24.11.2016 року Справа № 904/2635/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Широбокової Л.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 24.11.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2, директор, наказ №14 від 07.06.2010р.;
представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ДНІПРООЛІЯ” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2635/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДНІПРООЛІЯ”, м.Дніпро
до малого приватного підприємства “КРИВБАСБУДТЕХПОСТАЧ”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства “КРИВБАСВОДОКАНАЛ”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про зобов'язання вчинити певні дії
В квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю “ДНІПРООЛІЯ” (далі ТОВ “ДНІПРООЛІЯ”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до малого приватного підприємства “КРИВБАСБУДТЕХПОСТАЧ” (далі МПП “КРИВБАСБУДТЕХПОСТАЧ”) про зобов'язання МПП “КРИВБАСБУДТЕХПОСТАЧ” припинити зловживати своїми правами та провести перерахунок вартості послуг водовідведення за період січень 2013р. - грудень 2015р. включно, привівши їх у відповідність до об'єму наданих послуг з урахуванням наданих позивачем ОСОБА_3 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” за 2013р. та 2014р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016р. залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальне підприємство “КРИВБАСВОДОКАНАЛ” (далі КП “КРИВБАСВОДОКАНАЛ”).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2635/16 (суддя Юзіков С.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову господарський суд виходив з того, що договір та акти про надання послуг за спірний період підписані позивачем без зауважень; ОСОБА_3 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” не погоджені з відповідачем, тому не можуть бути належним доказом скидання інших, ніж відображено у актах надання послуг, обсягів стічних вод; на теперішній час неможливо встановити чи дійсно у 2013 - 2015 роках позивач скидав менші обсяги стічних вод, ніж це відображено у підписаних двосторонніх актах.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2635/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками, тобто, відповідачем, який повинен був розраховувати об'єми стічних вод з урахуванням особливостей виробництва ТОВ “ДНІПРООЛІЯ”; обсяг водовідведення ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” розраховувався невірно, що підтверджується ОСОБА_3 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ “ДНІПРООЛІЯ”, погодженими 30.12.2014р. заступником начальника Дніпропетровського облводресурсів ОСОБА_4; водовідведення ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” у 2013-2015 роках складало 79% від водопостачання; порівнявши в грудні 2015р. отримані акти та рахунки відповідача з обсягами водопостачання, позивачем виявлені безпідставні переплати через неправильне нарахування відповідачем оплати за послуги з водовідведення; за технологією виробництва ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” в систему фактично зливалося 79% від об'єму отриманих послуг з водопостачання, а нараховано відповідачем і сплачувалося позивачем 100%; позивач звернувся до відповідача з листом від 21.01.2016р. №159, в якому просив здійснити перерахунок обсягу стічних вод, врахувати норми водовідведення в майбутньому періоді та підготувати акт звірки взаємних розрахунків, на який від відповідача надійшла відповідь про відмову у задоволенні вимог через відсутність у ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” засобів обліку стічних вод; відповідач протягом 2013-2015рр. нараховував завищені обсяги водовідведення, що призвело до оплати позивачем за послуги, які фактично не надавались, у зв'язку з чим ці послуги підлягають перерахуванню; за розрахунком позивача переплата за послуги, які відповідачем фактично не надавалися, складає 573 010, 09 грн. (плата за 47 925 м. куб. стічних вод, які фактично ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” не скидалися у мережі відповідача у 2013-2015рр.).
В відзиві на апеляційну скаргу МПП “КРИВБАСБУДТЕХПОСТАЧ” просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2635/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” - без задоволення.
В відзиві на апеляційну скаргу КП “КРИВБАСВОДОКАНАЛ” підтримує позицію відповідача, зазначивши, що при здійсненні розрахунків за отримані послуги слід дотримуватись умов договору, вимоги якого повинні застосовуватись сторонами, тоді як позивачем не дотримано встановлених договором вимог щодо узгодження та внесення змін у договір на приймання стічних вод.
27.10.2016р. позивач заявив письмове клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судової експертизи, на вирішення поставити питання: 1) чи мало ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” технічну можливість скидати у мережі водовідведення стічні води в обсязі, більш ніж фактично отримувало через мережі водопостачання, враховуючи втрати води, розраховані у ОСОБА_3 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ “ДНІПРООЛІЯ”, погодженому 30.12.2014р. заступником начальника Дніпропетровського облводресурсів ОСОБА_4?; 2) який обсяг води, отриманої ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” через мережі водопостачання, фактично скидався ним у мережі водовідведення, враховуючи втрати води, розраховані у ОСОБА_3 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ “ДНІПРООЛІЯ”, погодженому 30.12.2014р. заступником начальника Дніпропетровського облводресурсів ОСОБА_4, і який розмір переплати за ненадані послуги, якщо буде встановлено що фактичний обсяг водовідведення є меншим обсягу водопостачання за період, зазначений у позовній заяві (2013-2015рр.).
Розглянувши клопотання, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з урахуванням наступного.
Згідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно ст. 1 Закону України “Про судову експертизу”, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
У п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно п. 12 вказаної постанови пленуму, господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по суті. Скаржник не був обмежений в здійсненні права щодо доказування протягом всього розгляду справи.
24.11.2016р. представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання КП “КРИВБАСВОДОКАНАЛ” було повідомлено належним чином, надіслало клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
25.12.2009р. між МПП “КРИВБАСБУДТЕХПОСТАЧ” (підприємство) та ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” (абонент) укладений договір №24-12/5 на приймання стічних вод, за умовами якого підприємство зобов'язується надавати послуги з приймання та перекачування стічних вод абонента через каналізаційний колектор та фекальну насосну станцію підприємства на міську станцію аерації КП “КРИВБАСВОДОКАНАЛ”, а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).
За п. 1.2. договору, підприємство зобов'язується приймати стічні води абонента в обсязі 30 000 м?/рік, 2 500 м?/місяць, 84 м?/добу, з максимальним скидом 10 м?/годину з 16:00 по 17:30 годину.
Відповідно п. 2.2 договору, кількість стічних вод абонента, що надходять до мереж підприємства, визначається згідно п. 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
Договір набирає чинності з 01.01.2010р. і діє в частині надання послуг водовідведення до 31.12.2010р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості; якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни, договір вважається продовженим на кожний наступний рік (п. 9.1, п. 9.2 договору).
Позивач вважає, що відповідач протягом 2013-2015рр. нараховував завищені обсяги водовідведення, обґрунтовуючи своє твердження ОСОБА_3 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ “ДНІПРООЛІЯ”, погодженими 30.12.2014р. заступником начальника Дніпропетровського облводресурсів ОСОБА_4, а саме, за технологією виробництва позивача в систему фактично зливалося 79% від об'єму отриманих послуг з водопостачання, тоді як відповідачем нараховано і сплачено позивачем 100%.
З цього приводу позивач звернувся до відповідача з листом від 21.01.2016р. за №159, в якому просив здійснити перерахунок обсягу стічних вод, з врахуванням норм ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” в майбутньому періоді, та підготувати акт звірки взаємних розрахунків.
Листом від 08.02.2016р. за №08/02 відповідач повідомив позивача про те, що: кількість стічних вод, що надходить до мереж відповідача визначається за допомогою засобів обліку води позивача і щомісячно фіксується відповідними актами, підписаними сторонами і завіреними печатками сторін згідно п. 2.8 договору №24-12/5 від 25.12.2009р.; для того, щоб відповідач мав змогу змінити метод обліку кількості стічних вод, що надходять з мереж ТОВ “ДНІПРООЛІЯ”, зокрема, з застосуванням п. 5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, недостатньо наданого позивачем погодженого ОСОБА_3 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ “ДНІПРООЛІЯ”; МПП “КРИВБАСБУДТЕХПОСТАЧ” не має заперечень щодо застосування п. 5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, але з дотриманням встановленої процедури, що передбачає отримання технічних умов, надання відповідних документів і розрахунків, узгодження, результатом чого стане внесення змін в діючий договір на приймання стічних вод.
