07.05.2007 Справа № 16/213
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р.М. ( доповідач), Євстигнеєва О.С.
при секретарі Ролдугіної Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Островерхий Г.М. (дов. № 534/Д від 03.04.07 р.);
від відповідача-1: Романяка М.Я. (дов. № 13/06 від 13.06.06 р.);
від відповідача-2: Романяка М.Я. (дов. б/н від 30.03.07 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк» м.Київ на рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 30.01.2007 р. у справі № 16/213
за позовом: Акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк» м.Київ
до В-1: Відкритого акціонерного товариства Кіровоградський Проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» м.Кіровоград;
В-2: Акціонерного товариства закритого типу “Гідрокомплект» м.Кіровоград
про усунення перешкод у користуванні майном
Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 30.01.07 р. у справі № 16/213, яке було підписано 12.02.2007 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Л.С.Коротченко), відмовлено повністю у задоволенні позову Акціонерному комерційному банку “Правекс-Банк» м.Київ до В-1: Відкритого акціонерного товариства Кіровоградський Проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» м.Кіровоград; В-2: Акціонерного товариства закритого типу “Гідрокомплект» м.Кіровоград про усунення перешкод у користуванні майном
АКБ “Правекс-Банк» не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини те, що у судовому засіданні 30.01.2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, а 12.02.07 р. рішення було підписано суддею і видано представнику під розпис.
Підстави для відновлення строку подання апеляційної скарги відсутні, так як цей строк скаржником не пропущений, оскільки, згідно з ч.3 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
В судовому засіданні 30.01.2007 р. по даній справі було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення, яке оскаржується, було підписано суддею 12.02.2007 р. і оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.
Апеляційна скарга відповідачем подана 20.02.07 р., тобто в межах строку для подання апеляційної скарги, згідно з вимогами ст. 93 ГПК України.
Оскаржуючи вище зазначене рішення, скаржник просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Скаржник вважає рішення господарського суду, яке оскаржується, незаконним, необґрунтованим, оскільки судом було неправильно досліджено та оцінено докази по справі, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що по суті рішення є суперечливим, так як одні й ті ж норми права в рішенні застосовуються по різному, а висновки суду носять суперечливий характер.
Позивач вказує в апеляційній скарзі, що при розгляді даного спору суд повинен був керуватися статтями 395, 396, 398, 759 ЦК України та ст. 48 Закону України “Про власність», оскільки саме ці норми права регулюють правовідносини сторін.
Також позивач вказує на те, що суд, маючи в матеріалах справи копію договору оренди від 01.02.2000 р. та постанову Вищого господарського суду України по справі № 5/7 від 02.10.06 р., повинен був дати оцінку правовідносинам сторін і застосувати ст. 11 та ст. 525 ЦК України, але не застосував вказані статті ЦК України.
Особа, яка подала апеляційну скаргу також вважає, що господарський суд, при вирішенні даного спору, неправильно застосував статті 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вважає, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції неправильно трактує, та неправильно застосував статті 776, 784 ЦК України.
Позивач не погоджується з висновками суду стосовно того, що вимоги є неконкретними, оскільки в позові чітко зазначено, не чинити перешкод АКБ “Правекс-Банк» у користуванні майном і відкрити проїзд автотранспорту АКБ “Правекс-Банк» та автотранспорту клієнтів банку на територію, що прилягає до будівлі ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» за адресою: м.Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7.
Позивач вказує в апеляційній скарзі, що в цілому при прийнятті господарським судом Кіровоградської обл. даного рішення судом було порушено норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 8, 11,319, 386, 395, 396, 398, 525, 759, 776, 784, 796 ЦК України, ст. 48 Закону України “Про власність», а також норми процесуального законодавства, зокрема, ст.ст.1. 32, 33, 34, 35, 43, 87 ГПК України.
