21.11.2016 року Справа № 904/5318/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 226 від 07.06.2016 року
від відповідача: представник Талан О.Л., довіреність № б/н від 11.05.2016 року
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 року у справі № 904/5318/16
за позовом ОСОБА_3, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
про визнання недійсним рішення №30/05/16 від 30.05.2016 року
ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір", викладених в протоколі від 30.05.2016 року № 30/05/16.
За вказаною позовною заявою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 року порушено провадження у справі № 904/5318/16.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 року у даній справі до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради (господарським судом допущено помилку в найменуванні Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
19.08.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір", викладені в протоколі від 30.05.2016 року № 30/05/16; скасувати державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір", що здійснена на підставі рішення загальних зборів учасників цього товариства, викладеного у протоколі від 30.05.2016 року № 30/05/16.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 року у справі № 904/5318/16 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено повністю; визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір", викладені в протоколі від 30.05.2016 року № 30/05/16; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 378, 00 грн.
Місцевий господарський суд правомірно розглянув по суті заявлені вимоги у первісно поданій позовній заяві та відхилив уточнені позовні вимоги, оскільки вони доповнені якісно новою вимогою, що суперечить процесуальним правам позивача.
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд на підставі встановлених обставин справи щодо проведення 30.05.2016 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір", про проведення яких позивач була повідомлена належним чином, але не скористалась своїм правом прийняти участь у їх роботі та не була присутня на цих зборах; щодо прибуття для участі у загальних зборах Товариства представника позивача - адвоката ОСОБА_4, який діяв на підставі укладеного з позивачем 03.06.2015 року договору про надання правової допомоги, однак якого не було допущено до участі у загальних зборах Товариства з підстав відсутності у представника належним чином посвідченої довіреності на відповідне представництво інтересів позивача; щодо прийняття загальними зборами учасників Товариства рішень про виключення позивача зі складу учасників Товариства за порушення позивачем положень пунктів 5.3. та 9.1. Статуту Товариства, про затвердження нового складу учасників Товариства з розподілом між ними часток у статутному капіталі Товариства та щодо державної реєстрації, у зв'язку з наведеним, змін до статуту Товариства, дійшов висновку про порушення прав позивача при проведенні загальних зборів учасників Товариства (необґрунтована відмова представнику позивача в допуску до участі в загальних зборах учасників Товариства) та про відсутність підстав для виключення позивача із складу учасників Товариства.
Не погодившись з прийнятим судом рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксір" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що місцевий господарський суд помилково визнав адвоката ОСОБА_4 повноважним представником позивача на загальних зборах учасників Товариства, оскільки його повноваження не підтверджені ні належним чином завіреною довіреністю, ні повідомленням позивачем інших учасників про призначення ОСОБА_4 своїм постійним або тимчасовим представником на загальних зборах учасників Товариства. Також, відповідач зазначає, що дії позивача, учасника Товариства, у сприянні відчуження приміщень, які орендуються Товариством, та її бездіяльність у неповідомленні інших учасників Товариства про намагання третіх осіб заволодіти приміщеннями, які орендуються Товариством, могли б мати негативні для Товариства наслідки: зупинення виробництва та торговельної діяльності (на час пошуку нових приміщень, приведення цих приміщень у відповідність з санітарними нормами, монтажу обладнання, сертифікації виробництва та одержання дозвільної документації), відсутність доходу, невиплата коштів по зобов'язанням відповідача перед постачальниками товару, робіт, послуг, а також перед іншими кредиторами, звільнення працівників з виплатою їм вихідної допомоги, втрату сегменту ринку за час вимушеного простою, ймовірність банкрутства відповідача тощо. На думку відповідача, у випадку задоволення позовних вимог у цивільній справі № 175/3742/15-ц орендодавець відповідача станом на 01.01.2016 року вже міг бути позбавлений своєї власності, яка була об'єктом оренди, а новий власник цього майна, яка володіє часткою 50% в статутному капіталі ТОВ "Лекопро", яке, в свою чергу, є конкурентом відповідача, не уклала б новий договір оренди з відповідачем та останній повинен був би звільнити орендовані приміщення, за розрахунками відповідача, 01.01.2016 року, що призвело б до негативних наслідків, які зазначені вище. Отже, відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення у даній справі суд першої інстанції безпідставно не врахував вказані обставини, внаслідок чого дійшов хибних висновків, що дії та бездіяльність позивача не могли мати негативних наслідків для відповідача з урахуванням дії договору оренди до 31.12.2016 року, оскільки, як стверджує відповідач, вірогідні негативні наслідки для відповідача могли б мати місце вже з 01.01.2016 року. Відповідно, зазначені в протоколі зборів підстави виключення позивача зі складу учасників Товариства, а саме перешкоджання позивачем своїми діями, які суперечать інтересам Товариства, досягненню цілей Товариства, на думку відповідача, фактично мали місце, а тому виключення позивача зі складу учасників Товариства повністю відповідало як п. 9.1. Статуту Товариства, так і ст. 64 Закону України "Про господарські товариства".
21.11.2016 року до апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач зазначає, що договором про надання правової допомоги, укладеним між позивачем та адвокатом ОСОБА_4, встановлено, що адвокат ОСОБА_4 за цим договором приймає на себе зобов'язання з надання позивачу правової допомоги, в тому числі представляти інтереси клієнта в усіх суб'єктах господарювання - юридичних особах з усіх без винятку питань, пов'язаних із захистом клієнта як учасника/засновника. Однак, на думку відповідача, питання пункту третього порядку денного зборів не є правовим питанням та не передбачало захист інтересів позивача, оскільки носило інформативний характер та було пов'язане з обговоренням умов продажу частки позивача. Щодо інших повноважень ОСОБА_4, зазначених у договорі про надання правової допомоги, відповідач вважає, що вони не могли сприйматися відповідачем та його учасниками як повноваження, які надані позивачем представнику для участі на загальних зборах саме учасників відповідача. Зокрема, у договорі містяться слова "ТОВ" "Товариство", значення яких не роз'яснено ані безпосередньо договором, ані певним законодавчим актом. Окрім цього, відповідач посилається на ті обставини, що у вказаному договорі відсутні жодні посилання на такі встановлені законодавством терміни як "господарське товариство", "товариство з обмеженою відповідальністю", що, за доводами відповідача, виключає можливість представництва на загальних зборах учасників відповідача; у договорі відсутній перелік юридичних осіб, господарських товариств, на загальних зборах учасників яких ОСОБА_4 міг мати повноваження представника позивача. Відповідач зазначає про те, що у відповідності з чинним законодавством ні відповідач, ні його учасники не мають ні можливості, ні повноважень, ні відповідних знань для ідентифікації підпису учасника, встановлення його вільного волевиявлення при передачі своїх повноважень представнику. Як стверджує відповідач, саме тому законодавець встановив, що при призначенні постійного або тимчасового представника учасника на загальних зборах учасників такий учасник зобов'язаний повідомити товариство та інших учасників про відповідне призначення; в іншому випадку представництво учасника здійснюється на підставі посвідченої довіреності: довіреність від фізичної особи посвідчується нотаріусом, який засвідчує справжність підпису довірителя, встановлює особу довірителя та перевіряє її дієздатність під час підписання довіреності. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у Товариства були відсутні підстави для допуску ОСОБА_4 для участі у загальних зборах відповідача в якості повноважного представника позивача. Також, відповідач зазначає про те, що на документах, які є в матеріалах справи (договір про надання правової допомоги, позовна заява по справі, заява позивача по цивільній справі № 175/3742/15) підписи від імені позивача здійснені по різному та невідомо ким, хоча за документами їх підписантом є ОСОБА_3 У зв'язку з унеможливленням ідентифікації справжності підпису на договорі про надання правової допомоги адвокату ОСОБА_4 в день проведення загальних зборів учасників відповідача було запропоновано звернутись до свого довірителя, щоб вона надала відповідачу підтвердження повноважень представника або у вигляді нотаріально посвідченої довіреності, або у вигляді заяви відповідача про те, що адвокат ОСОБА_4 призначений постійним або тимчасовим представником позивача на загальних зборах учасників відповідача. Відповідач вважає, що якби він допустив ОСОБА_4 до загальних зборів учасників відповідача на підставі наданого договору про надання правової допомоги, і рішення приймалися б з урахуванням голосів ОСОБА_4, який би голосував в якості представника позивача, такі рішення були б визнані недійсними, оскільки ОСОБА_4 не мав повноважень на представництво інтересів позивача на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір".
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив та дійшов правомірного висновку, що для участі у спірних загальних зборах прибув представник позивача адвокат ОСОБА_5, який діяв на підставі укладеного з позивачем 03.06.2015 року договору про надання правової допомоги. За доводами позивача, цим договором визначено обов'язки та права адвоката у обсязі, достатньому для представництва адвокатом прав та інтересів позивача на спірних загальних зборах учасників Товариства, у тому числі щодо голосування від імені позивача з будь-яких питань при прийнятті зборами рішень. Разом з тим, представник позивача - адвокат ОСОБА_4, який діяв на підставі зазначеного договору, не був допущений до участі в загальних зборах Товариства, а відмова у допуску адвоката, як представника позивача, до участі у загальних зборах Товариства обґрунтована відповідачем відсутністю у представника позивача належним чином посвідченої довіреності. Позивач вважає, що місцевий господарський суд правильно відхилив доводи відповідача щодо відсутності у представника позивача відповідних повноважень на участь у зборах та повноважень, пов'язаних з такою участю, оскільки правові норми Цивільного кодексу України щодо представництва (ст.ст. 237, 244) окремо визначають підстави представництва, а також можливий, але не виключний, механізм їх реалізації, зокрема, такий як довіреність; правові норми щодо представництва за довіреністю є диспозитивними, а не імперативними. Також, позивач погоджується з висновком місцевого господарського суду, наведеним в оскаржуваному рішенні, що внаслідок неправомірних дій відповідача щодо не допуску представника позивача для участі у загальних зборах було змінено порядок денний зборів, виключено друге питання порядку денного - доповідь ОСОБА_3 про умови продажу своєї частки у статутному капіталі Товариства, та, відповідно, зазначене питання не розглядалось на загальних зборах. Окрім цього, неправомірний не допуск відповідачем представника позивача до участі в роботі загальних зборів учасників Товариства спричинив порушення законного права позивача на участь в загальних зборах учасників Товариства. Позивач вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення правильно та всебічно розглянув питання і щодо підстав виключення ОСОБА_3 із складу учасників Товариства та дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності доводів відповідача про перешкоджання ОСОБА_3 своїми діями здійсненню виробничої, торгівельної та іншої діяльності, передбаченої Статутом Товариства (п. 5.3.), а також щодо перешкоджання ОСОБА_3 своїми діями досягненню цілей Товариства, спричинення негативних наслідків для Товариства, у тому числі збитків Товариства, чи вірогідності їх настання.
Третя особа у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечила; про дату, час та місце проведення судових засідань апеляційним господарським судом у даній справі третя особа повідомлена належним чином за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується повідомленнями про вручення третій особі рекомендованих поштових відправлень, якими цій особі направлені в копії відповідні ухвали апеляційного господарського суду (а.с. 120, 132, 141, 146, т. 3).
17.10.2016 року до апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа повідомила, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" здійснено 30.05.2016 року на підставі документів, наданих уповноваженим представником юридичної особи, які відповідали вимогам ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Посилаючись на п. 3 ст. 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", третя особа зазначає, що відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Третя особа вважає, що державна реєстрація зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" здійснена у відповідності до вказаного закону та просить прийняти рішення на розсуд суду.
Клопотання розглянути справу без участі представника третьої особи надійшло до апеляційного господарського суду від цієї особи і 01.11.2016 року та 18.11.2016 року, у яких також наведене прохання прийняти у справі законне та обґрунтоване рішення.
Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з 19.10.2016 року на 07.11.2016 року, з 07.11.2016 року на 21.11.2016 року.
У судовому засіданні 21.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" (далі - Товариство), затвердженого загальними зборами учасників від 06.03.2014 року, протокол загальних зборів № 1, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 13.03.2014 року (а.с. 73-87, т. 1), учасниками Товариства є:
ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі Товариства 5 788, 75 грн., що складає 33,33% статутного капіталу Товариства;
ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі Товариства 5 788, 75 грн., що складає 33,33% статутного капіталу Товариства;
ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі Товариства 4 922, 10 грн., що складає 28,34% статутного капіталу Товариства;
ОСОБА_8 з часткою у статутному капіталі Товариства 868, 40 грн., що складає 5% статутного капіталу Товариства.
Статутний капітал Товариства складається із вартості часток його учасників та поділений на частки, пропорційні вкладам учасників. Для забезпечення діяльності учасників Товариства формується статутний капітал у розмірі 17 368, 00 грн. (п.п. 3.1., 3.2. Статуту).
13 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до учасників Товариства та до Товариства з повідомленням про продаж частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 28,34% та запропонувала придбати належну їй частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 28,34%, вартість якої складає 12 753 000, 00 грн. Це повідомлення направлене позивачем учасникам Товариства та Товариству поштовим зв'язком 14.04.2016 року (а.с. 34-38, т. 1).
20 квітня 2016 року (за доводами позивача) ОСОБА_3 отримала повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства та запропонований порядок денний цих зборів, які були призначені на 30.05.2016 року. До порядку денного загальних зборів учасників Товариства, який отримала позивач, було включено, серед інших, питання про доповідь ОСОБА_3 про умови продажу своєї частки у статутному капіталі Товариства - п. 2 порядку денного зборів (а.с. 41-42, т. 1). В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем поштою 04.05.2016 року вказаних повідомлення та порядку денного загальних зборів учасників Товариства (а.с. 88, т. 1).
Відповідно до протоколу № 30/05/16 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" від 30 травня 2016 року у наведену дату відбулись загальні збори учасників Товариства (а.с. 67-71, т. 1).
Як зазначено у протоколі зборів Товариства та у протоколі реєстрації учасників позачергових загальних зборів учасників Товариства (а.с. 72, т. 1), на загальних зборах Товариства були присутні його учасники:
ОСОБА_6 - 33,33% статутного капіталу Товариства;
ОСОБА_7 - 33,33% статутного капіталу Товариства;
ОСОБА_8 - 5% статутного капіталу Товариства.
ОСОБА_3 - 28,34% статутного капіталу Товариства не була зареєстрована як особа, яка приймала участь у загальних зборах учасників Товариства (в протоколі реєстрації розмір належної їй частки у статутному капіталі Товариства безпідставно визначений як 30% статутного капіталу Товариства); відповідно до протоколу зборів ОСОБА_3 відсутня на зборах.
