02 листопада 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та примусове виселення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2016 року,
У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (далі - ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал») звернулося до суду з указаним позовом.
Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог, посилався на те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1
Також, позивач стверджував, що відповідно до вимог закону відповідачам було направлено письмову вимогу про необхідність добровільно звільнити жиле приміщення, яка останніми не була виконана, а тому з метою забезпечення проведення реалізації предмета іпотеки просив суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою та виселити їх з квартири АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2015 року позов задоволено частково.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні інших вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2016 року заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2015 року в частині задоволення позову про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині.
У задоволенні позову ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про виселення відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» судового збору в розмірі по 121 грн 80 коп. з кожного, скасовано. В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» порушує питання про скасування рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2016 року та залишення в силі заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2015 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що права позивача порушено, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, звернуто стягнення на зазначену вище квартиру.
Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову в частині виселення суд апеляційної інстанції виходив з того, що в іпотеку було передано квартиру, яка не була придбана за рахунок отриманих кредитних коштів, дана квартира є постійним місцем проживання відповідачів та їх єдиним житлом.
Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.
Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки апеляційним судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» відхилити.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кадєтова
Т.Л. Ізмайлова С.О. Карпенко