18 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В.,-
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року у справі за її позовом до Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області, Райгородської селищної ради Кам'янського району Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 жовтня
2016 року залишив без змін ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 6 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року про залишення позову без розгляду.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявниці, підтверджується рішеннями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2012 року та 30 березня 2016 року (справи №№ 6-15603св12, 6-10764ск15 відповідно), ухвалами Верховного Суду України 24 липня 2008 року, 11 лютого 2009 року, 24 лютого, 2 червня 2010 року, (справи №№ 6-8448св08, 6-24024св08, 6-7284св09, 6-29180св09 відповідно).
До заяви долучено клопотання про повторний розгляд справи.
25 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року. Ухвалою судді Верховного Суду України від 31 жовтня 2016 року заяву залишено без руху та надано строк до 28 листопада 2016 року для усунення недоліків заяви. До зазначеного строку недоліки в повному обсязі усунуті не були і ухвалою від 15 грудня 2016 року суддя Верховного Суду України повернув заяву.
29 грудня 2016 року ОСОБА_4 подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року разом із клопотанням про повторний розгляд справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 239-2 КАС повернення заяви з підстав зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Як убачається зі змісту рішення, про перегляд якого подана заява, суд касаційної інстанції, посилаючись на статті 99, 100 КАС щодо залишення без розгляду адміністративного позову, поданого після закінчення строків, установлених законом, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання причин пропуску строку звернення до суду не поважними.
На підтвердження неоднаковості у правозастосуванні додані судові рішення, зі змісту яких убачається, що вони прийняті у спорах про визнання права на земельну частку (пай) та виділення її в натурі, про визнання права на земельний пай в порядку спадкування, про визнання прав на земельну частку (пай) та передачу земельної ділянки по суті в порядку цивільного судочинства.
Отже, якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданих для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області, Райгородської селищної ради Кам'янського району Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді О.Ф. Волков
О.В. Кривенда