печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41910/16-к
10.11.2016 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Калита, Броварського р-ну, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України
ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, обіймаючи посаду номера обслуги військової частини польова пошта НОМЕР_1 , у військовому званні солдата, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості своєчасно прибути на службу та виконувати обов'язки військової служби, у порушення вимог ст.ст.6, 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-Х1У від 24.03.1999 року, ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-ХІУ від 24.03.1999, 22.09.2015 о 09:00, в умовах особливого періоду, після відпустки, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини польова пошта НОМЕР_1 та став проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, поки 19.08.2016 о 18:25, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, прибув до військової прокуратури Київського гарнізону ( АДРЕСА_3 ) і заявив про себе, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
В судовому засіданні обвинувачений винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив показання, які надані ним під час досудового провадження, розповів про обставини вчиненого злочину відповідно до пред'явленого обвинувачення.
Дійсно, він, за наведених обставин, умисно без поважних причин не з'явився на службу та став проводити час на власний розсуд, вказав, що кається у скоєному, зробив для себе відповідні висновки.
В судовому засіданні ухвалою головуючого визнано недоцільним дослідження доказів у провадженні стосовно обставин нез'явлення вчасно на службу без поважних причин ОСОБА_4 зокрема, стосовно місця, часу вчинення діяння, мотивів, способу, проти чого не заперечували учасники судового провадження, з урахуванням зрозумілості змісту цих обставин і добровільності відповідної позиції.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого обвинувачення на підставі належних достатніх даних (доказів) у провадженні.
Діяння, вчинене обвинуваченим, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч.4 ст.407 КК України, оскільки він здійснив умисні дії, які виразились у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем.
При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченим діяння, його особу, який раніше не судимий, позитивно характеризується, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, доброчесна поведінка обвинуваченого.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
З огляду на наведене суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про необхідність обрання йому покарання у виді позбавлення волі.
При цьому суд приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням - з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення, копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно.
СУДДЯ ОСОБА_1