Отже, за наведеного, на зборах Товариства були присутні учасники, розмір часток яких у статутному капіталі Товариства у сукупності становить 71,66% статутного капіталу Товариства. Враховуючи приписи частини першої ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції на дату проведення спірних зборів, відповідно до якої загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів, збори учасників Товариства від 30.05.2016 року є повноважними.
Також, як зазначено в протоколі зборів, на зборах в якості запрошеної особи був присутній представник виконавчого органу Товариства ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності № 27/05-16 від 27 травня 2016 року.
Загальними зборами учасників Товариства від 30.05.2016 року розглянуто наступні питання порядку денного зборів:
1. Про обрання голови та секретаря зборів.
2. Доповідь представника виконавчого органу Товариства про фінансові результати роботи, боргові зобов'язання та участь учасників у роботі Товариства.
3. Доповідь учасника Товариства ОСОБА_8 про проблемні питання у роботі Товариства.
4. Про виключення ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства.
5. Про затвердження нового складу учасників Товариства.
6. Про затвердження змін до статуту Товариства.
7. Про підписання нової редакції статуту Товариства від імені Товариства.
Відповідно до наведеного порядку денного зборів загальними зборами учасників Товариства прийняті наступні рішення:
по першому питанню порядку денного: обрати головою зборів - ОСОБА_7 та секретарем зборів - ОСОБА_6;
по другому питанню порядку денного: перенести розгляд питання щодо затвердження звіту виконавчого органу на іншу дату;
по третьому питанню порядку денного: прийняти до відома доповідь ОСОБА_8 про проблемні питання у роботі Товариства;
по четвертому питанню порядку денного: виключити ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства та виплатити їй її внесок, що становить 28,34% та складає 4 922, 10 грн., а також виплатити їй вартість частини майна, пропорційно її внеску до статутного капіталу Товариства, сума якої буде встановлена за результатами аудиторського висновку на підтвердження балансу Товариства станом на 30.05.2016 року;
по п'ятому питанню порядку денного: сплатити Товариством частку самого Товариства в розмірі 28,34% від статутного капіталу, що складає 4 922, 10 грн.; затвердити новий склад учасників Товариства у кількісному складі чотирьох осіб та у наступному персональному складі: ОСОБА_6 - 33,33% статутного капіталу Товариства, що складає 5 788, 75 грн., ОСОБА_7 - 33,33% статутного капіталу Товариства, що складає 5 788, 75 грн., ОСОБА_8 - 5% статутного капіталу Товариства, що складає 868, 40 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксір" - 28,34% статутного капіталу Товариства, що складає 4 922, 10 грн.;
по шостому питанню порядку денного: доручити директору Товариства забезпечити реєстрацію змін до статуту у відповідних органах;
по сьомому питанню порядку денного: доручити директору Товариства підписати нову редакцію статуту Товариства від імені Товариства.
Усі рішення загальних зборів учасників Товариства з наведених вище питань порядку денного прийняті голосами "ЗА" - 71, 66%, "Проти" - 0%.
Враховуючи положення статті 59 Закону України "Про господарські товариства", рішення загальних зборів учасників Товариства з питань порядку денного зборів є прийнятими достатньою кількістю голосів, необхідною для їх прийняття.
Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з наступного.
Стаття 116 Цивільного кодексу України, стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
Право учасників Товариства брати участь в управлінні справами Товариства визначено пунктом першим статті 5 Статуту Товариства (редакція від 13.03.2014 року).
Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким, щодо спірних відносин, є збори учасників Товариства (п. 12.1. ст. 12 Статуту Товариства (редакція від 13.03.2014 року)).
Стаття 145 Цивільного кодексу України передбачає, що черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.
Згідно зі статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
Також, відповідно до наведеної правової норми про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.
Згідно з положеннями статті 58 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
Статут Товариства у редакції станом на 30.05.2016 року (дата проведення зборів, рішення яких оспорюються у даній справі) не містить особливостей скликання та проведення зборів учасників/загальних зборів учасників Товариства, відмінних від наведених вище положень законодавства.
Також, статут Товариства не встановлює способу повідомлення учасників Товариства про проведення зборів Товариства.
В матеріалах справи наявне повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства на 30.05.2016 року з зазначенням місця та часу їх проведення, порядок денний загальних зборів учасників Товариства, призначених на 30.05.2016 року (а.с. 41-42, т. 1).
Вказане повідомлення та порядок денний загальних зборів учасників Товариства направлені відповідачем позивачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком від 27.04.2016 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до змісту якого це поштове відправлення вручено позивачу 04.05.2016 року (а.с. 88, т. 1). Обставини отримання повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства на 30.05.2016 року та порядок денний цих зборів не заперечуються позивачем.
Отже, Товариство при повідомленні учасників про проведення загальних зборів Товариства дотрималось щодо позивача вимог Закону України "Про господарські товариства" та статуту Товариства.
Як вбачається зі змісту протоколу № 30/05/16 загальних зборів учасників Товариства від 30.05.2016 року та протоколу реєстрації учасників позачергових загальних зборів учасників Товариства, дата проведення яких - 30.05.2016 року, позивач не приймала участі в зазначених загальних зборах учасників Товариства.
Позивач посилається на ті обставини, що для участі у загальних зборах учасників Товариства 30.05.2016 року прибув представник позивача - адвокат ОСОБА_4, який діяв на підставі укладеного з позивачем 03 червня 2015 року договору про надання правової допомоги (а.с. 16-17, т. 1).
Вказаним договором визначено обов'язки адвоката ОСОБА_4, зокрема, абзацом третім пункту 2.1.4. договору передбачено, що адвокат ОСОБА_4 представляє інтереси клієнта в усіх суб'єктах господарювання - юридичних особах з усіх без винятку питань, пов'язаних із захистом клієнта, має право одноосібно, без згоди позивача за власним розсудом приймати будь-які рішення, що стосуються позивача як учасника/засновника Товариства щодо управління та розпорядження часткою позивача у статутному капіталі ТОВ; вести від імені позивача переговори на відомих йому умовах та здійснювати керівництво справами позивача в товаристві; представляти інтереси позивача на загальних зборах Товариства, голосувати від імені позивача з будь-яких питань, що з цим пов'язані та попередньо відомі представникові; одержувати будь-які документи та розписуватись від імені клієнта в будь-яких документах, зокрема, статутах, протоколах зборів, інформаційних листах та повідомленнях, інші.
Разом з тим, представник позивача - адвокат ОСОБА_4, який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 03.06.2015 року, не був допущений до участі в загальних зборах учасників Товариства 30.05.2016 року як представник позивача.
Відповідно до наданого відповідачем до суду першої інстанції відзиву на позовну заяву (а.с. 59-66, т. 1) відповідач не заперечує той факт, що ОСОБА_4 30.05.2016 року о 10:21 з'явився за адресою, де мали відбутись загальні збори учасників відповідача, представився представником позивача, відповідно до розпорядження інших учасників Товариства був допущений до зали, де мали відбутись загальні збори. Проте, оскільки представник позивача не надав нотаріально посвідченої довіреності на представництво інтересів позивача на зборах учасників Товариства, а надав договір про надання правової допомоги, справжність підпису позивача на якому відповідач не мав можливості ідентифікувати, справжність підпису позивача на договорі не була нотаріально посвідчена, його не було допущено до участі у зборах в якості представника позивача.
Обставини не допуску до участі у загальних зборах учасників Товариства ОСОБА_4 в якості представника позивача та з наведених вище підстав відповідач не заперечує і в суді апеляційної інстанції.
Апеляційний господарський суд відхиляє вказані доводи відповідача та погоджуються з висновком місцевого господарського суду про наявність повноважень адвоката на представництво позивача на спірних зборах учасників Товариства на підставі вказаного договору, що підтверджується його змістом та суттю наданих повноважень; ОСОБА_4 надано право на представництво інтересів позивача у будь-якому товаристві, учасником/засновником якого є позивач.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.
Отже, учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Зазначене відповідає також правовій позиції, наведеній у пункті 2.23. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".
Відповідно до частини першої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (ч. 1 ст. 244 ЦК України).
Відтак, наведені правові норми окремо визначають підстави представництва, а також можливий, але не виключний, механізм їх реалізації, такий, як довіреність. Тобто, правові норми щодо представництва за довіреністю є диспозитивними, а не імперативними.
Відповідно до п. 4) частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено підстави для здійснення адвокатської діяльності.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Адвокат ОСОБА_4 не мав нотаріально посвідченої довіреності на представництво інтересів ОСОБА_3 на загальних зборах учасників Товариства від 30.05.2016 року, однак за наявності договору про надання правової допомоги, який визначає перелік повноважень адвоката, у тому числі право представляти інтереси позивача на загальних зборах Товариства, голосувати від імені позивача з будь-яких питань, що з цим пов'язані та попередньо відомі представникові, відповідач необґрунтовано не допустив його, як представника позивача, до участі у загальних зборах учасників Товариства 30.05.2016 року.
Внаслідок неправомірних дій відповідача щодо не допуску представника позивача для участі у загальних зборах було змінено порядок денний зборів, виключено питання порядку денного про доповідь ОСОБА_3 про умови продажу своєї частки у статутному капіталі Товариства.
Вказане призвело до порушення корпоративних прав позивача на участь в управлінні Товариством.
Частиною третьою статті 100 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.
Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
Аналогічні положення щодо підстав виключення учасника з Товариства, кількості голосів учасників для прийняття рішення про виключення учасника з Товариства містить Статут Товариства (розділ 9) в редакції на відповідну дату.
Обов'язки учасників господарського товариства визначає стаття 11 Закону України "Про господарські товариства". Учасники товариства зобов'язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
Такі ж обов'язки учасника господарського товариства передбачає ст. 117 Цивільного кодексу України.
