Справа № 11-221/09 Головуючий у 1-й інстанції:
Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України Дірко І.І. Доповідач: Івченко О.М.
21 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Ржепецького О.П.
суддів - Івченко О.М., Чернявського А.С.
при секретарі - Танцуріній С.М.
за участю прокурора - Кириленка Є.В.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2009 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі міського фінансового відділу м. Миколаєва в рахунок відшкодування майнової шкоди 2561 грн. 24 коп.
Згідно вироку 15.08.2008 року приблизно о 8 годині 40 хвилин ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Хонда» д/н НОМЕР_1, рухався по вул. М. Морська в напрямку вул. В. Морська в м. Миколаєві. При проїзді перехрестя вулиць М. Морської і Спаської, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 «б», 12.1, 12.3, 16.11 ПДР, проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалася, виїхав на проїзну частину вул. Спаської, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес» д/н НОМЕР_2, який рухався по цій вулиці, під керуванням ОСОБА_2 В результаті порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, призначити більш суворе основне покарання та призначити додаткове покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами. Обґрунтовує тим, що призначене судом покарання не відповідає ступені тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки ОСОБА_1 не розкаявся у вчиненому злочині і не намагався відшкодувати заподіяну моральну та майнову шкоду.
В запереченнях на апеляцію засуджений ОСОБА_1 просить залишити вирок без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2- без задоволення. Просить суд врахувати те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, пов'язаної з використанням транспортного засобу; має на утриманні матір пенсіонерку, виплачує кредит за автомобіль. Також вказує, що згоден відшкодовувати майнову шкоду ОСОБА_2 з урахуванням виплаченої потерпілій суми страховою компанією.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження є обґрунтованими, відповідають дослідженим судом доказам, що як і кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України, апелянтом не оспорюються.
Виконуючи вимоги ст.65 КК України, суд при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував вчинення ним злочину невеликої тяжкості, особу винного, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи, пов'язаної з використанням транспортного засобу, і дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_1 основного покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., виходячи із положень ст.5 КК України, а також про недоцільність призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не розкаявся у вчиненому злочині матеріалами справи не підтверджується.
Що стосується невідшкодування ОСОБА_1 моральної та майнової шкоди, на що вказує потерпіла ОСОБА_2, то нею при провадженні в кримінальній справі цивільний позов до ОСОБА_1 не пред'являвся. А пояснення ОСОБА_1 щодо неможливості добровільного відшкодування шкоди на зазначених потерпілою умовах, нічим не спростовуються. Але не пред'явлення цивільного позову в кримінальній справі не позбавляє потерпілу ОСОБА_2 права пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене та на вказані засудженим додаткові обставини, які пом'якшують покарання: має на утриманні матір пенсіонерку, виплачує кредит за автомобіль, призначене судом покарання відповідає ступені тяжкості злочину та особі засудженого.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів-
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2009 року у відношенні ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий:
Судді: