Справа: № 826/27928/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
12 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
представника позивача Мушкало С.М.,
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа - ОСОБА_3, у якому просив:
визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення стосовно адвоката ОСОБА_3 від 26 листопада 2015 року;
зобов'язати відповідача порушити дисциплінарну справу за скаргою позивача стосовно адвоката ОСОБА_3
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Третя особа заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Колегією суддів установлено, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемко Р.А. звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва зі скаргою від 06.07.2015 №1652-7-21, у якій просив притягнути адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх професійних обов'язків, а саме за порушення принципу уникнення конфлікту інтересів.
Свої доводи заявник мотивував тим, що ОСОБА_3 є колишнім співробітником Банку, його було звільнено з посади начальника юридичної служби. Водночас, ОСОБА_6, інтереси якої представляє адвокат, також є колишньою співробітницею цього Банку. Зазначені обставини, на переконання скаржника, свідчать про наявність конфлікту інтересів. У свою чергу, недотримання адвокатом принципу уникнення конфлікту інтересів є підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 26 листопада 2015 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3
Вважаючи прийняте відповідачем рішення таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції виходив з того, що спірне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 26 листопада 2015 року прийнято правомірно, при цьому стосується лише прав та обов'язків адвоката, а не позивача. Також суд вказав на те, що ПАТ "Європейський газовий банк", ні під час подання скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, ні під час звернення до суду з даним позовом, не надано доказів володіння адвокатом ОСОБА_3 інформацією, яка містить банківську таємницю і може бути використана проти Банку.
Обґрунтовуючи помилковість таких висновків суду, скаржник у поданій ним апеляційній скарзі вказує на те, що суд залишив поза увагою ненадання відповідачем у межах спору доказів належно проведеної перевірки, у справі відсутня довідка, складення якої вимагає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пояснення адвоката, отримання яких є обов'язком КДКА в силу вимог того ж Закону. Крім того, апелянт наголошує на недотриманні адвокатом принципу уникнення такого конфлікту інтересів, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України..
Згідно зі ст. 37 вказаного Закону, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до абз. 1, 2 та 5 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно із ч. 3 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Виходячи із наявних у справі матеріалів колегією суддів установлено, що згідно із дорученням голови дисциплінарної палати КДКА міста Києва Бєгунової О.О. від 17 липня 2015 року доручено члену дисциплінарної палати Розметову Р.Н. провести перевірку по матеріалах скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" Оберемко Р.А., зареєстрованій 14.07.2015, відносно адвоката ОСОБА_3 (а.с. 61).
На виконання названого доручення та відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" членом дисциплінарної палати Розметовим Р.Н. було отримано письмові пояснення від адвоката ОСОБА_3 (а.с. 63-64)
За результатами перевірки скарги було складено довідку (а.с. 69), згідно із висновками якої, у ході перевірки не встановлено даних, які б підтверджували доводи скаржника і вказували на порушення адвокатом ОСОБА_3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та Правил адвокатської етики, у зв'язку із чим вказано на наявність підстав для відмови у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката (а.с. 69-72).
Такі висновки зроблено на підставі скарги та доданих до неї матеріалів, письмових пояснень адвоката ОСОБА_3
Колегія суддів враховує, що за змістом абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на власний розсуд визначає які засоби доказування із тих, що наведені у цій статті, використовувати під час перевірки доводів скарги, позаяк, у зазначеній нормі прямо вказано, що це є його правом.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі довідки та матеріалів перевірки дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва прийнято рішення від 26.11.2015, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (а.с. 6-10).
В оскаржуваному рішенні визначено склад осіб Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, якими розглянуто матеріали за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК".
При цьому, положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також Регламенту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону не передбачено обов'язку виклику адвоката та заявника на засідання палати саме на стадії вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження, що слідує зі змісту ст. 39 названого Закону.
Отже колегія суддів апеляційної інстанції, вважає, що судом попередньої інстанції правильно установлено, що рішення від 26.11.2015 прийнято відповідачем з дотриманням процедури розгляду скарги позивача передбаченої Законом.
Посилання апелянта на ненадання відповідачем доказів належно проведеної перевірки, відсутність довідки та пояснень адвоката, не заслуговують на увагу, оскільки у повній мірі спростовуються наявними у справі матеріалами.
З приводу посилань позивача на недотриманні адвокатом принципу уникнення конфлікту інтересів, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об'єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
За визначенням, наведеним у п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Аналогічне визначення міститься у ч. 1 ст. 9 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012.
В контексті наведеного визначення конфлікту інтересів, колегія суддів входить із того, що для вирішення питання щодо наявності або відсутності у адвоката конфлікту інтересів слід виходити з того, чи існує суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами та обов'язками перед клієнтом.
Під час вирішення даного спору судом установлено відсутність суперечності між приватними інтересами адвоката ОСОБА_3 та його професійними правами і обов'язками перед його клієнтом ОСОБА_6
Таким чином наразі відсутній конфлікт інтересів у розумінні п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ч. 1 ст. 9 Правил адвокатської етики.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 40 Правил адвокатської етики адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої юридичної особи.
Таким чином, та обставина, що адвокат раніше перебував у трудових правовідносинах із юридичною особою може свідчити про наявність конфлікту інтересів лише у тому випадку, якщо він володіє інформацією, яка може бути використана проти такої юридичної особи. Ця обставина є предметом доказування і повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Апелянт наразі мотивує свої доводи тим, що ОСОБА_3, який представляє інтереси колишньої співробітниці АТ «ЄВРОГАЗБАНК» ОСОБА_6, також є колишнім співробітником АТ «ЄВРОГАЗБАНК», порушує принцип уникнення конфлікту інтересів, оскільки за час перебування на посаді в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» ОСОБА_3 мав доступ до конфіденційної інформації, яка може бути використана ним проти банку.
Скаржник у своїй скарзі стверджує, що ОСОБА_3, працюючи у згадуваному банку на посаді начальника юридичної служби, мав доступ до інформації, яка є банківською таємницею.
Такі доводи апелянта колегією суддів відхиляються, оскільки позивач не навів доводів відносно того, яку інформацію, що стала відома ОСОБА_3 під час роботи у Банку, останній може використати проти Банку, здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_6 у якості її адвоката.
Крім того, як випливає з матеріалів справи, у даному випадку адвокат ОСОБА_3 представляє інтереси ОСОБА_6 у сфері правовідносин трудового характеру, а не як вкладника банку, чи у інших відносинах, у яких може бути використана інформація, що містить банківську таємницю, тому доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими.
Водночас, колегія суддів враховує, що позивач у своїй скарзі до Київської міської КДКА (а.с. 11-12) та додаткових поясненнях (а.с. 54-55) не наводив жодних доводів з приводу володіння адвокатом ОСОБА_3 інформацією, яка може бути використана проти банку та не надав доказів цього, відсутні посилання на недотримання адвокатом ст. 40 Правил адвокатської етики.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача та скасування оскаржуваного рішення від 26.11.2015.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання дисциплінарної палати КДКА міста Києва порушити дисциплінарну справу за скаргою АТ "ЄВРОГАЗБАНК" стосовно адвоката ОСОБА_3, то зазначена вимога також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від першої.
Крім того, судова колегія враховує, що суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Судова колегія враховує також правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 27 січня 2016 року, від 17 лютого 2016 року, 25 лютого 2016 року (справи 6-2750цс15, 6-2873цс15, 821/1904/14), відповідно до якої даний спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 13.01.2017
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.