Справа: № 825/1737/16 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
20 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Скаленку Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -
ТОВ «Оріон» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 26.05.2016 № 11/941 про накладення на ТОВ «Оріон» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Місцезнаходження ТОВ «ОРІОН»: смт. Короп, Коропського району Чернігівської області, вул. Лісова, будинок 7, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 614950 від 14.12.2012 (а.с.22).
На підставі направлення управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 12.05.2016 № 268, для перевірки виконання вимог припису від 25.04.2016 № 47 стосовно недопущення до об'єкту будівництва, інспектором Фесенко І.П. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ОРІОН».
За результатами перевірки управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області складено акт від 12.05.2016 № 268, в якому зафіксовано, що ТОВ «ОРІОН» порушено вимоги частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки чотири блок-пункти з паливно-роздавальними колонками «Нара» (належить до V категорії складності), що розташовані за адресою: автошлях Сосниця-Короп-Пролетарське км 3+330м (далі - АЗС) і знаходяться в користуванні ТОВ «ОРІОН» на підставі договору оренди від 14.11.2015 № 05-15/2, не прийнято в експлуатацію (а.с.45).
26.06.2016 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області винесена постанова №11/941 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «ОРІОН» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1 305 000,00 грн. (а.с.47)
Не погоджуючись з даною постановою, вважаючи її протиправною, ТОВ «ОРІОН» звернулось до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки замовником АЗС, яка знаходиться за адресою: автошлях Сосниця-Короп-Пролетарське км 3+330м була Чернігівська дирекція автомобільних доріг, то позивач, як користувач майна, не може нести відповідальність за вказане в оскаржуваній постанові правопорушення, а тому оскаржувана постанова від 26.05.2016 № 11/941 про накладення на ТОВ «Оріон» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що постанова від 26.05.2016 № 11/941 про накладення на ТОВ «Оріон» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена правомірно, прийнята у межах повноважень, з урахуванням виявленого у позивача порушення у сфері містобудівної діяльності.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За визначенням статті 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
У силу положень статті 5 вказаного Закону при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведеної управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил встановлено порушення ТОВ «ОРІОН» вимог частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» й накладено на нього штраф.
Положеннями статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з ч. 2 статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Відповідно до абз.6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачала відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію.
Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24.10.2000 шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21.09.2000 № 1988-III).
19.01.2012 згідно із Законом України від 22.12.2011 № 4220-VI Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладено у новій редакції, пункт 6 частини 2 статті 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.
Тобто, Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема положення пункту 6 частини 2 статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.
Частина 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2012 № 5496-VI, встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі № 21-433а13).
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Так, на підтвердження факту прийняття в експлуатацію трьох блок-пунктів АЗС представником позивача в судовому засіданні надано Акт державної приймальної комісії від 30.03.1998 про прийняття в експлуатацію закінченої улаштуванням площадки для стоянки автотранспорту на автодорозі Сосниця-Короп-Пролетарське км 3+330 перша черга АЗС на три блок-пункти, замовником якого була Чернігівська дирекція автомобільних доріг (а.с.67-69).
Таким чином, наведені в акті перевірки від 12.05.2016 № 268 твердження інспектора Фесенко І.П. про те, що три блок-пункти АЗС, які знаходиться в користуванні ТОВ «ОРІОН» за адресою: автошлях Сосниця-Короп-Пролетарське км 3+330м, не прийняті в експлуатацію спростовуються наведеним вище.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно договору оренди № 05-15/2 від 14.11.2015 дочірнім підприємством «Чернігівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» передано ТОВ «ОРІОН» в оренду індивідуальне визначене майно: три блок-пункти з паливно-роздавальними колонками «Нара»; вагончик оператора; вагончик (службове приміщення), що знаходяться за адресою: автошлях Сосниця-Короп-Пролетарське км 3+330м.,(а.с.11-13)
Отже, вищевказаним договором підтверджується, що на момент перевірки, проведеної 12.05.2016 контролюючим органом, експлуатація трьох блок-пунктів АЗС здійснювалась ТОВ «ОРІОН» на підставі договору оренди від 14.11.2015 № 05-15/2.
Разом з цим, ні в договорі, ні в актах прийому-передачі АЗС (а.с14) не зазначено, що ТОВ «ОРІОН» передано в користування четвертий блок пункт АЗС за адресою: автошлях Сосниця-Короп-Пролетарське км 3+330м.
Доводи апелянта про те, що використання у своїй діяльності ТОВ «ОРІОН» четвертного блок пункту АЗС, не прийнятого в експлуатацію, є визначальною умовою для притягнення до відповідальності колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно приписів абз. 6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідальність за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, несуть суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно та не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання.
Враховуючи те, що замовником АЗС, яка знаходиться за адресою: автошлях Сосниця-Короп-Пролетарське км 3+330м була Чернігівська дирекція автомобільних доріг, позивач, як користувач майна, не може нести відповідальність за вказане в оскаржуваній постанові правопорушення, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 26.05.2016 № 11/941 про накладення на ТОВ «Оріон» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки відображені в акті перевірки № 268 порушення не знайшли свого підтвердження.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 26.05.2016 № 11/941 про накладення на ТОВ «Оріон» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та накладено штраф у сумі 1 305 000, 00 грн.).
Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 305 000, 00 грн. х 1, 5 %) = 19 575, 00 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» Державній архітектурно-будівельній інспекції України потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 21 532, 50 грн. (19 575, 00 х 110 %).
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 - без змін.
Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 21 532, 50 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2016.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.