28.11.2016 року Справа № 904/9655/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача (за первісним позовом): Ресенчук О.Ю., представник, довіреність №7/10-819 від 29.06.2016р.
представники відповідача (за первісним позовом) та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
в судовому засіданні прийняв участь: Масенко А.О., прокурор, посвідчення №024234 від 24.01.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2016р. у справі №904/9655/16
за первісним позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м.Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", м.Київ
третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп", м.Київ
третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, м.Дніпро
третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", м.Дніпро
про витребування майна
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", м.Київ
до Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м.Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро
третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп", м.Київ
третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, м.Дніпро
про усунення перешкод у користуванні власністю
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2016р. у справі №904/9655/16 (суддя Кеся Н.Б.) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Означена ухвала вмотивована тим, що в порушення приписів ГПК України, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, та судом не встановлено підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для звільнення ТОВ "ТУЛС" від сплати судового збору, оскільки позивачем за зустрічним позовом не наведено обставин, які свідчать про можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "ТУЛС" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржену ухвалу необґрунтованою, прийнятою з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням вимог законодавства. Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2016р. у справі №904/9655/16 та передати справу на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Апелянт обґрунтовує свої вимоги посиланням на ч.1 ст.3, ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", п.3.1. постанови пленуму Вищого господарського кодексу України №7 від 21.02.2016р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та зазначає, що ТОВ "ТУЛС" було подано до господарського суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, а суд його безпідставно залишив без задоволення. Звертає увагу, що наразі ТОВ "ТУЛС" перебуває у важкому фінансовому стані, обумовленому не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалась в Україні з курсом іноземних валют відносно гривні. Вказує, що станом на дату подання даної зустрічної позовної заяви, фінансові обороти підприємства значно впали, що пов'язується з підвищенням цін не тільки на первинну сировину, але й на паливно-мастильні матеріали, на використанні яких також зав'язана господарська діяльність підприємства, у зв'язку з чим на підприємстві-скрутне фінансове становище і відповідно будь-яка сума грошових коштів для підприємства є значною та не зайвою. Крім того, посилається і на те, що після внесення відповідних змін до Закону України "Про судовий збір" з 03.09.2015р. значно зросли ставки сплати судового збору та акцентує увагу, що наразі сума, яка підлягає сплаті при поданні даної зустрічної позовної заяви становить 1378,00 грн., що є розміром однієї мінімальної заробітної плати. Окремо ТОВ "ТУЛС" звертає увагу на те, що прийняття судом першої інстанції зустрічної позовної заяви до свого провадження та ухвалення вірогідно позитивного рішення на користь позивача за зустрічним позовом, матиме велике значення вирішення справи по суті. Вказує на те, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Вважає, що наведені доводи щодо складного фінансового стану ТОВ "ТУЛС" є абсолютно обґрунтованими та вмотивованими, а суд першої інстанції повернув позовну заяву з неповним з'ясуванням обставин справи.
Прокурор відділу забезпечення представництва в суді прокуратури області М.Шайтанова у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що лише саме посилання ТОВ "ТУЛС" на скрутне матеріальне становище підприємства та те, що сплата судового збору за подачу зустрічної позовної заяви є значною та не є зайвою для підприємства, не являється належною підставою для відстрочення судового збору. Крім того, відповідачем за первісним позовом не надано суду докази на підтвердження того, що майновий стан товариства перешкоджає сплаті судового збору. Звертає увагу на те, що при несплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. за подачу зустрічної позовної заяви, товариством сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу про повернення позовної заяви від 04.11.2016р. по даній справі, чим підтверджується наявність можливості сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Вважає, що таким чином, відповідачем за первісним позовом - ТОВ "ТУЛС" не наведено обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору до ухвалення рішення та не надано докази на підтвердження того, що майновий стан товариства перешкоджає сплаті судового збору.
Дніпропетровська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу заперечувала на її задоволенні з тих підстав, що апелянтом не наведено обставин, які свідчили про сплату збору до закінчення розгляду справи, а посилання апелянта на світову фінансову кризу та складне економічне становлення в Україні є загальновідомими обставинами і не містять конкретних причин щодо неможливості сплати судового збору саме ТОВ "ТУЛС". Вважає, що апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження того, що майновий стан товариства перешкоджає сплаті судового збору.
Представник ТОВ "ТУЛС" (апелянта) в судове засідання 28.11.2016р. не з'явився. До Дніпропетровського апеляційного господарського суду в матеріали справи 25.11.2016р.від ТОВ "ТУЛС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вмотивоване посиланням на відсутність можливості бути присутньому в судовому засіданні представника Смирного О.С.
ТОВ "Маркетгруп", Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району та ТОВ "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" були належним чином повідомлені про час і місце розгляду даної справи судом апеляційної інстанції (рекомендовані повідомлення ДП "Укрпошта" про отримання поштової кореспонденції наявні в справі), але участі своїх повноважних представників в судовому засіданні 28.11.2016р. не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши клопотання ТОВ "ТУЛС" про відкладення розгляду справи, з урахуванням думок представника Дніпропетровської міської ради та прокурора, які заперечували на його задоволенні з посиланням на навмисне затягування судового розгляду та не подання доказів про поважність причин неявки представника сторони, колегія суддів відмовила в його задоволенні з наступних підстав. Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, такими обставинами, зокрема, є - нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Натомість в даному випадку ТОВ "ТУЛС" не надав до свого клопотання належних доказів, а відтак не підтвердив поважності причин, які перешкоджають явці в судове засідання його повноважного представника; не навів, які саме обставини спору не можуть бути встановлені судом апеляційної інстанції в відсутності його повноважного представника. Відповідно до ч.2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, тому в даному випадку розгляд справи має бути завершений до 29.11.2016р. і цей термін є недостатнім для відкладення розгляду справи. Відтак, враховуючи, що апелянт та треті особи не скористалися наданими їм правами брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, що неявка представника апелянта не перешкоджає з'ясуванню спірних обставин, а апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, можливим розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 28.11.2016р. представник Дніпропетровської міської ради та прокурор заперечували на задоволенні апеляційної скарги з підстав, наведених у відповідних відзивах на скаргу.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи, що для оцінки спірних обставин необхідно дослідити зміст зустрічної позовної заяви ТОВ "ТУЛС", яка містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, з ініціативи суду апеляційної інстанції за клопотанням Дніпропетровської міської ради до справи було залучено копію цього документа.
