16 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В.,
розглянувши заяву Дніпропетровської митниці ДФС України (далі - Митниця) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Митниці про скасування рішення,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 жовтня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Митниця подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статей 53, 54 Митного кодексу України(далі - МК), що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 21 вересня, 9 та 10 листопада 2016 року (справи №№ К/800/12262//16, К/800/12566/16, К/800/6792/16 відповідно).
Із посиланням на ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 травня, 8, 11 липня, 2 серпня, 28 жовтня, 30 листопада 2016 року (справи №№ К/800/12675/16, К/800/15271/16, К/800/18574/16, К/800/20890/16, К/800/28965/16, К/800/32631/16 відповідно), просить переглянути рішення суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішеннях, наданих для порівняння, йдеться про застосування одних і тих самих норм митного законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з визначенням митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, заявленням, документальним підтвердженням та декларуванням митної вартості, а також з контрольними повноваженими митних органів перевіряти правильність визначення митної вартості та коригувати її.
У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, йдеться про те, що декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару: контракт від 29 квітня 2015 року № 15-0835-12, рахунок-фактуру (інвойс) від
31 травня 2015 року № БЕЛ00074 та додаток до нього, залізничну накладну від 1 червня 2015 року № 43601152, лист ПАТ «ДКМД» від 7 червня 2015 року № 062д/1487, сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 8 червня 2015 року, сертифікат якості від 31 травня 2015 року № 66, копія митної декларації країни відправлення від 7 травня 2015 року. Надані документи не містили розбіжностей, піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару, у зв'язку із чим суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову.
В ухвалах від 21 вересня, 9 та 10 листопада 2016 року йдеться про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято на підставі того, що в поданих до митного оформлення документах виявлено розбіжності - рахунках-фактурах і конрактоутримувача і виробника відсутні печатки і штампи митних органів Російської Федерації при вивозі товару, а також в місцях перетину митних кордонів під час переміщення товару залізницею (ухвала від 21 вересня 2016 року); у наданих рахунках-фактурах від виробника товару ціна на той самий товар, при різному вмісті заліза, визначена на однакову суму (ухвали від 9 та 10 листопада 2016 року).
Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, що регулюють відносини визначення митної вартості товару, яке зумовлене різними за змістом та характером фактичними обставинами справ. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.
За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
Зі змісту заяви, тексту оскарженого рішення та доданих до заяви інших судових рішень висновується, що суд касаційної інстанції не інтерпретував названих у заяві норм процесуального закону, а відповідно до їх положень в кожному конкретно індивідуальному випадку з'ясовував обґрунтованість доводів касаційних скарг і необхідність відкриття касаційного провадження. Зокрема, в ситуації з оскарженим рішенням доводи касаційної скарги заявника цей суд визнав необґрунтованими і недостатніми для перевірки матеріалів справи, а у правових ситуаціях, на які робиться посилання, - навпаки достатніми для відкриття касаційного провадження.
Зазначені обставини в розумінні положень пунктів 1 2 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.
З огляду на вкладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.
Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС України про скасування рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Ф. Волков
О.В. Кривенда