04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" грудня 2016 р. Справа№ 910/13770/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Чорногуза М.Г.
Агрикової О.В.
при секретарі Вінницькій О.В.
За участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016
у справі №910/13770/16 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес»
про врегулювання розбіжностей при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) мережами
Позов заявлено про визнання укладеним договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 17.06.2016 року за № 102 між ПАТ «Черкасиобленерго» та ТОВ «Енергетичний бізнес» із наступним текстом пункту 2.2: «ПНТ на розрахунковий рахунок Компанії здійснює передоплату вартості послуг з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг наступним чином: у термін не пізніше ніж за 2 робочі дні до дати надання на розгляд та погодження Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ, Повідомлення на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії та відповідних довідок у розмірі повної вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1.».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016, повний текст якого складений 28.09.2016, у справі №910/13770/16 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що:
- виходячи зі змісту п. 2 Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затвердженого Постановою НКРЕ від 29.10.2010 № 1421 із змінами і доповненнями, під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами сторони мають визначати його зміст на основі примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією та мають право змінювати окремі умови цього договору або доповнювати його зміст лише за взаємною згодою, що виключає відповідні зміни та доповнення в односторонньому порядку;
- редакція. 2.2 спірного договору, яка запропонована відповідачем повністю відповідає п. 2.2 примірного договору, а текст пункту 2.2 договору в редакції позивача не відповідає тексту пункту 2.2 примірного договору, тоді як саме на основі примірного договору сторони мають визначити зміст договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, який укладається між ними, та лише за взаємною згодою сторони мають право змінювати окремі умови цього договору, в той час як взаємна згода сторін на викладення п. 2.2 договору в редакції, запропонованій позивачем відсутня.
Водночас судом першої інстанції в оскаржуваному рішення зазначено про те, що суд вважає безпідставними посилання позивача (в якості обґрунтувань необхідності викладення п. 2.2 спірного договору виключно в його редакції) на такі обставини, як наявність провадження у справі про банкрутство позивача на стадії розпорядження майном, складне фінансове становище позивача, низький рівень розрахунків за спожиту електричну енергію та передачу електричної енергії енергетичними мережами позивача, вжиття позивачем певних заходів по недопущенню неналежного виконання договірних обов'язків по оплаті тощо, оскільки наведені обставини стосуються виключно підприємницької діяльності позивача, який самостійно, ініціативно, на власний ризик здійснює господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а наявність вказаних обставин законодавчо не визначена в якості підстав для зміни сторонами окремих умов примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/13770/16 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі позивач послався на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору сторін по суті не прийнято до уваги те, що запропонована позивачем редакції п. 2.2 спірного договору направлена на захист законних інтересів держави та суспільства та не передбачає виникнення нових обов'язків у сторін договору, що не передбачені чинним законодавством, зазначивши при цьому, що укладення п. 2.2 спірного договору в редакції, запропонованій позивачем, зумовлена такими обставинами, як наявність провадження у справі про банкрутство позивача на стадії розпорядження майном, складне фінансове становище позивача, низький рівень розрахунків за спожиту електричну енергію та передачу електричної енергії енергетичними мережами позивача, вжиття позивачем певних заходів по недопущенню неналежного виконання договірних обов'язків по оплаті (тобто фактично послався на ті саме обставини, що й при зверненні до суду з цим позовом - примітка суду).
Ухвалою від 27.10.2016 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Позивач в жодне судове засідання представників не направив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.
Позивач здійснює підприємницьку діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (розподіл електричної енергії (передача електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) у межах Черкаської області на підставі ліцензії НКРЕ серії АГ №578508, дата початку дії ліцензії 19.09.1996 - безстрокова.
Позивач є монополістом у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у Черкаській області.
Відповідач, відповідно до протоколу № 27 зборів ради Оптового ринку електричної енергії від 24.09.2015, є членом Оптового ринку електричної енергії України з правом здійснення постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом без отримання ліцензії.
Вказані вище обставини сторонами не заперечуються та підтверджується наявними і в матеріах справи копіями Рішення Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 09.06.2016 № 24-р/к у справі № 03-21-01/16 (а.с. 60-69) та протоколу № 27 зборів ради Оптового ринку електричної енергії від 24.09.2015 (а.с. 53-55).
Частиною 6 статті 179 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (абз. 3 ч. 4 ст. 179 ГК України).
Частиною 3 статті 184 ГК України визначено, що укладення господарських договорів на основі, зокрема примірних договорів, повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Механізм врегулювання взаємовідносин між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами встановлено Порядком доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж (далі Порядок), затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.10.2010 № 1421 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 02.07.2015 № 1992.
Відповідно до п. 3 Порядку постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом укладає один договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами якої постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом планує здійснювати ліцензовану діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами укладається у разі наявності у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом укладеного хоча б із одним споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії або наявності у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом власних об'єктів споживання електричної енергії на території здійснення ліцензованої діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами електропередавальної організації.
01.10.20015 відповідачем як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пономар» як покупцем укладено договір купівлі-продажу електричної енергії №16082 (а.с. 51-52).
Згідно з п. 5 Порядку, для укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією, постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом має надати відповідній електропередавальній організації такі документи:
- заяву щодо укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами із зазначенням місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;
- довідку про наявність у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом укладеного договору (укладених договорів) про купівлю-продаж електричної енергії із споживачем (споживачами), у тому числі з відкладальною обставиною, та/або довідку про наявність у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом власних об'єктів споживання електричної енергії на території здійснення ліцензованої діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами електропередавальної організації;
- копію ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом;
- копію ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (у разі передачі електричної енергії власного виробництва, крім випадків, коли відповідно до законодавства України суб'єктам господарювання дозволяється здійснювати діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії);
- копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори.
Упродовж п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом усіх документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, відповідна електропередавальна організація має надати постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом два примірники підписаного та скріпленого печаткою (за наявності) договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (ч. 1 п. 7 Порядку).
З огляду на укладення вказаного вище договору, для можливості початку постачання електричної енергії зазначеному споживачу (ТОВ «Пономар») відповідно до Порядку відповідач звернувся до позивача з листом №11/15-23 від 10.11.2015 (а.с. 56) з проханням надати два примірники підписаного та скріпленого печаткою договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.
З матеріалів справи слідує, що позивач зазначений договір не підписав, з огляду на що відповідач звернувся до Антимонопольного комітету України з заявою № 12/15-60 від 14.12.2015, в якій просив:
- вжити заходів щодо припинення зловживання позивачем монопольним становищем;
- зобов'язати позивача в найкоротші терміни надати на адресу відповідача договір на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;
- оштрафувати позивача за умисне порушення чинного законодавства України та недопущення відповідача до постачання електричної енергії споживачу в Черкаській області.
За результатами розгляду вказаної заяви Рішенням Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 09.06.2016 № 24-р/к у справі № 03-21-01/16 (а.с. 60-69), серед іншого, зобов'язано позивача усунути порушення шляхом укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з відповідачем без надання копії ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання нерегульованим тарифом.
23.06.2016 позивач направив на адресу відповідача два примірники договору № 102 на передачу електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією від 17.06.2016 (а.с. 10-14) (далі Договір), підписаних зі своєї сторони.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає електропередавальній організації два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Листом № 07/16-152 від 06.07.2016 відповідач повернув підписаний та скріплений печаткою Договір з Протоколом узгодження розбіжностей до Договору № 07/16-1 від 05.07.2016 (далі Протокол розбіжностей) (а.с. 15, 15зворот).
Лист № 07/16-152 від 06.07.2016 та Протокол розбіжностей позивач отирмав 13.07.2016, що підтверджується відміткою канцелярії позивача на вказаному листі.
За змістом Протоколу розбіжностей до Договору вбачається, що у відповідача були наявні заперечення щодо умов Преамбули та пунктів 2.2, 10.1, 12 Договору.
З позовної заяви слідує, що позивач частково прийняв пропозиції Протоколу розбіжностей до Договору, погодившись з редакцією відповідача в частині тексту Преамбули та пунктів 10.1, 12 Договору, проте у частині тексту п. 2.2 Договору позивач вважає за можливе укласти Договір виключно в запропонованій ним редакції цього пункту Договору, а саме:
«ПНТ на розрахунковий рахунок Компанії здійснює передоплату вартості послуг з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг наступним чином: у термін не пізніше ніж за 2 робочі дні до дати надання на розгляд та погодження Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ, Повідомлення на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії та відповідних довідок у розмірі повної вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1.».
Водночас відповідачем запропонована редакція п. 2.2 Договору наступного змісту:
«ПНТ на розрахунковий рахунок Компанії здійснює поетапну передоплату вартості послуг з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг наступним чином:
1 платіж - до 17.00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/3 від вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/6 від вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1, в кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10:
3 платіж - з 11 до 15:
4 платіж - з 16 до 20;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати в указані періоди повинен бути не менше вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1, на 5 днів вперед. За домовленістю Сторін допускається інший графік оплати ПНТ вартості послуг Компанії з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг».
Згідно з п. 9 Порядку електропередавальна організація, яка одержала протокол розбіжностей до договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, зобов'язана впродовж двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Якщо електропередавальна організація, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом вважаються прийнятими (п. 11 Порядку).
З огляду на те, що розбіжності відносно п. 2.2 Договору залишились неврегульованими, позивач і звернувся до суду з цим позовом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, звертаючись з цим позовом до суду, позивач не отримав згоди відповідача як постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом на передачу до суду спору про врегулювання розбіжностей при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, відповідні докази позивачем до матеріалів справи не додані, водночас таке порушення позивачем вимог п. 9 Порядку не позбавляє позивача права передати спір про врегулювання розбіжностей при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на розгляд суду, оскільки обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Так, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 № 15-рп/2002 встановлено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (в тому числі і юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно - правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі і судовий захист.
Суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, що колегія суддів вважає вірним з огляд на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Аналогічні норми містить ч. 1 ст. 638 ЦК України.
Статтею 181 ГК України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів, зокрема, відповідно до частини 2 наведеної статті проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін, відповідно до частини 3 наведеної статті передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 4 ст. 181 ГК України).
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторонни (ч. 5 ст. 181 ГК України).
Частиною 7 статті 181 ГК України встановлено, що якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Згідно з частиною 1 статті 187 ГК України спори, які виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону або в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Аналогічні норми містить частина 1 статті 649 ЦК України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, враховуючи, що спірні взаємовідносини між сторонами виникли з приводу укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, а також те, що позивач є монополістом у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у Черкаській області, а відповідач здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії промисловим споживачам України за нерегульованим тарифом, суд при вирішенні даного спору має керуватися положеннями Порядку, яким встановлено механізм врегулювання взаємовідносин між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією під час укладення наведеного договору.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією сторони мають визначати його зміст на основі примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією, форму якого встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови цього договору або доповнювати його зміст.
З огляду на зміст п. 2 Порядку, під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами сторони мають визначати його зміст на основі примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією та мають право змінювати окремі умови цього договору або доповнювати його зміст виключно за взаємною згодою, що, відповідно, виключає відповідні зміни та доповнення в односторонньому порядку.
Примірний договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією (далі Примірний договір) схвалено Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.10.2005 № 934 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10.08.2006 № 1057, від 18.11.2011 № 2210 (далі Постанова НКРЕ від 19.10.2005 № 934 із змінами і доповненнями).
Текст пункту 2.2 Примірного договору викладено наступним чином:
«2.2. ПНТ на розрахунковий рахунок Компанії здійснює поетапну передоплату вартості послуг з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг наступним чином:
1 платіж - до 17.00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/3 від вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/6 від вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1, в кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10;
3 платіж - з 11 до 15;
4 платіж - з 16 до 20;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати в указані періоди повинен бути не менше вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1, на 5 днів вперед.
За домовленістю Сторін допускається інший графік оплати ПНТ вартості послуг Компанії з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг».
Отже текст пункту 2.2 Договору в редакції позивача не відповідає тексту пункту 2.2 Примірного договору, в той час як запропонована відповідачем редакція пункту 2.2 повністю збігається з пунктом 2.2 Примірного договору.
З матеріалів справи слідує, що відповідач заперечує з приводу укладення Договору з текстом пункту 2.2 в редакції позивача, так як вважає, що у такому випадку відповідач буде зобов'язаний без будь-яких причин оплачувати 100% вартості передачі заявленого обсягу електричної енергії вкрай завчасно.
З огляду на викладені вище обставини, а саме те, що:
- текст пункту 2.2 Договору в редакції позивача не відповідає тексту пункту 2.2 Примірного договору;
- відповідно до приписів чинного законодавства під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією сторони мають визначати його зміст на основі примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією, а внесення змін до окремих умов цього договору можливо лише за взаємною згодою сторін;
- недосягнення згоди сторін щодо зміни редакції п. 2.2 Договору;
- позивач є монополістом на ринку з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у Черкаській області, в зв'язку з чим у відповідача відсутня можливість укласти договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з іншим контрагентом у Черкаський області та на більш вигідних для себе умовах,
суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у позивача правових підстав для зміни умов п. 2.2 Договору та відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання укладеним договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 17.06.2016 року за № 102 між ПАТ «Черкасиобленерго» та ТОВ «Енергетичний бізнес» із наступним текстом пункту 2.2: «ПНТ на розрахунковий рахунок Компанії здійснює передоплату вартості послуг з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг наступним чином: у термін не пізніше ніж за 2 робочі дні до дати надання на розгляд та погодження Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ, Повідомлення на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії та відповідних довідок у розмірі повної вартості послуг Компанії, які визначені згідно з пунктом 2.1.». Рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Колегія суддів також вважає вірним висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилань позивача, які на підставу для укладення п. 2.2 Договору саме у запропонованій ним редакції на такі обставини, як наявність провадження у справі про банкрутство позивача на стадії розпорядження майном, складне фінансове становище позивача, низький рівень розрахунків за спожиту електричну енергію та передачу електричної енергії енергетичними мережами позивача, вжиття позивачем певних заходів по недопущенню неналежного виконання договірних обов'язків по оплаті тощо, оскільки наведені обставини стосуються виключно підприємницької діяльності позивача, який самостійно, ініціативно, на власний ризик здійснює господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а наявність таких підстав не визначені законодавчо як підстави для зміни сторонами окремих умов примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/13770/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго».
Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/13770/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/13770/16 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13770/16.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді М.Г. Чорногуз
О.В. Агрикова