29 листопада 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України ОСОБА_2., розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2015 року щодо нього Верховним Судом України,
18 жовтня 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2015 року, якою вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 2 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року щодо нього залишено без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення, на підставі пункту 1 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.
Суддя Верховного Суду України ухвалою від 21 жовтня 2016 року повідомив засудженому ОСОБА_1 про невідповідність його заяви вимогам статей 444, 445, 448 та 449 КПК та встановив строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - до 21 листопада 2016 року.
Зокрема, було повідомлено, що в заяві засудженого не конкретизовано, у чому саме полягає відмінність правозастосування з обґрунтуванням неправильності висновків суду касаційної інстанції в рішенні, про перегляд якого подано заяву у порівнянні з іншими, про відсутність обґрунтування підстав в частині неправильності висновків суду щодо розміру завданої злочином шкоди потерпілим, які б узгоджувалась з повноваженнями Верховного Суду України щодо перегляду судових рішень, також на виконання вимог статті 449 КПК надано роз'яснення, чим передбачено завірення належним чином копій судових рішень, про перегляд яких подано заяву.
Наведені недоліки перешкоджали вирішенню питання щодо наявності предмету перегляду та допуску справи до провадження.
Засудженому було роз'яснено, що у разі, якщо зазначені в ухвалі недоліки заяви не буде усунуто в установлений строк, заяву буде йому повернуто.
На виконання ухвали судді Верховного Суду України від 21 жовтня 2016 року засуджений ОСОБА_1 у встановлений йому строк подав нову заяву, в якій, окрім раніше наведених даних, зазначає, що його дії необхідно кваліфікувати за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК), а не за частиною четвертою статті 187 КК. До заяви засуджений долучив ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 жовтня 2016 року для порівняння, не наводячи обґрунтувань подібності правовідносин в рішенні, про перегляд якого подано заяву і порівнюваному рішенні суду касаційної інстанції та неоднаковості застосування норм права.
Наведене свідчить, що в установлений строк засуджений ОСОБА_1 усіх зазначених в ухвалі судді недоліків не усунув.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 450 КПК,
Заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2015 року щодо нього Верховним Судом України повернути заявнику.
Повернення заяви з підстав, передбачених частиною четвертою статті 450 КПК, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України ОСОБА_2