ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
10 січня 2017 року м. Київ № 826/11827/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира) за ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3);
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30323909 від 05 липня 2016 року, на квартиру за ОСОБА_3 (далі - оскаржуване рішення).
Одночасно із позовом позивачем заявлено письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири (далі - заявлене клопотання).
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/11827/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ОСОБА_3 (далі - третя особа). При цьому, під час підготовки справи та заявленого клопотання до розгляду судом з'ясовано, що таке клопотання підлягає розгляду та вирішенню згідно з ч. 3 ст. 118 КАС України.
У ході ознайомлення із заявленим клопотанням, у свою чергу, з'ясовано, що на його обґрунтування позивачем зазначено про незаконну державну реєстрацію права власності на квартиру за третьою особою, яка має можливість відчужити таке нерухоме майно іншим особам, внаслідок чого буде завдано значної шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль. Третя особа має на меті відчужити квартиру, щоб унеможливити її повернення дійсному власнику, тобто позивачу.
В подальшому, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або унеможливили б захист таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або ускладнювали б відновлення таких прав та інтересів при виконанні судового рішення у межах заявлених позовних вимог.
При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки за відсутності, станом на час розгляду заявленого клопотання, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, заборона відчуження квартири є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 128, 160, 165 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №826/11827/16.
Копії ухвали направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин