Справа № 2-453/11 Головуючий суддя І інстанції Іванова І. В.
Провадження № 22-ц/790/7759/16 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: інша
28 грудня 2016 року м. Харків.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді - Яцина В.Б.
Суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.
за участю секретаря : Баранкової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Незалежна Сервісна Компанія» на ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 09 листопада 2016 року по справі за заявою ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2011 року по справі за позовом ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» до ОСОБА_3, третя особа - ЗАТ «Страхова компанія «Велта» про компенсацію страхового відшкодування таким, що не підлягає виконанню,
У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій після уточнення просив визнати виконавчий лист, виданий 07.03.2013 року на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2011 року по справі за позовом ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» до ОСОБА_3 про компенсацію страхового відшкодування таким, що не підлягає виконанню.
У обґрунтування заяви, представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилався на те, що відповідачу у вищевказаній справі у лютому 2013 року направлялася копія рішення від 14.02.2011 року, однак в супровідному листі невірно було вказано адресу Полтавський шлях 199, замість Полтавський шлях 192. У зв'язку з чим відповідачем копія рішення від 14.02.2011 року не отримана та поштове відправлення, яким направлялося рішення повернулося до суду 18.02.2016 року з відміткою «за неповною адресою». Таким чином рішення суду від 14.02.2011 року не набрало законної сили на момент видачі вищевказаного виконавчого листа.
У судове засідання представник заявника ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явився, надав суду заяву та просив продовжити розгляд справи за його відсутністю.
Представник ПАТ «Незалежна Страхова Компанія» у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав 24.03.2016 року заперечення та 13.10.2016 року доповнення до заперечень та просив розглядати заяву за його відсутністю.
У обґрунтування заперечень ПАТ «Незалежна Страхова Компанія» посилалась на те, що із заявою ОСОБА_3 та доповненнями до заяви від 25.08.2016 року не може погодитися в повному обсязі. По-перше , в своїй ухвалі апеляційний суд зазначає, що вимоги частини 3 статті 122 ЦПК України не дотримання, а саме щодо перевірки інформації про зареєстроване місце проживання або перебування відповідача судом не виконувались і судові повістки-виклики відповідача до суду та копії заочного рішення надсилалися на адресу , вказану у позову, проте, жодне з поштових відправлень суду , відповідачем не отримано. Адреса , яка була зазначена позивачем - ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» у його позовній заяві була взята із постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.10.2007 року, в якій зазначено , що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою : АДРЕСА_1 Відповідно до статті 110 ЦПК України , а саме частини 6 та 9 позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди. А позови до відповідача , місце реєстрації проживання або перебування якої невідомо, пред'являється за останнім відомим його місцем проживання або перебування. Оскільки, останнє встановлене судом місце перебування ОСОБА_3 було АДРЕСА_1 , тому судом було правомірно надіслано саме на цю адресу судові виклики та рішення суду. При цьому, відповідачем не доведено зворотного та того , що та адреса не є його адресою проживання. Більш того, договір про надання правової допомоги не є відповідною та належною довідкою,що місце проживання боржника є будинок 192, а не 199. Разом з цим, з урахуванням викладеного вище , дана обставина не є предметом розгляду даної заяви боржника, оскільки це є підставою можливого перегляду заочного рішення суду по предмету спору та можливого повороту виконання рішення суду, а не визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. По-друге, ПАТ «Незалежна Страхова Компанія» є правонаступником ВАМ «Незалежна Страхова Компанія», при цьому ПАТ «Незалежна Сервісна Компанія» лише змінила своє найменування без процедури реорганізації, уступки права вимоги тощо. Зміна назви була викликана тим, що Верховною Радою України були запроваджені зміни до відповідних законодавчих актів, які зобов'язували позивача перейменуватися з відкритого товариства в публічне товариство,тобто позивач залишився тією ж юридичною особою та з тим самим кодом ЄДРПОУ, але з новим найменуванням. Відповідно до ч. 5 статті 8 ЗУ «Про виконавче провадження» /діючого на час відкриття виконавчого провадження/ зазначено, що уразі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування /для юридичної особи/ або прізвище, власне ім'я чи по батькові/для фізичної особи/, державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою ,яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження. А тому, судом було правомірно видано виконавчий лист ПАТ «Незалежна Сервісна Компанія», оскільки на час звернення з такою заявою до суду , позивач довів , що він не є новою стороною судового процесу, а тому вправі отримати виконавчий лист та звернути його до виконання, при цьому до заяви про видачу виконавчого листа позивачем були надані копії відповідних документів, що підтверджують дану обставину.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 листопада 2016 року заяву ОСОБА_3 - задоволено. Визнано виконавчий лист, виданий 07.03.2013 року на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2011 року по справі за позовом ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» до ОСОБА_3, третя особа - ЗАТ «Страхова компанія «Велта» про компенсацію страхового відшкодування таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ВАТ «Незалежна Сервісна Компанія» на користь ОСОБА_3 безпідставно одержані кошти у сумі 15 979 грн. 02 коп.
Не погодившись з вказаною ухвалою ПАТ «Незалежна Сервісна Компанія» в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 При цьому посилалось на те, що ухвалу постановлено з грубим порушенням норм процесуального права.
Зазначило, що при ухваленні рішення суду мотивував свою правову позицію тим, що якщо в матеріалах справи відсутні відомості про отримання відповідачем копії заочного рішення суду, то дане рішення суду не набрало законної сили, а тому відсутні правові підстави видачі виконавчого листа за заявою позивача та початку примусового виконання рішення суду.
Вказало, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2009 року по справі N 2а-2517/09/2670 за позовом АБ "Брокбізнесбанк" до Державної судової адміністрації України абзаци 3 і 4 п. 16.6 вищевказаної Інструкції було визнано не чинними, та суд дійшов наступних висновків: "Питання заочного розгляду справи в цивільному судочинстві регулюються Главою 8 ЦПК України, у ст. 227 ЦПК України чітко зазначено, що відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення. Жодних інших вимог згідно з ЦПК України стосовно доведення змісту заочного рішення до відома відповідача немає. Проте Жовтневим районним судом м. Харкова при винесенні законного рішення суду від 9 листопада 2016 року не було враховану дану обставину та те, що з Інструкції з діловодства були внесені зміни та виключеноположення щодо наявності розписки відповідача про отримання копії заочного рішення, що призвело до того, що висновки суду є неправомірними та такими, що суперечать нормам цивільного - процесуального законодавства України, бо дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя. Посилався на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року, від 06 липня 2016 року № 6-608цс15 та від 13 квітня 2016 року № 6-599цс16, щодо установленої практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі Греції» від 19 березня 1997 року). Згідно зі статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» (діючої на момент виконання рішення суду) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. З огляду на зазначене ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, не підлягає виконанню, є перепоною у завершення судового провадження і реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на суд» оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.
Колегія суддів відповідно до ст.ст. 303, 305 ЦПК України за відсутності всіх учасників судового засідання перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що на момент видачі 07.03.2013 року виконавчого листа по вказаній вище справі, заочне рішення від 14.02.2011 року не було отримано відповідачем, не набрало законної сили, а тому виконавчий лист був виданий помилково, з порушенням вимог ч. 2 ст. 368 ЦПК України. Оскільки при цьому відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2016 року, заочне рішення від 14.02.2011 року по справі вже було виконано в повному обсязі, тому вимога заявника про стягнення безпідставно одержаних коштів у сумі 15 979 грн. 02 коп. також підлягає задоволенню.
Однак такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі.
Згідно до ч. 1 ст. 227 ЦПК України відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Відповідно до ст. 233 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.
Згідно до ст. 223 ЦПК України рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, десять днів (ч. 1 ст. 294 ЦПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Для відповідача при ухваленні заочного рішення правила ст.ст. 228, 232 ЦПК України передбачають обов'язкове попереднє подання до районного суду письмової заяви про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. В іншому разі позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, ст. 223 ЦПК України.
Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2011 року у справі за позовом ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» до ОСОБА_3, третя особа - ЗАТ «Страхова компанія «Велта» про компенсацію страхового відшкодування стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» в рахунок компенсації страхового відшкодування 15979,02 грн., судовий збір 159,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.. У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлявся за місцем проживання, вказаним в позовній заяві. Відомості про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в справі відсутні.
21.02.2011 року на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві , направлено копію заочного рішення від 14.02.2011 року /а.с. 70/. Відомості про отримання відповідачем копії заочного рішення в матеріалах справи відсутні.
02.11.2012 року до суду звернувся стягувач ПАТ «Незалежна Сервісна Компанія» із заявою про видачу виконавчого листа по вказаній вище справі. При цьому стягувачем було додано до заяви документи, які підтвердили підстави для перейменування позивача у справі, а саме з ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» на ПАТ «Незалежна Страхова Компанія» та з ПАТ «Незалежна Страхова Компанія» на ПАТ «Незалежна Сервісна Компанія» /а.с.73-76/.
У 2016 році відповідач, який діяв через свого представника дізнався про наявність вказаного заочного рішення районного суду, однак заяви про перегляд заочного рішення до районного суду не подав, що відповідно до вказаних норм цивільного процесуального права свідчить про набрання заочним рішенням законної сили. Наведені з цього приводу в оскарженій ухвалі районного суду висновки не відповідають вказаним нормам ЦПК України і з цих підстав відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Оскільки таким чином законних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не встановлено, то з передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підстав колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви, за її недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст.ст.313, 315, 319-325, 327 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Незалежна Сервісна Компанія» задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 09 листопада 2016 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і при цьому касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя
Судді колегії