В доповненні до апеляційної скарги, яке було отримано апеляційним судом 18.04.2007 р., позивач звертає увагу суду на ряд обставин, які на його думку мають значення для вирішення спору, а саме, як вже було зазначено в апеляційній скарзі, по-перше, власник будівлі по вул. Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» розпочав роботи по прокладанню шахти ліфта, порушивши при цьому систему захисту банку і права АКБ “Правекс-Банк» на користування приміщенням. З цього приводу 07.03.2007 р. Генеральною Прокуратурою України, стосовно посадових осіб ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш», порушено кримінальну справу № 80-940 за фактом умисного знищення майна в особливо великих розмірах, а також протидії законній господарській діяльності, поєднаній з пошкодженням та знищенням майна Кіровоградської філії АКБ “Правек-Банк» службовими особами ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» та АТЗА “Гідрокомплект» за ознаками злочинів, передбачених ч.2 статті 194 та ч. 3 статті 206 КК України.
По-друге, приймаючи рішення по справі № 16/213, господарський суд Кіровоградської обл. прийняв до уваги те, що ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» має дозвіл на виконання будівельних робіт. Скаржник звертає увагу суду на те, що в дозволі на виконання будівельних робіт № 67 від 12.07.2006 р., наданому ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш», зазначено, що будівельні роботи проводить ТОВ “Кіровоградська будівельна компанія», виконробом якої є Грищенко Р.Г. згідно наказу № 2/7/06. Згідно підписки виконавця робіт (виконроба) Грищенко Р.Г. взяв на себе керівництво проведенням будівельних робіт з реконструкції частини приміщення по вул. Орджонікідзе, 7 у м. Кіровоград, для улаштування ліфтової шахти.
Але наказом Держпідприємництва та Мінбуду № 112/182 від 13.09.2001 р., прийнятим на виконання Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», було затверджено Ліцензійні умови провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж). Відповідно до додатку до пункту 1.3 Ліцензійних умов - “Перелік видів робіт провадження будівельної діяльності» передбачено, що організація, яка має намір провадження діяльності у сфері облаштування ліфтів, повинна мати дозвіл на “Зведення несучих і огороджуючи конструкцій будівель і споруд, ліфтів, ескалаторів тощо» (код 3.01.09.10). Як з'ясувалося в ході слідства, ТОВ “Кіровоградська будівельна компанія» має ліцензію серії АА № 867052 “Будівельна діяльність», але серед сфери виробничої діяльності суб'єкта господарювання такий вид діяльності як “Зведення несучих і огороджуючи конструкцій будівель і споруд, ліфтів, ескалаторів тощо» (код 3.01.09.10) відсутній. Крім того, незважаючи на те, що будівельні роботи по облаштуванню шахти ліфта в приміщенні по вул. Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді вже розпочалися, ТОВ “Кіровоградська будівельна компанія» ці роботи не проводила, доказом цього є лист прокуратури Кіровоградської області № 17/1-230 від 04.04.2007 р.
По-третє, відповідно до ст. 23 Закону України “Про планування і забудову територій» планування будівництва на окремій земельній ділянці будинків і споруд власниками, здійснюється з урахуванням інтересів інших користувачів будинків і споруд. При плануванні реконструкцій будівлі по вул. Орджонікідзе, 7 в м.Кіровограді, не було враховано інтересів АКБ “Правекс-Банк», який є користувачем приміщення на 2-му поверсі вказаної будівлі. Більш того, подаючи документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» надав план-схему розміщення АКБ “Правекс-Банк» на другому поверсі будівлі, неправомірно вказавши, що приміщення приймальної директора КФ АКБ “Правекс-Банк» (де буде проходити шахта ліфта) знаходиться в користуванні ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» (копія схеми додається).
В зв'язку з викладеними обставинами прокурором міста Кіровограда 29.03.2007 р. було винесено Протест на рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.11.05 р. № 1537 “Про надання дозволу на реконструкцію частини не житлового приміщення по вул. Орджонікідзе, 7 для влаштування ліфтової шахти», та Протест на дозвіл на виконання будівельних робіт № 67 від 12 липня 2006 р., виданий ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» на реконструкцію частини не житлового приміщення по вул. Орджонікідзе, 7 для влаштування ліфтової шахти.
