Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 333/8634/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Наумова І.Й.
Провадження № 22-ц/778/3846/16 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
17 листопада 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:
Головуючого Онищенка Е.А.
Суддів Бєлки В.Ю.
Воробйової І.А.
При секретарі Путій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, суб'єкта оціночної діяльності СПД ФО Захарченко ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова Олеся Степанівна, про визнання дій протиправними, -
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником квартири за адресою:АДРЕСА_1.
27 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики на суму 50192 грн.
В забезпечення виконання договору позики від 27.12.2011 року між нею та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за яким вона передала ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_4 звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яка міститься у п. 19 договору іпотеки від 27.12.2011 року.
31 травня 2013 року відповідач звернувся до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, надавши разом з заявою від 09.07.2012 року звіт про оцінку предмета іпотеки, зроблений суб'єктом оціночної діяльності СПД ФО ОСОБА_7 Однак вказана оцінка була проведена без огляду приміщення, виходячи лише з даних наведених на сайтах інтернет - видань та міських засобах інформації.
Враховуючи вищевикладене просила суд визнати незаконною та скасувати експертну оцінку АДРЕСА_1, проведену суб'єктом оціночної діяльності СПД ФО ОСОБА_7, визнати за ОСОБА_3 право власності на АДРЕСА_1, шляхом його поновлення.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2016 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.
До початку розгляду справи апелянт ОСОБА_3 та його представник подали клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що представник зайнятий в іншій справі .
Згідно ч.1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.
Приймаючи до уваги, що зайнятість представника в іншій справі не являється поважною причиною для відкладення апеляційного розгляду, оскільки користуючись своїми правами учасники процесу мають забезпечити явку іншого представника, який може ознайомитись з матеріалами справи і прийняти в її участі, судова колегія прийняла рішення про розгляд справи за відсутності осіб.
Крім того на підтвердження поважності причини зайнятості в іншій справі заявниками клопотання будь яких письмових доказів цього не надано.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Встановлено, 27.12.2011 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договір позики на суму 50 192 грн. 00 коп. на строк до 27.06.2012 року.
В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за договором позики від 27.12.2011 року, між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 в іпотеку житлове приміщення, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Згідно п.19 договору іпотеки від 27.12.2011 року сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, в тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі цього застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку».
У зв'язку з невиконанням умов договору позики ОСОБА_4 склав заяву на ім'я ОСОБА_3 з пропозицією погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту одержання заяви, яка була посвідчена приватним нотаріусом. В той же день, 09.07.2012 року, заява була вручена ОСОБА_3 під розпис. Упродовж 30 днів з моменту вручення заяви заборгованість погашена не була.
На підставі договору № 05-13-29 від 29.05.2013 року, укладеного ОСОБА_4 з ФОП ОСОБА_7, останньою було проведено оцінку спірної квартири. Згідно звіту про оцінку ринкова вартість квартири склала 151 870 гривень без урахування ПДВ.
05.06.2013 року проведена державна реєстрація права власності форма власності - приватна, на квартиру за ОСОБА_4
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2015 року, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 24.12. 2015 року залишено без змін, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, суб'єкта оціночної діяльності СПД ФО ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова О.С., Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області про визнання незаконною реєстрації права власності на квартиру та відновлення становища, шляхом скасування реєстрації залишено без задоволення.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позивач вважає незаконною експертну оцінку.
Згідно ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Згідно з п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст. 36, 41 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Договір на проведення оцінки № 05-13-29 від 29.05.2013 року був укладений між ОСОБА_4 та СПД ФО ОСОБА_7, мета оцінки: визначення ринкової вартості майна для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та подальшої перереєстрації права власності (по застереженню).
Огляд об'єкта оцінки проводився 29.05.2013 року та виконувався в обсязі погодженому в договорі. Був оглянутий будинок АДРЕСА_1, оцінювач орієнтувався на те, що об'єкт оцінки є типовим (квартира), будинок побудований за типовим проектом, документи про зміну (перепланування) надано не було.
Згідно Постанови КМУ № 231 від 04.03.2013 року п. 12 «Вихідними даними для визначення оціночної вартості об'єкта оцінки можуть бути інформація, надана замовником оцінки, зокрема з матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених відповідним суб'єктом господарювання (за наявності), документи, що підтверджують право власності або користування, проектно-кошторисна документація на об'єкт незавершеного будівництва (за наявності), інші документи, подані суб'єктові оціночної діяльності замовником оцінки, а також інформація про продаж та пропонування подібних об'єктів. Відповідальність за достовірність вихідних даних, наданих замовником оцінки (отриманих від нього) для проведення оцінки, несе замовник оцінки».
Отже, оцінка предмета іпотеки була проведена на підставі договору № 05-13-29 від 29.05.2013 р. у відповідності до чинного законодавства.
Доводи позивача стосовно сумнівної державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 являються необґрунтованими, оскільки реєстрація відбулася на підставі рішення реєстратора за № 2884777 від 05 червня 2013 року у встановленому Законом порядку.
За правилами підпункту 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 5 ст. З Закону України «Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р.із змінами, що діяли на час здійснення оспорюваної реєстрації, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав.
Згідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 8 цього Закону орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
За змістом ст. 9 зазначеного Закону Державний реєстратор крім іншого встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Отже докази та обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: