Рішення від 22.09.2009 по справі 12/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"22" вересня 2009 р.

Справа № 12/104

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/104

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське", с. Ставидла, Олександрійський район, Кіровоградська область

про стягнення 50233,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав;

Про час і місце проведення судового засідання сторони належним чином повідомлені.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" подано позов до Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське" про стягнення 50 233,15 грн., з яких: заборгованість за поставлений товар в сумі 26 971,92 грн., курсова різниця в сумі 13 680,37 грн., пеня в сумі 6 176,57 грн., втрати від інфляції в сумі 2 896,63 грн. та 3% річних в сумі 507,66 грн.

Позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог № 1245 від 07.08.2009 року в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар в сумі 26 971,92 грн., курсова різниця в сумі 15256,62 грн., пеня в сумі 4056,87 грн., втрати від інфляції в сумі 2 896,63 грн. та 3% річних в сумі 507,66 грн.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Тому, господарський суд приймає заяву позивача до розгляду.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, вимоги позивача ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши подані документи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" та державним підприємством Дослідного господарства "Ставидлянське" укладено договір поставки № 02/10/08 від 02.10.2008 року (надалі Договір) за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю) товар (засоби захисту рослин), а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти товар та оплатити.

Розділом 3 Договору сторони узгодили ціну договору та порядок розрахунку.

Пунктом 3.2. передбачено, що ціна товару, а також всі інші суми, які підлягають сплаті постачальнику, являються базовими, визначеними на дату поставки. Суми грошових коштів, які підлягають перерахуванню постачальнику, визначаються на основі базових цін, встановлених в специфікаціях за формулою, яка зазначена в Договорі п. 3.2.

Умовами Договору, а саме п. 3.3 визначено, що розрахунок за товар, поставлений відповідно до Договору, здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за такою схемою:

- попередня оплата в розмірі 20% вартості поставки до 10.10.2008 року;

- 80% вартості поставленої партії товару здійснюється до 01.11.2008 року.

Пунктом 3.5 встановлено, що днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Сторони дійшли згоди, що поставка товару здійснюється партіями на протязі 2008 року. Поставка кожної партії товару здійснюється за письмовою заявкою покупця (п. 4.1 Договору).

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 року, проте не перестає діяти до повного виконання сторонами своїх прав та обов'язків за даним Договором (п. 6.7 Договору).

Відповідно до умов Договору поставки позивач передав у власність відповідачу товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 26971,92 грн.

Вказане підтверджується поданими позивачем до матеріалів справи видатковою накладною № АФ-0002282 від 02.10.2008 року та довіреністю серії ЯОО № 355269 від 02.10.2008 року.

Згідно п. 3.3 Договору відповідач мав остаточно розрахуватися з позивачем за отриманий товар до 01.11.2008 року.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором поставки не виконав і не розрахувався з позивачем за отриманий товар у встановлений договором строк.

Доказів проведення повного розрахунку за поставлений товар згідно договору поставки № 02/10/08 від 02.10.2008 року відповідач господарському суду не подав. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 26971,92 грн.

З митою мирного врегулювання даної ситуації позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 750 від 20.01.2009 року про сплату основного боргу та штрафних санкцій. Відповідач вказану вимогу отримав, про що свідчить вхідна відмітка від 27.01.2009 року, проте відповіді не надав, обов'язків своїх не виконав.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставки позивач нарахував відповідачеві курсову різницю за поставлений товар в сумі 15256,62 грн.

В пункті 3.4 Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати товару в дію вступають положення про санкції, передбачені розділом 5 даного Договору.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу за поставлений товар за договором поставки № 02/10/08 від 02.10.2008 року в сумі 26971,92 грн. та в частині стягнення курсової різниці за поставлений товар в сумі 15256,62 грн.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договорів передбачена можливість стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно перерахованих коштів, за кожен день прострочки.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені згідно п. 5.3 Договору та уточненого розрахунку позивача в розмірі 4056,87 грн. за період з 01.11.2008 року по 17.06.2009 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 2896,63 грн. за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року та 3 % річних в сумі 507,66 грн. за період 01.11.2008 року по 17.06.2009 року .

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції та 3 % річних та стягує з відповідача на користь позивача збитки від інфляції в сумі 2896,63 грн. за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року та 3 % річних в сумі 507,66 грн. за період 01.11.2008 року по 17.06.2009 року .

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 546, 547,5 49, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське", с. Ставидла, Олександрівський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 31373027 , ІПН 313730211152, р/р 26003002002001 в КРУ КБ "Надра", м. Олександрія, МФО 323624 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім", юр. адреса: 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А, поштова адреса: 49098, м. Дніпропетровськ, пров. Білостоцького, 12а, р/р 26007050400021 ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 24984320, ІНН № 249843204623, борг в сумі 49689,70 грн., з яких: основна заборгованість за поставлений товар в сумі 26 971,92 грн., курсова різниця в сумі 15256,62 грн., пеня в сумі 4056,87 грн., втрати від інфляції в сумі 2 896,63 грн. та 3% річних в сумі 507,66 грн. державне мито в сумі 502,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 312,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Макаренко Т.В.

Попередній документ
6422459
Наступний документ
6422461
Інформація про рішення:
№ рішення: 6422460
№ справи: 12/104
Дата рішення: 22.09.2009
Дата публікації: 15.10.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Кіровоградської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію