16 листопада 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ХоптиС.Ф., Гулька Б.І., Журавель В.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення страхового відшкодування за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 травня 2016 року,
У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 25 січня 2010 року, проїжджаючи по вул. Городище у м. Трускавці Львівської області, він з'їхав з проїжджої частини та здійснив наїзд на бетонну основу рекламного щита внаслідок раптової появи на проїжджій частині перед автомобілем собаки. Оскільки була темна пора доби, на дорозі була ожеледиця, він не зміг справитись з керуванням та здійснив зіткнення з бетонною опорою, внаслідок чого належному йому автомобілю марки Тойота Кемрі завдано технічні пошкодження на суму 74 882,4 грн. Згідно постанови Бориславського районного суду Львівської області від 22 лютого 2010 року його визнано винним за ст.124 КпАП України та позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців. Належний йому автомобіль був застрахований в приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»), яке він того ж дня повідомив про страховий випадок та станом на 28 січня 2010 року надав всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування. Листом від 16 березня 2010 року відповідач повідомив його про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на порушення ним умов договору та п. 11.2.9 Правил добровільного страхування наземного транспорту а саме: надання неповної та недостовірної інформації про обставини настання страхового випадку та висновок транспортно-трасологічного дослідження, у якому вказано, що характеристики механічних пошкоджень на автомобілі не відповідають слідоутворюючим характеристикам перешкоди, а тому пошкодження відбулось в іншому місці.
Позивач просив, з урахуванням уточнених вимог, стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 74 882 грн 40 коп., 3 % річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 12 654 грн 10 коп., індексацію у розмірі 45 828 грн 03 коп., пеню у розмірі 5 683 грн 88 коп., а усього139 048 грн 41 коп.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19 травня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_4 74 882 грн 40 коп. страхового відшкодування, 3 % річних у розмірі 12 654 грн 10 коп., 45 828 грн 03 коп. інфляційних, 5 683 грн 88 коп. пені та 1 390 грн 49 коп. сплаченого судового збору, 9 475 грн 60 коп. - за надання правової допомоги, а усього - 149 914 грн 50 коп.
У касаційній скарзі ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Задовольняючи позов, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно застосувавши положення ст. ст. 988, 991 ЦК України, Закону України «Про страхування» та умови договору страхування, дійшли до правильного висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивач вчинив всі необхідні дії для отримання страхового відшкодування та подав страховику інформацію про факт скоєння ДТП, причини та обставини настання страхового випадку, які також встановлені висновком додаткової транспортно-трасологічної експертизи від 10 грудня 2014 року та постановою Бориславського районного суду Львівської області від 22 лютого 2010 року.
При цьому суди достовірно встановили, що мало місце ДТП при обставинах, заявлених позивачем, що є страховим випадком.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» відхилити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
Б.І.Гулько
В.І.Журавель
