трудових договорів, перебувають ОСОБА_11 (реєстратор), ОСОБА_9 (зубний технік), ОСОБА_6І (автомеханік), ОСОБА_7В (медична сестра), ОСОБА_12 (молодша сестра) та ОСОБА_13 (молодша сестра) (а.с. 30-49).
На підтвердження своєї позиції, що позивач проводить оплату праці своїм робітникам на рівні мінімальної заробітної плати, чим порушує вимоги ст. 96 КЗпП України, представники відповідача надали відомості про нарахування заробітної плати за липень-серпень та жовтень 2016 року вищезазначеним працівникам (а.с. 84, 86, 88).
В судовому засіданні представники позивача зазначили, що нарахування заробітної плати на такому рівні відбувалось у зв'язку із тим, що робітники ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7В працювали в ТОВ «Сервіс» неповний робочий тиждень відповідно до узгодженого між товариством та робітниками порядку роботи. На підтвердження своїх доводів представниками позивача надано заяви про переведення їх на неповний робочий час та відповідні накази ТОВ «Сервіс» від 30.04.2016, 05.05.2016 та 10.05.2016 (а.с. 10-13, 18-21).
Однак, такі пояснення позивача суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.05.2006 № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я» встановлено тривалість робочого часу: для зубного техніка на рівні 33 робочі години на тиждень; для медичної сестри та медичного реєстратора - по 38,5 години на тиждень.
Таким чином, згідно місячної норми робочого часу за жовтень 2016 року, норма годин для зубного техніка становить 132 год., для медичної сестри та медичного реєстратора, по 154 год. відповідно.
В матеріалах справи наявні табелі обліку використовування робочого часу за липень-серпень та жовтень 2016 року, надані ТОВ «Сервіс» на перевірку; достовірність наявних в них даних представниками позивача не заперечувалась (а.с. 85, 87, 89).
З аналізу вищевказаних табелів вбачається, що медичною сестрою ОСОБА_7 та реєстратором ОСОБА_8, автомеханіком ОСОБА_6 в жовтні 2016 року відпрацьовано по 159 годин. Цього ж місяця зубний технік ОСОБА_9 відпрацював 132 години.
В серпні 2016 року медичною сестрою ОСОБА_7 відпрацьовано 175 годин в той час, як норма годин для цієї посади становить - 169,4 годин, автомеханік ОСОБА_6 та адміністратор Міщенко Л.I. відпрацювали по 175 годин.
В липні 2016 року медичною сестрою ОСОБА_7 відпрацьовано 163 годин, при нормі 161,7 годин, реєстратором ОСОБА_8 відпрацьовано 168 годин, при нормі 161,7 годин, автомеханіком ОСОБА_6 відпрацьвано 168 годин.
Тобто, незважаючи на надані роботодавцю заяви про бажання перейти на неповний робочий тиждень, вказані працівники не тільки відпрацювали законодавчо встановлену місячну норму робочого часу, а й в окремих випадках навіть понад визначений вищевказаним наказом термін.
Незважаючи на наведене, ТОВ «Сервіс» здійснювало нарахування та виплату зазначеним кваліфікованим працівникам заробітної плати за повністю відпрацьовану місячну норму робочого часу на рівні мінімальної заробітної плати, як за просту, некваліфіковану працю, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями про нарахування заробітної плати.
Враховуючи наведене суд вважає, що відповідач при проведенні перевірки зробив правомірні висновки по порушення ТОВ «Сервіс» законодавства про працю.
Відповідно до ст. 36 Закону № 108/95 за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
Вказаним Порядком № 509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені, тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Відповідно до п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Відповідно до п. 8 Порядку № 509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Як встановлено судом, відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу було дотримано вищевказаних вимог Порядку № 509.
При цьому, суд звертає увагу, що директором ТОВ «Сервіс» ОСОБА_2 в акті перевірки № 25-03-012/0667, який містить її підпис та печатку товариства (доказів зворотного позивачем надано не було) в переліку питань, що підлягають контролю з боку суб'єкта господарювання зроблено відмітки про: отримання копії направлення на перевірку та пред'явлення направлення і службового посвідчення перевіряючого, з'ясування лише тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення.
Як вбачається із протоколу від 08.12.2016 № 158, під час розгляду справи щодо накладення штрафів на засіданні комісії була присутня головний бухгалтер ТОВ «Сервіс» ОСОБА_10, яка з виявленими в акті порушеннями погодилась. Однак, у зв'язку із тим, що вона мала не завірену копію доручення від керівника товариства право на підпис їй надано не було.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що Управлінням правомірно, у зв'язку із порушенням ТОВ «Сервіс» трудового законодавства, зафіксованого в акті перевірки від 15.11.2016 № 25-03-012/0667, прийнято стосовно позивача постанову про накладення штрафу в сумі 58000,00 грн.
Посилання представників відповідача, що відповідачем було порушено процедуру повідомлення керівника ТОВ «Сервіс» про проведення перевірки, зокрема, направлення про проведення перевірки надіслано на електронну пошту головного бухгалтера ТОВ «Сервіс» (а.с. 109) суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Процедурні порушення та недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки є підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки особою, стосовно якої перевірка призначена. В разі допуску до перевірки самі по собі порушення порядку проведення перевірки не роблять наслідки перевірки нікчемними.
Такий висновок суду відповідає аналогічній правовій позиції Вищого адміністративного суду України викладеній у постанові від 17.05.2012 у справі № К-37554/09-С.
Таким чином, оскільки ТОВ «Сервіс» було допущено Управління Держпраці у Чернігівській області до проведення перевірки, її наслідки для суду є законними, якщо встановлені нею факти порушень підтверджується в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, в силу вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає, що позивачем не спростовано вказані в акті перевірки факти порушення вимог трудового законодавства.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс» у зв'язку із його необґрунтованістю.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс" відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя С.В. Бородавкіна