Головуючий по 1-ій інст. Станько Л.Л. Справа №22-а-1215/07
Господарський суд Львівської обл. Рядок статзвіту №23
Доповідач : Обрізко І.М.
09 липня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Обрізко І.М.,
суддів: Шавеля Р.М.
Улицького В.З.
за участю секретаря - Соколовській А.С.
представника відповідача - Карпин Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заводу телевізійної техніки «Електрон» на постанову господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007 року за позовом Заводу телевізійної техніки «Електрон» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова про визнання недійсним повідомлень-рішень ,-
Завод телевізійної техніки «Електрон», надалі «Електрон», звернувся в господарський суд з позовом про визнання нечинними повідомлень - рішень № 3656/23-4 та № 3658/23-4 від 05.02.2007року.
Вимоги мотивовано тим, що відповідачем проведено перевірку підприємства по питанню достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період жовтень та листопад місяці 2006 року. За результатами даної перевірки складено акти від 29.01.2007 року за № 151/23-4/19176405 та № 152/23-4/19176405, винесено податкові повідомлення-рішення від 05 лютого 2007 року за № 3656/23-4 та №3658/23-4 про завищення бюджетного відшкодування за жовтень місяць 2006 року на суму 8161 грн. та за листопад місяць 2006 року на суму 7505 грн.
ДПІ посилається на п.п.7.7.1., 7.7.2., п.7.7. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», де зазначено: «...сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між загальною сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду».
Згідно Законів України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів», від 03.06.2005 р. N 2642-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» змінено редакцію пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», надалі Закон, яким регламентується порядок бюджетного відшкодування.
Бюджетному відшкодуванню, відповідно до пп.7.7.2 п. 7 Закону « ...підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)».
Зважаючи на викладене, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, відповідачем враховано до суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 Декларації) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами, як і відображено в додатку № 3 до декларації з податку на додану вартість як в жовтні, так і в листопаді 2006 року. В жовтні відображена сума 9542,0 грн., в листопаді - 7505,0 грн.
Згідно п.4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ, у разі виникнення конфлікту інтересів, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Тому, вимоги відповідача про внесення змін до податкових декларацій позивачем вважаються незаконними.
Постановою господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено з тією мотивацією, що на підставі п.п.7.7.5 та п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону, ДПІ правомірно зменшила суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2006 року в розмірі 8161 грн. та за листопад 2006 року в розмірі 7505 грн.
«Електрон», не погодившись із вказаним судовим рішенням, подав апеляцію, в якій із-за порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Справу розглянуто без апелянта, хоча в матеріалах справи мається клопотання про відкладення, однак останнє не аргументоване, виходячи з завчасного та належного повідомлення про розгляд справи і наявності достатнього часу для підготовки до справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку «Електрону» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року та складено акт від 29.01.2007 року за № 151/23-4/19176405 і винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року за № 3656/23-4, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року на 8161 грн. Аналогічна перевірка проведена «Електрону» за листопад 2006 року, складено акт від 29.01.2007 року №152/23-4/19176405 і винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року за №3658/23-4, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року на 7505 грн.
В процесі проведення перевірки «Електрону» з питань правомірності заявленого бюджетного відшкодування сум ПДВ за жовтень та листопад 2006 року встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону, що призвело до завищення бюджетного відшкодування на суму ПДВ за жовтень 8161,00 грн. та за листопад 7505,00 грн..
Із аналізу п.7.7 статті 7 Закону в редакції, чинній до 01.06.2005, вбачається, що алгоритм бюджетного відшкодування був наступним.
Відшкодуванню з бюджету підлягали суми податку на додану вартість, які визначалися як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону).
У разі, коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість мала від'ємне значення, то вона підлягала відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону).
При цьому, підставою для отримання відшкодування були дані тільки податкової декларації за звітний період.
За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування могла бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображалося в податковій декларації.
Відшкодування здійснювалося шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговував або шляхом видачі казначейського чека, який приймався до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.
Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволялося.
З 1 червня 2005 року суттєво змінено механізм справляння та відшкодування податку на додану вартість. Зазначені зміни були спрямовані на розширення бази оподаткування та подолання негативних тенденцій, які призвели до виникнення значного розміру бюджетного відшкодування перед платниками податку.
Порядок відшкодування податку на додану вартість став однаковий для всіх платників податку за винятком осіб, визначених у п.п.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону, які не мають права на відшкодування податку з бюджету.
Сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону).
Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак, відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.
Сума податку позивача, що підлягає відшкодуванню з бюджету, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону та у вересні 2006 року мала від'ємне значення (зобов'язання) 1381,0 грн., а у жовтні 2006 року становила позитивне значення (зобов'язання) 10108,0 грн.
У зв'язку з тим, що у попередньому звітному періоді (вересні 2006 року) відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, бюджетному відшкодуванню за жовтень 2006 року підлягає 1381,0 грн.
Враховуючи, що у попередньому звітному періоді (жовтні 2006 року) відображено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, бюджетному відшкодуванню за листопад 2006 року підлягає 0,0 грн.
Таким чином, на підставі п.п.7.7.5 та п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону, ДПІ у Залізничному районі м. Львова правомірно зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2006 року в розмірі 8161 грн. та за листопад 2006 року в розмірі 7505 грн.
Розглянувши спір, судова колегія вважає, що господарський суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює,доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Заводу телевізійної техніки «Електрон» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Обрізко І.М.
Судді Шавеля Р.М.
Улицький В.З.