26 липня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівської районної ради м. Черкаси, третя особа - комунальне підприємство “Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7» про визнання права користування жилим приміщенням,
У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Соснівської районної ради м. Черкаси про визнання права користування жилим приміщенням.
Зазначав, що він з січня 2002 року постійно проживав у кв. АДРЕСА_1.
Його проживання в квартирі було обумовлено похилим віком і тяжкою хворобою матері, батька та сестри.
Посилаючись на те, що він вселився в квартиру зі згоди всіх проживаючих, вів з ними спільне господарство і після смерті матері, батька та сестри, відповідачі відмовилися переоформляти на його ім'я особовий рахунок, просив визнати за ним право користування зазначеним жилим приміщенням.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 9 березня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: за ним визнано право користування жилим приміщенням в кв. АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі Соснівська районна рада м. Черкаси просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивач вселився в спірне жиле приміщення як член сім'ї наймача, а тому, відповідно до вимог ст. 65 ЖК України набув право користування цим жилим приміщенням.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Згідно з роз'ясненнями, даними Пленумом Верховного Суду України у п. 9 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року “Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України (із змінами, внесеними постановою № 2 Пленуму від 10 березня 1989 року та № 13 від 25 грудня 1992 року), суд при вирішенні спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, повинен з'ясувати чи додержано встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це повнолітніх членів сім'ї наймача, чи було це приміщення постійним місцем проживання осіб, що вселилися, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювалося угодою між цими особами, наймачем і членами його сім'ї певний порядок користування жилим приміщенням.
Судом встановлено, що спірна трьохкімнатна кв. АДРЕСА_1 у жовтні 1966 року була надана ОСОБА_2 на сім' ю із п'яти осіб, в тому числі і на позивача.
За поясненнями самого позивача, він, в 1981 році зареєстрував шлюб і з 1985 року в спірному жилому приміщенні не проживав, в 1999 році разом із дружиною ОСОБА_3 та сином приватизував двохкімнатну кв. АДРЕСА_2.
Всупереч вимогам статей 62, 202, 2021, 203 ЦПК України (1963 року), який був чинним на час розгляду справи, обставини щодо постійного місця проживання позивача в спірному жилому приміщенні та вселення його в зазначене приміщення в якості члена сім'ї наймача, судом належним чином не перевірені, у зв'зку з чим ухвалені рішення не відповідає вимогам ст. 202 ЦПК України (1963 року) і підлягає скасуванню.
Апеляційний суд всупереч вимогам ч. 2 ст. 301, ст. 313 ЦПК України (1963 року) у повному обсязі не перевірив доводи апеляційної скарги і залишив наведені порушення закону без уваги.
Враховуючи наведене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, із підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу Соснівської районної ради м. Черкаси задовольнити.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 9 березня 2004 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін
О.О. Терлецький