23 січня 2017 р. Справа № 876/7910/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю позивача та представника: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м.Києві на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії № 4 Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві, Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 поліція України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
17.05.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 28.05.2016 року та зменшення позовних вимог від 08.09.2016 року:
про визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії поліції від 18.01.2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність;
про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві № 204 о/с від 04.03.2016 року в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві;
про стягнення з Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що атестація його як працівника поліції призначена за відсутності правових підстав, визначених чинним законодавством, оскільки він був прийнятий на роботу в поліцію як особа, яка виявила бажання проходити службу в поліції без проведення будь-якого конкурсу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії №4 Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м.Києві, оформлене протоколом ОП № 15.00000810.0007460 від 18.01.2016 року. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м.Києві № 204 о/с від 04.03.2016 року в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м.Києві з 05 березня 2016 року. Стягнуто з Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві (вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108583) на користь ОСОБА_1 (вул. Моршинська, 12/8, м. Львів, 79044, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 47589 (сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 12 коп. без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків. В частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 7250 (сім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. постанову суду допущено до негайного виконання.
Відповідач, Головне управління ОСОБА_3 поліції у м.Києві, постанову оскаржило, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі покликається на те, що атестування позивача проводилось у відповідності до вимог Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію» та згідно Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465.
У ході апеляційного розгляду позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 надали пояснення та просять відхилити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено доводи атестаційної комісії, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, оскільки судом було встановлено, що під час проведення атестування відносно ОСОБА_1 членами атестаційної комісії не дотримано принципів об'єктивності, обґрунтованості, комплексності атестування працівників поліції і рішення прийнято без врахування визначених Інструкцією критеріїв, об'єктивних обставин, попередніх характеристик по службі, професійного рівня, показників та результатів у роботі.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходив службу в ОСОБА_3 поліції України на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві.
У період з 18.11.2015 року по 18.01.2016 року було проведено атестацію старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві ОСОБА_1, що підтверджує відповідний атестаційний лист.
Як вбачається з атестаційного листа, ОСОБА_1 під час проходження служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивної сторони як кваліфікований, грамотний працівник, відповідально ставиться до виконання службових обов'язків, має великий досвід управлінської роботи, дисциплінований, принциповий у вирішенні службових питань, уміє будувати стосунки з громадянами та колегами по службі, здатний працювати над усуненням особистих недоліків, має авторитет в колективі, почуття особистої відповідальності, стійкі моральні принципи, сміливість, рішучість, організованість. У зв'язку з тим, що на посаді працює менше трьох місяців, характеристику та висновок прямого керівника по атестації надати неможливо. Результати тестування загальних навичок - 25, професійне тестування - 23. За висновком атестаційної комісії ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає через службову невідповідність та підлягає звільненню зі служби в поліції.
18.01.2016 року Атестаційною комісією № 4 Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві прийнято рішення, затверджене протоколом ОП № 15.00000810.0007460, про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає через службову невідповідність, підлягає звільненню зі служби в поліції.
Наказом Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві № 204 о/с від 04.03.2016 року «Щодо особового складу» підполковника поліції ОСОБА_1, старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м. Києві, звільнено зі служби в поліції за п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію».
Закон України «Про ОСОБА_3 поліцію» №580-VІІІ визначає правові засади організації та діяльності ОСОБА_3 поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в ОСОБА_3 поліції України.
Згідно з п. 1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення», Закон України «Про ОСОБА_3 поліцію» набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч. 7 ст. 15 та ч. 5 ст. 21 цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2017 року. Закон України «Про ОСОБА_3 поліцію» опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Як визначено пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію», працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 1993 року. Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі його особистої заяви прийнятий на службу в поліцію на підставі наказу від 07.11.2015 року № 55 о/с «Щодо особового складу» з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування.
Статтею 59 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Згідно з приписами ст. 58 цього ж Закону призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Таким чином, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію», шляхом видання наказу про призначення за його згодою, він вважається (відповідно до статті 58 цього Закону) призначеним безстроково за умови успішного виконання службових обов'язків.
Відносно доводів позивача про відсутність правових підстав проведення атестації слід зазначити наступне.
Так, частина перша статті 57 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію» визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно з ч. 2 ст. 57 цього ж Закону атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року № 1465, зокрема її п. 3 розділу І.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію», атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Частина 4 ст. 57 цього ж Закону передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 розділу IV Інструкції, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію».
Позиція відповідача 2 та третьої особи зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських ОСОБА_3 поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає ч. 1 ст. Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію».
Проте, наведені підстави для призначення атестування суд відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій вищезазначеної статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у ч. 2 ст. 57 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію».
Закон України «Про ОСОБА_3 поліцію» не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених ч. 2 ст. 57 цього Закону.
Закріплену у ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію» мету атестування відповідач 2 необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з метою визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.
Вирішуючи питання щодо правомірності рішення Атестаційної комісії № 4 Головного управління ОСОБА_3 поліції у м. Києві, оформленого протоколом від 18.01.2016 року, та оскаржуваного наказу № 204 о/с від 04.03.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в ОСОБА_3 поліції України за п. 5 ч. 1 ст. 77 ст. 57 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію», суд виходить з такого.
Відносно позивача було складено атестаційний лист 18.01.2016 року та інформаційну довідку, в яких зазначено, що позивач службу в органах внутрішніх справ проходив з 1993 року, в органах поліції працює з листопада 2015 року. За період служби в органах внутрішніх справ та в органах поліції зарекомендував себе позитивно. У розділі ІІІ атестаційного листа «Результати тестування» зазначено «тестування загальних навичок 25, професійне тестування 23».
Протокол від 18.01.2016 року № 15.00000810.0007460 засідання Атестаційної комісії № 4, підписаний членами комісії, свідчить про те, що під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.
В протоколі також зазначено, що членами комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в ОСОБА_3 поліції та інше.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою Атестаційної комісії № 4 поставлено на голосування рішення: займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. За результатами голосування за - 5, проти - 0.
Зазначені результати атестування занесені в розділ ІV атестаційного листа позивача.
Розділом ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Тому саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.
Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції, керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Дослідженням атестаційного листа позивача судом встановлено, що він за період служби в органах міліції з 1993 року та органах поліції з листопада 2015 року зарекомендував себе з позитивного боку.
Крім того, згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
З атестаційного листа позивача вбачається, що він за результатами тестування отримав 23 бали за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест); 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, загалом 48 балів.
Пунктом 16 розділу ІV Інструкції визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Згідно з пунктом 15 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно з пунктами 20-23 розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Копії документів стосовно позивача, які були предметом дослідження атестаційної комісії, досліджені також судом. Вказані документи не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, навпаки, він характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків.
Суд вважає, що у рішенні атестаційної комісії щодо атестації позивача відсутні обґрунтування та мотиви прийнятого рішення, не зазначено обставини, на підставі яких приймалось рішення. Так, в атестаційному листі і інших поданих документах, що були предметом дослідження комісії, відсутні відомості щодо неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків.
В порушення вимог п. п. 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції, у зазначених рішеннях атестаційної комісії не вказано, з яких підстав відповідачем 1 не було взято до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним п. 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1. Одночасно суд вважає, що результат професійного тестування позивача « 23 бали» не може бути достатньою і беззаперечною підставою для висновку про не відповідність позивача займаній посаді та його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з наведених підстав висновок Атестаційної комісії № 4 Головного управління ОСОБА_3 поліції у м. Києві від 18.01.2016 року щодо ОСОБА_1 «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» є необґрунтованим та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем 2 оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.
Крім того, суд враховує, що пункт 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ОСОБА_3 поліцію» передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджено доводи атестаційної комісії, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, оскільки судом було встановлено, що під час проведення атестування відносно ОСОБА_1 членами атестаційної комісії не дотримано принципів об'єктивності, обґрунтованості, комплексності атестування працівників поліції і рішення прийнято без врахування визначених Інструкцією критеріїв, об'єктивних обставин, попередніх характеристик по службі, професійного рівня, показників та результатів у роботі.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ОСОБА_3 поліції України у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі №813/1640/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
ОСОБА_4