11 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Волкова О.Ф.,
суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року у справі за його позовом до Державного агентства лісових ресурсів України, Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі,
ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі − КАС).
Цією ухвалою касаційний суд залишив без змін постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні позову.
У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: пункту 4 частини першої статті 40, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 80 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП), пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 11 Закону України «Про відпустки».
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Обґрунтовуючи наявність різного правозастосування у подібних правовідносинах заявник посилається на рішення Верховного Суду України від 26 лютого 2004 року № 06-9171кс03, Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2012 року, 28 березня 2015 року (№№ К/9991/2104/12, К/9991/23825/11) та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 квітня 2016 року № 6-1038ск16.
Проте аналіз рішення суду у справі, яка розглядається та рішень наданих для порівняння, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
Обґрунтовуючи наявність неоднакового правозастосування, заявник послався також на ухвалу Верховного Суду України від 20 вересня 2006 року № 6-4207кс06, якою касаційний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з невстановленням усіх фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Таким чином, наведеним судовим рішенням не розв'язано спір по суті і воно не містить остаточних висновків щодо правильного застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зазначені обставини дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 розділу ХІІ Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Державного агентства лісових ресурсів України, Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Волков
О.В. Кривенда
О.Б. Прокопенко