На підставі наведених обставин, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідно ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2 - 5 цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Стаття 20 Господарського кодексу України встановлює способи захисту прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно п. 1.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691, а також місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Рішенням Криворізької міської ради від 29.09.2004р. №2202 затверджено Правила приймання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу м.Кривого Рогу, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої належності і форми власності, стічні води яких приймаються Криворізькою міською комунальною системою каналізації безпосередньо чи через відомчу систему каналізації.
Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства (з урахуванням субабонентів) (п. 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України).
В п. 3.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.
Відповідно п. 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення. Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками. Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.
Згідно п. 5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції. Для споживачів харчової промисловості, де питна вода є не тільки напівфабрикатом, а й компонентом для виготовлення продукції, обсяг стічних вод, що надходить до централізованих мереж водовідведення, обчислюється як різниця між кількістю води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, та обсягом води, яка входить до складу продукції і не потрапляє до централізованої мережі водовідведення. Споживач надає відповідні розрахунки виробнику.
Таким чином, обов'язок щодо надання інформації про об'єми та якісний склад стічних вод в даному випадку покладений саме на абонента, тобто, позивача в даній справі.
Факт надання послуг щомісячно в спірному періоді фіксувався сторонами в актах виконаних робіт (наданих послуг) (т.1 а.с.109-126).
Акти за період 2013-2015рр. підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, будь-які зауваження з боку позивача про кількість стічних вод в актах відсутні.
Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Докази направлення протягом 2013-2015 років позивачу контррозрахунків чи зауважень щодо водовідведення, будь-яких відомостей стосовно зміни кількості і якості стічних вод, проектів перебудови, переобладнання чи реконструкції технологічного устаткування, мереж водопостачання і водовідведення, тощо, відповідач не надав.
За положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем не надано документальних, письмових, неспростовних доказів того, що відповідачем протягом 2013-2015рр. нараховано позивачу завищені обсяги водовідведення, оскільки договір та акти про надання послуг за спірний період підписані позивачем без зауважень, а ОСОБА_3 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ “ДНІПРООЛІЯ” не погоджені з відповідачем, тому не можуть бути належним доказом скидання інших, ніж відображено у актах надання послуг, обсягів стічних вод.
В п. 1.3 договору сторонами визначено, що зміни договірного обсягу приймання стічних вод (зменшення, збільшення) проводяться згідно заявки абонента, яка є невід'ємною частиною договору, не пізніше, як за один місяць.
Згідно п. 3.8 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, у разі запланованих змін у діяльності споживачів, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний строк до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договір.
Докази направлення позивачем відповідачу заявок щодо зміни договірного обсягу приймання стічних вод, в місячний строк до моменту виникнення змін, в матеріалах справи відсутні.
Отже, позивачем в порушення п. 1.3 договору та п. 3.8 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України не дотримано встановлених вимог щодо узгодження обсягу приймання стічних вод, проте, позивач не позбавлений права в подальшому внести зміни в чинний договір на приймання стічних вод або укласти новий договір щодо визначення методу обліку стічних вод.
З огляду на вищевказане, господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Щодо наданої скаржником додаткової угоди №1 від 04.01.2016р. до договору на приймання стічних вод №24-12/5 від 25.12.2009р., де сторони доповнили п. 2.2 договору посиланням на безповоротні втрати в розмірі 36% від кількості води, спожитої згідно показів засобів обліку, то за погодженням сторін додаткова угода набирає чинності з 04.01.2016р., при цьому в додатковій угоді відсутнє посилання про розповсюдження її дії на попередні періоди.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ДНІПРООЛІЯ”, м. Дніпро залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2635/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Л.П. Широбокова
(Повний текст постанови складений 25.11.2016р.)