В зв'язку з викладеними обставинами Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради призупинила дію дозволу № 67 від 12.07.2006 р. і зобов'язала позивача призупинити усі будівельні роботи по реконструкції приміщення по вул.Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді (доказом викладеного є лист Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради № 275 від 16.04.2007 р.).
Скаржник вказує, що Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Кіровоградській обл. провело перевірку стану охорони праці та промислової безпеки приміщення по вул. Орджонікідзе, 7 в м.Кіровограді, що належить ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш», і виявило ряд порушень законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці, а також “Нормативних документів з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд». Вказана обставина також підтверджує незаконність проведення будівельних робіт по реконструкції приміщення по вул. Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді.
Скаржник вказує, що АКБ “Правекс-Банк» отримав документи, підтверджуючі вищевказані обставини після винесення рішення господарським судом Кіровоградської обл. по справі № 16/213, та, керуючись ст.ст. 22, 91, 93, 94, 95, 101 ГПК України, просить прийняти до розгляду доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 30.01.2007 р. по справі № 16/213 та розглянути справу з урахуванням цих доповнень.
ВАТ “КПКІ “Грунтопосівмаш» 03.05.2007 р. подало клопотання, в якому просило апеляційний суд витребувати від прокурора м. Кіровограда докази стосовно того, чи оскаржив прокурор м.Кіровограда в судовому порядку рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1537 від 09.11.2005 р. та дозвіл на проведення будівельних робіт № 67 від 12.07.2006 р.
Витребувати від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради відомості стосовно того, чи наданий ВАТ “КПКІ “Грунтопосівмаш» дозвіл на проведення будівельних робіт з реконструкції частини нежитлового приміщення для влаштування ліфтової шахти за адресою м.Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7.
Колегія суддів порадившись, відмовила відповідачу у заявленому клопотанні, так як 06.05.2007 р. закінчується двомісячний строк розгляду апеляційної скарги, передбачений статтею 102 ГПК України. Апеляційна скарга АКБ “Правекс-Банк» на рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 30.01.07 р. у справі № 16/213 надійшла до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 06.03.2007 р., про що свідчить штемпель канцелярії, вчинений на супровідному листі господарського суду Кіровоградської обл. від 21.02.2007 р. (а.с. 52, т.3).
Крім того, відповідно до вимог статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідач у своєму клопотанні не обґрунтував чому таке клопотання ним не було подано до суду першої інстанції.
Також відповідачем було 03.05.2007 р. надано апеляційному суду фотографії в кількості 20-ти штук на 10-ти аркушах на підтвердження того, що позивач має вільний доступ до орендованого приміщення, що йому не чиняться жодні перешкоди в користуванні приміщенням і він вільно ним користується.
Після того, як відповідачу було відмовлено у задоволенні заявленого ним клопотання, ним було подано заяву про відвід усьому складу колегії суддів: Лотоцькій Л.О., Бахмат Р.М. та Євстигнеєву О.С.
Голова Дніпропетровського апеляційного господарського суду Плевако В.І., ухвалою від 04.05.07 р., відмовив відповідачу у задоволенні заяви про відвід суддів.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.04.07 р. по 03.05.07 р. до 15 год. 30 хвилн., а з 03.05.07 р. до 07.05.07 р. до 14 год.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між ВАТ Кіровоградський проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» (орендодавець) та АКБ “Правес-Банк» (орендар) укладено договір оренди від 01.02.1998 р. зі строком оренди на п'ять років (п.9.1 договору).
Згідно з умовами пунктів 1.1 -1.2 вказаного договору орендодавець по акту здачі-приймання від 01.02.1998 р. передав, а орендар прийняв в оренду приміщення за адресою: м.Кіровоград, вул. Орджонікідзе, буд. 7, площею 1003 кв.м на другому поверху будинку.
З 01.02.2000 р. договір оренди між сторонами був переукладений строком на 10 років.
Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 25.04.2006 р. у справі № 5/7 (т.1 а.с. 95-97) дано правову оцінку договору оренди від 01.02.2000 р. та визнано правомірним володіння і користування позивачем орендованим ним приміщенням 2-го поверху по вул. Орджонікідзе,7 в м.Кіровограді. Постановою Вищого Господарського суду України від 02.10.2006 р. рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 25.04.2006 р. у справі № 5/7 залишено без змін (т.2 а.с. 4-6)
ВАТ КПКІ “Грнутопосівмаш», реалізуючи своє право власності, передав своє право володіння і користування приміщенням акціонерному комерційному банку “Правекс-Банк», що не суперечить ст. 319 ЦК України.
Поняття право власності вказано в статті 316 ЦК України.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
Згідно до вимог статей 391, 396 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Розділ ІІ ЦК України передбачає речові права на чуже майно.
Згідно ст. 395 ЦК України встановлено, що речовими правами на чуже майно є:
- право володіння;
- право користування (сервітут).
Відповідно до статті 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. У АКБ “Правекс-Банк» право володіти і користуватися приміщенням 2-го поверху будівлі по вул. Орджонікідзе, 7 в м.Кіровограді виникло на підставі договору оренди від 01.02.2000 р., а тому, враховуючи положення вищевказаних норм права, АКБ “Правекс-Банк» має речове право на чуже орендоване майно.
В силу ст. 396 ЦК України, особа, що має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.
Частиною 2 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
В позовній заяві АКБ “Правекс-Банк» вказує, що відповідач 13.07.2006 р. почав проводити ремонтні роботи по прокладанню шахти ліфта, в результаті чого було пошкоджено стелю приміщення, в якому розташована Кіровоградська філія Банку.
Позивач стверджує, що ремонтні роботи не дають Банку можливості використовувати орендоване приміщення згідно зі статутними цілями: виконувати свої господарські функції, а саме проводити банківські операції по обслуговуванню клієнтів Банку, оскільки порушені всі нормальні умови роботи та нормативи Національного банку України, щодо безпеки філії.
Крім того, до Кіровоградської філії Банку почали надходити скарги клієнтів щодо завданих ремонтом незручностей, якщо справа піде так і надалі це може призвести до втрати Банком клієнтів.
Пунктом 3.1.4 Договору оренди від 01.02.2000 р. Орендодавець зобов'язується не втручатися у господарську діяльність Орендатора.
Орендодавець зобов'язаний дотримуватись вимог договору, однак, в порушення п.3.1.4 Договору, відповідач постійно чинить банку якісь перешкоди у використанні приміщенням у здійсненні господарської діяльності: розміщує плакати із негативною інформацією про Банк. Основною перешкодою є прокладання шахти ліфта через 2-й поверх будівлі ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» по вул. Орджонікідзе,7, на якому знаходиться кабінет директора філії. Листом № 154 від 13.07.06 р. Банку було повідомлено про початок робіт.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право.
В заяві про уточнення позовних вимог від 20.11.2006 р. за вих. № 01/4068 позивач просив:
- визнати дії Відкритого акціонерного товариства Кіровоградський проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» по проведенню ремонтних робіт в санвузлах, та прокладенню шахти ліфта через приміщення, що знаходиться в користуванні позивача, неправомірними та заборонити відповідачу-1 вчиняти дії по проведенню ремонтних робіт в санвузлах та прокладенню шахти ліфта через приміщення, що знаходиться в користуванні позивача, до закінчення строку дії договору оренди від 01.02.2000 р.;
- зобов'язати відповідача -1 не чинити перешкод позивачу у користуванні майном і відкрити проїзд автотранспорту позивача та автотранспорту клієнтів банку на територію, що прилягає до будівлі відповідача-1 за адресою: м.Кіровоград, вул.Орджонікідзе,7;
- зобов'язати відповідача-2 не чинити перешкод позивачу у користуванні майном та забезпечити вільний доступ робітникам та клієнтам АКБ “Правекс-Банк» в приміщення по вул. Орджонікідзе,7 в м. Кіровоград через вестибуль та кліткові сходи.
Відповідач-1 у наданих суду відзивах вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано суду доказів того, що саме відповідачем-1 проводяться або проводилися роботи по прокладенню шахти ліфта через кабінет директора Кіровоградської філії позивача, а також інші будівельні та ремонтні роботи на 2-му поверсі будівлі відповідача-1. Крім того, відповідач-1 посилається на те, що заява про уточнення позовних вимог від 20.11.2006 р. є необґрунтованою, оскільки з її змісту не зрозуміло стосовно якого саме майна позивач просить суд зобов'язати відповідача-1 не чинити перешкод у користуванні, оскільки відповідач-1 не чинить жодних перешкод позивачеві у користуванні будь-яким майном позивача. Відповідач-1 також заперечує посилання позивача на ст. 796 ЦК України зважаючи на те, що даною нормою визначено лише право наймача будівлі (її окремої частини) на користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі, однак в силу ст. 125 ЗК України таке право виникає тільки після оформлення його в установленому законом порядку (шляхом укладення договору оренди землі або отримання акта на право постійного користування землею). Крім того, відповідач-1 звертає також увагу на те, що в договорі оренди, укладеного між ним та позивачем взагалі не зазначено про те, що позивачеві передається в оренду саме другий поверх будівлі, розташованої за адресою м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, а тому позивачу не належить і право вимоги припинити проведення будівельних робіт на другому поверсі по прокладенню шахти ліфта.
Крім того, відповідач-1 заперечує вимоги позивача тим, що позивач як орендар не може обмежити орендодавця в праві на проведення капітального ремонту речі, переданої у наїм, яким вважаються ремонтні роботи по прокладенню шахти ліфта в приміщенні, що належить відповідачу-1 на праві власності, враховуючи те, що визначене ст.776 Цивільного кодексу України є правом орендодавця.
Відповідач-2 в наданому до суду відзиві позовні вимоги також заперечив, посилаючись на те, що він є власником першого поверху будівлі, розташованої в м.Кіровограді, по вул. Орджонікідзе,7 на підставі укладеного з відповідачем-1 договору купівлі-продажу від 28.07.1999 р. Згідно додаткової до вказаного договору угоди, відповідач-2 зобов'язався забезпечити безоплатний доступ відповідача-1 в приміщення першого поверху, в яких розташовані об'єкти інженерно-технічного забезпечення всього корпусу, для обслуговування вказаних об'єктів, в т.ч. : електричний розподільчий прилад, внутрішня АТС, теплопункт та пункт водозабезпечення, а також прохід через вестибуль та кліткові сходи. Вказані обов'язки відповідача-2 стосуються виключно прав відповідача-1. Крім того, відповідачу-2 відповідно до чинного законодавства належить право як власника приміщення проводити поточний ремонт вказаного приміщення, а тому його право не може бути не ким обмежено.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що прокладання шахти ліфта через приміщення, яке знаходиться у позивача у користуванні, згідно з договором оренди, порушує право банку на володіння та користування орендованим приміщенням і вважає дії відповідача-1 по прокладанню шахти ліфта саме через орендоване позивачем приміщення неправомірними.
Згідно пункту 4 розділу І Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України (далі Положення), затвердженим в Міністерстві юстиції України від 13 жовтня 2003 р. № 925/8246, передбачено, що приміщення банків повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів України та нормам вищезазначеного положення. Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що банки, керівники банків або уповноважені ними особи зобов'язані дотримуватися вимог цього положення, створити безпечні умови працівникам банку під час виконання ними своїх обов'язків та його клієнтам, а також створити належні умови по збереженню готівки та інших цінностей.