За наведеними правовими нормами перелік обов'язків учасника господарського товариства, передбачений ними, не є вичерпним. Учасник господарського товариства може мати і інші обов'язки, зокрема, встановлені установчим документом товариства.
Відповідно до пункту третього статті 5 Статуту Товариства в редакції на відповідну дату учасники Товариства зобов'язані: додержуватися дійсного Статуту Товариства; виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління Товариства; виконувати свої зобов'язання перед Товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими дійсним Статутом; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; нести інші обов'язки, які передбачені законодавством України.
Учасник Товариства, систематично не виконуючи або неналежно виконуючи свої обов'язки або перешкоджаючи своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключений з Товариства рішенням зборів учасників. Учасник Товариства (його представник) участі в голосуванні не приймає (п. 1 ст. 9 Статуту).
Також, відповідно до пункту третього ст. 9 Статуту Товариства питання про виключення учасника розглядається за його присутності. При неявці учасника без поважних або з невідомих причин питання про його виключення може вирішуватися за його відсутності.
У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.
Зазначене узгоджується з роз'ясненнями, наведеними у пункті 4.24. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".
Як вбачається зі змісту протоколу № 30/05/16 загальних зборів учасників Товариства від 30.05.2016 року, при розгляді третього питання порядку денного зборів була заслухана доповідь учасника Товариства ОСОБА_8 про проблемні питання у роботі Товариства, яка зазначила, що за результатами службової перевірки, проведеної службою безпеки Товариства, ОСОБА_3 є підставною особою, через яку підприємством намагався керувати її син ОСОБА_10. Означені дії направлені на укриття реальних мотивів участі ОСОБА_3 у організації Товариства та ухилення від відповідальності за протиправні дії відносно Товариства. Це підтверджується, зокрема, тим фактом, що ОСОБА_3 жодним чином не приймала участі в управлінні Товариством, а всі дії представників ОСОБА_3 були направлені на компрометацію Товариства та розповсюдження конфіденційної інформації Товариства. Окрім цього, ОСОБА_3 шляхом змови з посадовими особами ТОВ "Осіріс-2005" та надання суду неправдивої інформації, незаконно зареєструвала право власності 30% приміщень виробничого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я своєї невістки ОСОБА_11. Внаслідок цього постала загроза повного блокування роботи Товариства, адже воно є орендарем приміщень ТОВ "Осіріс-2005" та на незаконно відчужених площах розташоване виробництво продукції Товариства. Також ОСОБА_8 повідомила про заснування ОСОБА_10 та вихід на ринок з аналогічним товаром конкурентної компанії - ТОВ "Лекопро". Володіючи конфіденційною інформацією Товариства (зокрема рецептурами продукції Товариства), конкуруюча компанія - ТОВ "Лекопро" скопіювала та налагодила випуск топового асортименту продукції Товариства, який утворював 80% прибутку, внаслідок чого суттєво зменшився прибуток Товариства.
По четвертому питанню порядку денного зборів слухали учасника ОСОБА_6 про виключення ОСОБА_3 з числа учасників Товариства за систематичне порушення Статуту Товариства, зокрема, п. 5.3. Статуту. На думку ОСОБА_6, протиправні дії, викладені ОСОБА_8, підпадають під ознаки п. 9.1. Статуту та роблять неможливим подальшу участь ОСОБА_3 у складі учасників Товариства.
Проте, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для виключення позивача зі складу учасників Товариства у зв'язку з наведеними у протоколі зборів підставами.
Наявність родинних зв'язків позивача та ОСОБА_10, представництво позивача означеною особою, так само як і наявність у позивача корпоративних прав відносно інших товариств, не суперечать законодавству та Статуту відповідача, не свідчать про перешкоджання позивачем своїми діями досягненню цілей Товариства.
Стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" та стаття 116 Цивільного кодексу України участь в управлінні господарським товариством у порядку, визначеному в установчому документі товариства та законі, яка реалізується, зокрема, шляхом участі у загальних зборах учасників господарського товариства, визначають як право, а не обов'язок учасника господарського товариства.
Право, реалізація якого залежить від власного волевиявлення учасника господарського товариства, не може бути одночасно і обов'язком.
Прийняття особистої участі в управлінні справами господарського товариства є правом його учасника, а не обов'язком.
Твердження відповідача, що ОСОБА_3 була підставною особою у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір", а кінцевим бенефіціаром був її син ОСОБА_10, спростовуються даними, які містяться щодо означеного Товариства у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.05.2016 року. Згідно цього Витягу кінцевим бенефіціарним власником (контролером), серед інших, зазначена саме ОСОБА_3 (а.с.13, т. 1).
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Відносно посилання на наявність спору про право власності на 30% приміщень виробничого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та визнання рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у цивільній справі № 175/3742/15-ц (а.с. 108-113, т. 1) за ОСОБА_11 права власності на 30/100 частини об'єкта нерухомого майна: складські приміщення та оптова торгівля товарами непродовольчої групи, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виділення у натурі ОСОБА_11 30/100 частини цього об'єкта нерухомого майна (в подальшому рішення скасовано), апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Позовні вимоги у справі № 175/3742/15-ц ОСОБА_11 мотивовані тими обставинами (а.с. 101-107, т. 1), що ОСОБА_11 з 04 червня 2004 року перебувала в офіційному зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10; з 15 червня 2006 року по 26 грудня 2011 року шлюбні відносини фактично були припинені. Відповідач у цій цивільній справі - ОСОБА_10 був співзасновником ТОВ "Осіріс-2005", йому належало 30/100 частини у статутному капіталі товариства. Як стверджує позивач у зазначеній справі, на початку березня 2009 року чоловік повідомив її про намір придбати з прилюдних торгів нежитлове приміщення ("Казарму") для розширення бізнесу, зазначив, що відповідно до його частки в статутному фонді товариства він повинен при укладенні договору купівлі-продажу внести 200 000, 00 грн., яких у нього та його матері, ОСОБА_3, не було; позивач запропонувала надати ці кошти, якщо буде власницею 30/100 частини будівлі, яка мала бути придбана. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 дійшли згоди щодо придбання нежитлового приміщення. В день проведення прилюдних торгів, за результатами яких було набуте вищезазначене майно, ОСОБА_11 у зв'язку з сімейними обставинами не мала змоги брати участь у торгах і повністю покладалась в цьому на свою чоловіка, передавши йому вище зазначену суму коштів у розмірі 200 000, 00 грн., копію паспорту та заяву про участь в торгах, а чоловік на вимогу дружини написав відповідну розписку. В цей же день чоловік привіз для підписання ОСОБА_11 протокол прилюдних торгів, в якому переможцями та покупцями були зазначені: 30/100 частин Казарми - позивач (ОСОБА_11.) та 70/100 частин Казарми TOB "Осіріс-2005" в особі його директора. В подальшому позивач не мала жодного сумніву, що є власницею вищезазначеного майна; більш того, надавала кошти чоловіку на ремонт та реконструкцію Казарми. І тільки на початку жовтня 2012 року, отримавши рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2012 року та звернувшись за реєстрацією за собою права власності на майно на підставі цього рішення, державний реєстратор повідомив, що 30/100 частин Казарми за позивачем (ОСОБА_11.) ніколи не було зареєстровано. Відносини у сім'ї з відповідачем погіршились. 15 березня 2013 року ОСОБА_11 уклала зі своїм чоловіком шлюбний договір, чоловік пообіцяв переоформити на ОСОБА_11 30/100 частин нежитлової будівлі. В подальшому позивач дізналась, що відповідач свою частку в статутному фонді ТОВ "Осіріс-2005" в 2010 році переоформив на свою матір ОСОБА_3 щоб ускладнити в майбутньому захист позивачем майнових прав, коли позивач довідається, що покупцем її частки зазначено TOB "Осіріс-2005". Також, ОСОБА_11 зазначала, що відповідач розповів їй про здійснення разом з друзями-співзасновниками TOB "Осіріс-2005" перепродажу Казарми двічі (було укладено договори купівлі-продажу Казарми від 02.06.2009 року та від 09.07.2009 року на підконтрольні їм фірми), щоб уникнути повернення позивачу майна. Після примирення з чоловіком та прийняття Кіровським районним судом м. Дніпропетровська рішення від 12.09.2012 року про поділ між позивачем та відповідачем майна відповідач разом з іншими засновниками ТОВ "Осіріс-2005" знову вирішили повернути Казарму назад у власність TOB "Осіріс-2005" - рішенням господарського суду Дніпропетровської області договори купівлі-продажу Казарми від 02.06.2009 року та від 09.07.2009 року були визнані недійсними та Казарму знову було повернуто у власність TOB "Осіріс-2005". Після реконструкції Казарми попередні правовстановлюючі документи на неї були погашені та 24.05.2013 року Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області на неї видане нове свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер 3902897) з новою назвою об'єкта нерухомого майна: складські приміщення та оптова торгівля товарами непродовольчої групи. Вважаючи, що вищезазначені договори купівлі-продажу є удаваними правочинами в частині виникнення прав та обов'язків покупця у особи, яка зазначена покупцем, позивач і просила суд задовольнити позовні вимоги.
Отже, незважаючи на ті обставини, що ОСОБА_3 є відповідачем по справі № 175/3742/15-ц, спірне майно ніколи не було зареєстровано за ОСОБА_3, його власником вона не була, не вчиняла дій щодо його набуття чи відчуження. Належність ОСОБА_3 певної частки у статутному капіталі ТОВ "Осіріс-2005", якому належить на праві власності виробничий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 24.05.2013 року (а.с. 90, т. 1), не свідчить про виникнення безпосередньо у ОСОБА_3 прав на вказане майно, оскільки майно господарського товариства та майно учасників цього товариства є відособленим.
Подання в межах цивільної справи заяви, якою ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення позовних вимог у справі № 175/3742/15-ц (а.с. 127, т. 1), є процесуальним правом учасника процесу та з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_3 не є власником спірного майна (не може ним розпоряджатися), не свідчить про направленість її дій на перешкоджання роботі Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір", яке орендує частину вказаних приміщень за договором № 1 оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016 року, укладеним з ТОВ "Осіріс-2005".
Предметом спору у справі № 175/3742/15-ц є 30/100 частин нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1; Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксір" за договором № 1 оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016 року набуло в оренду не всю площу майна, розташованого за вказаною адресою, доказів того, що саме майно, передане відповідачу в оренду, є предметом спору у справі № 175/3742/15-ц матеріали справи не містять.
Не містять матеріали справи і доказів звернення ОСОБА_11, після задоволення судом першої інстанції її позовних вимог по справі № 175/3742/15-ц, з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" про звільнення орендованих приміщень.
Договір № 1 оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016 року укладено на строк до 31.12.2016 року.
Відповідно до ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Отже, договір оренди (найму) зберігає свою силу для нового власника майна та є обов'язковим для виконання.
Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється (ч. 2 ст. 770 ЦК України).
Однак, наданий відповідачем договір оренди нерухомого майна не містить такої умови припинення (розірвання) договору.
З урахуванням вказаних приписів законодавства, неповідомлення позивачем відповідача про наявність спору про власність щодо 30/100 частин нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, не свідчить про направленість дій позивача проти майнових інтересів Товариства відповідача.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 117 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства зобов'язані, зокрема, не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
Аналогічні положення закріплені у частині третій ст. 5 Статуту Товариства у редакції на відповідну дату.
За визначенням, наведеним у ст. 21 Закону України "Про інформацію", конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Згідно з положеннями статті 505 Цивільного кодексу України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
В матеріалах справи відсутні докази прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліксір" локального нормативного акта, який би визначав перелік інформації, що становить конфіденційну інформацію чи комерційну таємницю та відображав порядок її використання, зберігання та поширення, а також відповідальність працівників за її несанкціоноване розповсюдження (положення про комерційну таємницю тощо). За вказаного, апеляційний господарський суд не вбачає підстав дійти висновку, що інформація (найменування найбільш продаваної продукції, про основу рецептур, інформаційно-аналітичну базу постачальників сировини та основних покупців продукції, що виробляється та реалізується відповідачем), на обставини розголошення якої посилається відповідач, відноситься до конфіденційної інформації Товариства чи є його комерційною таємницею; відповідач не надав до матеріалів справи та не посилається на належні докази, які підтвердили б обізнаність позивача, як учасника Товариства, про вказану інформацію та підтвердили б доступ позивача до цієї інформації; відповідач не надає належних доказів понесення ним збитків у сумі понад 1,4 млн. грн. у зв'язку з обставинами розголошення вказаної інформації.
Пояснення працівників відповідача (колишніх працівників), проведення внутрішнього розслідування на підприємстві не є належними доказами для підтвердження вказаних обставин.
Твердження відповідача, що позивач, всупереч положенням підпункту "г" пункту 5.3. Статуту Товариства, особисто та/або через свого сина ОСОБА_10 передала основу рецептур найбільш продаваної продукції, інформаційно-аналітичну базу постачальників сировини та основних покупців продукції, що виробляється та реалізується відповідачем, прямому конкуренту відповідача - ТОВ "Лекопро", не підтверджуються матеріалами справи, а є лише припущеннями (не є належними доказами розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації надані відповідачем порівняльна таблиця продукції ТОВ "Лекопро" та ТОВ "Еліксір", пояснення виконавчого директора ТОВ "Еліксір" ОСОБА_8 та таблиця підрахунку втрат від копіювання топового асортименту продукції ТОВ "Еліксір").
Дослідивши поведінку позивача, що має правове значення, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що в діях позивача не вбачається перешкоджання досягненню цілей Товариства, як і не вбачається негативних наслідків та вірогідності їх настання для Товариства, доказів понесення відповідачем збитків у зв'язку з неправомірною поведінкою позивача, а також невиконання позивачем, як учасником Товариства, своїх обов'язків.
Відтак, доводи відповідача, що дії ОСОБА_3 перешкоджали здійсненню виробничої, торгівельної та іншої діяльності відповідача, передбаченої статутом, є безпідставними.
За встановлених обставин справи, наведених положень законодавства, апеляційний господарський суд вбачає порушення прав позивача при проведенні загальних зборів учасників Товариства у зв'язку з необґрунтованою відмовою представнику позивача в допуску до участі в загальних зборах учасників Товариства, а також відсутність підстав для виключення позивача із складу учасників Товариства, що порушує право позивача бути учасником Товариства та інші права щодо Товариства, пов'язані з участю в Товаристві, визначені як чинним законодавством, так і статутом Товариства.
З огляду на зазначене вище, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення заявлених позивачем вимог.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідно, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксір" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 року у справі № 904/5318/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 року у справі № 904/5318/16 залишити без змін.
Повна постанова складена 28.11.2016р.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко