печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55672/16-к
12 листопада 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , -
Військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000195 від 02.07.2016, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчий військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою на 30 діб в межах трьохмісячного строку досудового розслідування, що обумовлено необхідністю проведення певного кола процесуальних та слідчих дій для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та відсутністю підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на непов'язаний з триманням під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, і за умови знаходження на свободі, усвідомлюючи невідворотність покарання, може намагатися ухилитися від органу досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, спотворити або приховати необхідну для органу досудового розслідування документацію, що стосується предмету досудового розслідування, або продовжити свою злочинну діяльність.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора ОСОБА_7 , який підтримав клопотання, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , які просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на недотримання органом досудового розслідування розумних строків при проведенні слідчих дій, позитивні дані про особу підозрюваного та відсутність в кримінальному провадженні об'єктивних даних про те, що, знаходячись на свободі, він буде перешкоджати встановленню істини у справі та виконанню процесуальних рішень, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 15.09.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.11.2016 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.11.2016, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 82 680 грн. з покладенням додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Постановою військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_8 від 12.11.2016 строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016110350000195 від 02.07.2016 продовжено до трьох місяців - 15.12.2016.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Натомість, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою до 3-х місяців фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем постійного проживання та роботи характеризується позитивно, володіє високими моральними якостями і має міцні соціальні зв'язки, зокрема батьків похилого віку, неповнолітніх дітей .
З обставин, наведених в клопотанні органу досудового розслідування слідує, і зазначене встановлено в ході судового розгляду, що ризики, які були доведені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не збільшилися, об'єм висунутої ОСОБА_4 підозри не змінився, його процесуальна поведінка під час досудового розслідування відповідає застосованим заходам забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи характер висунутої підозри, виключно позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше тримання підозрюваного під вартою в якості запобіжного заходу не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 про який йдеться в клопотанні слідчого. Слідчим суддею також враховується стадія досудового розслідування, а також відсутність належного обгрунтування з боку прокурора неможливості завершення досудового розслідування у встановлені строки.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1
- запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на один місяць , заборонивши залишати житло цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: - прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9 та працівниками Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та вчинення будь-якого впливу на цих осіб;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному,що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 11 грудня 2016 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає виконанню після її проголошення.
Ухвалу передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1