Пунктом 4 розділу ІІ “Вимоги до приміщень банків» Положення передбачено, що не допускається перетинання шляхів пересування клієнтів (а відтак і будь-яких інших осіб) і транспортування готівки та інших цінностей, а також потрібно виключити можливість спостерігання клієнтами і сторонніми особами за переміщенням готівки та інших цінностей і роботою з ними персоналу банку.
Прокладання шахти ліфта через приміщення банку ніяким чином не виключить можливість спостерігання клієнтами банку і сторонніми особами за переміщенням готівки та інших цінностей, що значно порушує вимоги НБУ.
Згідно вказаного договору оренди сторони взяли на себе відповідні зобов'язання, ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» надати приміщення в користування до 01.02.2010 р., а АКБ “Правекс-Банк» сплачувати орендну плату.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір оренди від 01.02.2000 р. не передбачав можливості в односторонньому порядку змінювати умови договору, а тому ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш», маючи намір побудувати шахту ліфта через приміщення, що знаходиться в користуванні АКБ “Правекс-Банк» повинен був погодити це з останнім і внести відповідні зміни до договору, або проводити шахту ліфта в іншому місці, не порушуючи прав АКБ “Правекс-Банк» на користування майном.
В матеріалах справи є листи ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» № 154 від 13.07.2006 р. та № 169 від 20.07.2006 р., в яких останній ставить АКБ “Правекс-Банк» до відома, що приступає до виконання будівельних робіт по прокладанню шахти ліфта через приміщення 2-го поверху по вул.Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді, і знаходиться в користуванні АКБ “Правекс-Банк», дозвіл № 67 на проведення будівельних робіт виданий ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш», протоколи огляду місця події якими зафіксовано 14.07.2006 р. пролом стелі в приміщенні санвузлів, що знаходяться в користуванні АКБ “Правекс-Банк», 21.07.2006 р. пролом стелі в приміщенні приймальної директора Кіровоградської філії АКБ “Правекс-Банк», позов ВАТ КПКІ “Грнтопосівмаш» до АКБ “Правекс-Банк» про усунення перешкод у користуванні майном, в якому позивач (ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» просить суд зобов'язати АКБ “Правекс-Банк» не чинити перешкод у прокладанні шахти ліфта в приміщенні по вул. Орджонікідзе, 7 в м.Кіровограді.
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Докази, надані АКБ “Правекс-банк», в сукупності (дозвіл на проведення будівельних робіт ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш», виданий 12.07.2006 р., лист ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» від 13.07.2006 р. - пролом стелі в приміщенні санвузлу 14.07.2006 р., лист ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш» від 20.07.2006 р. -пролом стелі в приміщенні приймальної 21.07.2006 р.) підтверджують, що пролом стелі було вчинено саме відповідачем-1.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в той же час відповідач-1, хоч і заперечив у відзиві факт виконання ним будівельних робіт по прокладанню шахти ліфта, але не надав жодних доказів на спростування доказів наданих позивачем.
Позивач просив зобов'язати відповідача-1 відкрити проїзд автотранспорту позивача та автотранспорту клієнтів банку на територію, що прилягає до будівлі відповідача-1 за адресою: м.Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, посилаючись на статтю 796 ЦК України.
Колегія суддів вважає ці вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам ст. 796 ЦК України.
Вимоги позивача зобов'язати відповідача-2 не чинити перешкод позивачу у користуванні майном та забезпечити вільний доступ робітникам та клієнтам АКБ “Правекс-банк» в приміщення по вул. Орджонікідзе,7 у м.Кіровоград через вестибуль та кліткові сходи підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між ВАТ Кіровоградський проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» (продавець) та АТЗТ “Гідрокомплект» укладено договір купівлі-продажу № 24/99 від 28.07.1999 р. (а.с. 33-35, т.2).
Предметом вказаного договору є купівля-продаж першого поверху (загальною площею 930 кв.м) інженерно-лабораторного корпусу, розташованого за адресою: вул. Орджонікідзе, 7. Згідно з умовами п.1.2 договору продавець продав (передав у власність) покупцю перший поверх.
Додатковою угодою до договору № 24/99від 28.07.99 р. (т.3 а.с.8) сторони за договором змінили площу об'єкта купівлі-продажу з 930 кв.м на 965 кв.м (п.1.1 і п.1.2 договору). Пункт 1.3 договору виклали в наступній редакції: “Покупець зобов'язався забезпечити вільний безоплатний доступ продавця в приміщення першого поверху, в яких розташовані об'єкти інженерно-технічного забезпечення всього корпусу для обслуговування об'єкту, в т.ч.: електричний розподільчий прилад, внутрішня АТС, теплопункт та пункт водопостачання, а також прохід через вестибуль та кліткові сходи.
Договірні відносини до договору купівлі-продажу № 24/99 від 28.07.99 р., які виникли між відповідачами, вказані у додатковій угоді, обов'язки відповідача-2 стосуються виключно прав відповідача-1.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
14.06.2006 р. ВАТ КПКІ» Грунтопосівмаш» надіслало на адресу позивача лист б/н, в якому ставило банк до відому, що з 01.07.2006 р., в зв'язку з початком робіт по реконструкції холу першого поверху, вхід в приміщення по вул. Орджонікідзе, 7 буде здійснюватись через запасний вихід з боку лабораторії корпусу ВАТ КПКІ “Грунтопосівмаш», далі через коридор третього поверху на сходи центрального входу.
01.08.2006 р. АТЗТ “Гідрокомплект» надіслало позивачу лист № 86, яким заборонило працівникам та клієнтам Банку пересування через хол першого поверху до закінчення ремонтних робіт.
Колегія суддів погоджується з позицією позивача відносно того, що прохід через вестибуль і кліткові сходи, щоб потрапити на другий поверх, є необхідною умовою для досягнення мети найму, що, відповідно до статті 48 Закону України “Про власність», законодавчо забезпечено громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління,... або на інший підставі, передбаченій законом чи договором.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що, при винесенні рішення по даній справі, суд першої інстанції порушив та неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 48 Закону України “Про власність», ст.ст. 8,11,319,386,395, 396, 398, 525, 759, 776, 784, 796 ЦК України, це порушення призвело до прийняття неправильного рішення і, відповідно до вимог ст. 104 ГПК України, це є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк» м.Київ задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 30.01.2007 р. у справі № 16/213 скасувати.
Позовну заяву Акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк» м.Київ задовольнити.
Визнати дії Відкритого акціонерного товариства Кіровоградський проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» по проведенню ремонтних робіт в санвузлах, та прокладенню шахти ліфта через приміщення, що знаходиться в користуванні позивача неправомірними та заборонити відповідачу-1 вчиняти дії по проведенню ремонтних робіт в санвузлах та прокладенню шахти ліфта через приміщення, що знаходиться в користуванні позивача, до закінчення строку дії договору оренди від 01.02.2000 р.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Кіровоградський проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» не чинити перешкод позивачу у користуванні майном і відкрити проїзд автотранспорту Акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк» та автотранспорту клієнтів банку на територію, що прилягає до будівлі Відкритого акціонерного товариства Кіровоградський проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» за адресою: м.Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7.
Зобов'язати Акціонерне товариство закритого типу “Гідрокомплект» не чинити перешкод позивачу у користуванні майном і забезпечити вільний доступ робітникам та клієнтам АКБ “Правес-Банк» в приміщення по вул. Орджонікідзе, 7 в м.Кіровоград через вестибюль та кліткові сходи.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Кіровоградський проектно-конструкторський інститут “Грунтопосівмаш» м.Кіровоград на користь Акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк» м.Київ 85 грн. витрати по сплаті державного мита, 42 грн. 50 коп. витрати по сплаті державного мита, сплачені при поданні апеляційної скарги, та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов'язати господарський суд Кіровоградської обл. видати наказ відповідно до вимог статей 116-117 ГПК України.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
07.05.07 р.