За результатами перегляду справи в судовому засіданні 28.11.2016р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Дніпропетровської міської ради та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено із матеріалів справи, 24.10.2016р. перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп", третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" про витребування нежитлового приміщення №2, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 83 у м.Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98510912101).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016р. означену позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №904/9655/16 та призначено розгляд справи на 09.11.2016р.
02.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп", третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням №2, загальною площею 121,7 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 83, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 14 код ЄДРПОУ 35447191).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2016р. у справі №904/9655/16 повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повертаючи зустрічну позовну заяву без розгляду місцевий господарський суд виходив із того, що в позовних матеріалах відсутні докази сплати судового збору, натомість до позовної заяви додано заяву про відстрочення сплати судового збору, розглянувши яку суд не встановив підстав для її задоволення, оскільки позивачем за зустрічним позовом не наведено обставин, які свідчать про можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ "ТУЛС" не можуть слугувати підставою для скасування оскарженої ним ухвали суду, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Право відповідача подати зустрічний позов до початку розгляду господарським судом справи по суті передбачене також частиною п'ятою статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 61 Господарського процесуального кодексу України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу.
Окрім того, зустрічна позовна заява за своєю формою і змістом має відповідати вимогам статті 54 Господарського процесуального кодексу України, а документи, що мають бути додані до неї - статті 57 цього кодексу.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.
Підпунктом 2.2. пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати.
Предметом позову за зустрічною позовною заявою ТОВ "ТУЛС" є вимога про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, тобто немайнова вимога. Тому судовий збір за подачу зустрічного позову мав бути сплачений в розмірі 1378,00 грн.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що ТОВ "ТУЛС" при зверненні до суду із зустрічною позовною заявою судовий збір сплачений не був, однак безпосередньо текст зустрічної позовної заяви містить клопотання із вимогою відстрочити сплату судового збору за подання даного зустрічного позову до ухвалення судового рішення у даній справі. Клопотання обґрунтоване правом суду відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи майновий стан позивача.
Із наданої суду апеляційної інстанції копії зустрічної позовної заяви встановлено, що у якості обставин, з якими позивач за зустрічним позовом пов'язує своє клопотання про надання йому відстрочки зі сплати судового збору, вказано на те, що ТОВ "ТУЛС" наразі перебуває у важкому фінансовому стані, обумовленому не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалась в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні, у зв'язку з чим товариство вбачає за необхідне звернутися до суду із клопотанням про відстрочення судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Як роз'яснено у підпункті 3.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
За змістом приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п.3 листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII)).
Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З копії зустрічної позовної заяви ТОВ "ТУЛС", яка була залучена до матеріалів даної справи з ініціативи суду апеляційної інстанції (а.с.121-127), встановлено, що в якості додатків до цієї заяви були додані: докази направлення сторонам копії зустрічної позовної заяви з додатками; копія Витягу з ЄДРПОУ щодо ТОВ "ТУЛС", копія довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Дослідивши додані до зустрічної позовної заяви додатки, колегія суддів погоджується з тим, що місцевий господарський суд вірно встановив, що, позивач не надав до зустрічної позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а наведені ним у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не свідчать про можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відтак, перевіривши доводи апеляційної скарги ТОВ "ТУЛС" про неврахування судом того, що ТОВ "ТУЛС" перебуває у важкому фінансовому стані, обумовленому не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалась в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні, що за станом на дату подання даної зустрічної позовної заяви фінансові обороти ТОВ "ТУЛС" значно вплати, що пов'язується з підвищенням цін не тільки на первинну сировину, але й на паливно-мастильні матеріали, на використанні яких також зав'язана господарська діяльність підприємства, у зв'язку з чим на підприємстві має місце скрутне фінансове становище і відповідно будь-яка сума грошових коштів для підприємства є значною та не зайвою - колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані, оскільки, як зазначалось вище, встановлено, що ТОВ "ТУЛС" не надано місцевому господарському суду будь-яких доказів, які підтверджують дійсну фінансову неспроможність позивача за зустрічним позовом та доказів, що підтверджують взаємний зв'язок між фінансовим станом ТОВ "ТУЛС" та тими явищами в економіці держави, на які він посилається; не надано будь-яких-доказів про обсяги своїх фінансових оборотів та структуру своїх витрат, які б свідчили про відсутність грошових коштів, що можуть бути спрямовані на сплату судового збору, розмір якого є мінімальним за ставками, встановленими Законом України "Про судовий збір" для позовних заяв, що подаються до господарського суду, та не є значним. При цьому ТОВ "ТУЛС" не надано місцевому господарському суду і доказів на підтвердження можливості сплати судового збору до певного строку, який би не перевищував строку розгляду справи тобто до ухвалення судового рішення у справі.
За вказаних обставин є правильним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "ТУЛС" та вчинення передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" дій з надання позивачеві за зустрічним позовом відстрочки сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт того, що позивач за зустрічним позовом не надав належних доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, а у місцевого господарського суду були відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів доходить висновку, що означена ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України - є обґрунтованою та правомірною.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженої у справі ухвали суду немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2016р. у справі №904/9655/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено - 29.11.2016р.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна