Ухвала від 17.11.2016 по справі 757/9941/16-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9941/16-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді від 02 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із заявою в порядку ст.380 КПК України та просить в ході судового розгляду даної заяви, роз'яснити порядок виконання рішення слідчого суді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , справа № 757/9941/16-к від 02.08.2016 щодо відмови в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладання арешту на майно, в ході судового розгляду даної заяви, роз'яснити порядок оскарження судових рішень в порядку ст. 309 КПК України, в ході судового розгляду даної заяви, роз'яснити чим обумовлений тривалий час розгляд клопотання про арешт майна слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 . В обґрунтування необхідності роз'яснення слідчий вказує наступне. В провадженні слідчого управління прокуратури міста Києва перебували матеріали кримінального провадження № 42016100000000023 від 15 січня 2016, за підозрою у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 369 КК України. В ході проведення досудового розслідування, 04.03.2016 слідчим за погодженням з прокурором до Печерського районного суду м. Києва внесено клопотання про накладання арешту на майно, тобто відповідно до вимог чинного законодавства, а саме на наступний робочий день після вилучення майна. За результатами проведеного судового розгляду зазначеного клопотання, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , лише 02.08.2016 постановлено ухвалу про залишення без задоволення клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_5 щодо накладання арешту на майно. Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 дійшов висновку, що згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді, суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченим цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Також, суддя ОСОБА_4 зазначає, що відповідно до доводів захисника ОСОБА_8 слідує, що досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000000023, у якому ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. З ст. 369 КК України, направлено до Шевченківського районного суду м. Києва. Крім того, оскільки досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016100000000023 завершено, слідчий суддя позбавлений можливості надати оцінку по доводам клопотання про накладання арешту на майно, а від так відмовляє в його задоволенні. Разом з тим, під час прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про накладання арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя ОСОБА_4 керується статтею 201 (клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу) та статтею 309 (ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування) Кримінального процесуального кодексу України. Таким чином, відповідно до постановленого рішення слідчий суддя при ухваленні рішення про накладання арешту або відмови в задоволенні накладання арешту на майно, керується статтями Кодексу, які не мають відношення до заявленого стороною обвинувачення клопотання. Крім того, аналізуючи судове рішення слідчий суддя, зазначає, що ухвалене ним рішення оскарженню не підлягає. Таке, твердження слідчого судді є неаргументованим, безпідставним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства. Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: арешт майна або відмову у ньому. Крім того, 30.06.2016 за результатами проведеного розслідування, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті. Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Таким, чином рішення слідчого суді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , справа № 757/9941/16-к у кримінальному провадженні № 42016100000000023 від 15 січня 2016, є незрозумілим.

В судове засідання слідчий та особа, у володінні якої знаходиться майно, ОСОБА_7 не з'явились. При цьому від ОСОБА_7 надійшли письмові заперечення щодо поданої заяви, згідно яких особа, у володінні якої знаходиться майноа, просила врахувати наступне. Стаття 380 КПК України передбачає, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. За змістом п.22 ч.І ст.3 КПК України суд уповноважений ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження. Відповідно до п.24 ч.І ст.3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами. За змістом ст.369 КПК України судові рішення бувають: у вигляді вироку або ухвали. Як видно з заяви слідчий ОСОБА_5 просить слідчого суддю роз'яснити навіть не ухвалу слідчого судді, а рішення слідчого судді. При цьому єдине процесуальне рішення, яке може прийняти слідчий суддя - це ухвала. Крім цього з самої ухвали, яку фактично просить роз'яснити слідчий ОСОБА_5 , видно, що вона прийнята поза межами судового провадження. Таким чином ухвала слідчого судді не може розцінюватись як судове рішення, яке може бути роз'яснене в прядку, передбаченому статтею 380 КПК України. Враховуючи викладене видно, що у слідчого судді відсутні правові підстави для роз'яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК України. Більше того, своєю заявою слідчий вимагає від слідчого судді фактично змінити зміст узвали слідчого судді від 02.08.2016 року, що являється недопустимим згідно ч.І ст.380 КПК України. Такі повноваження є лише у апеляційного суду в порядку апеляційного провадження. Прокурора, який підтримав клопотання слідчого, ніхто не обмежував у праві оскарження ухвали слідчого судді ОСОБА_4 від 02.08.2016 року. З невідомих причин прокурор не скористався своїм правом на апеляційне оскарження. Таким чином він фактично погодився з прийнятою 02.08.2016 року ухвалою слідчим суддею ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Вивчивши матеріали клопотання слідчого в ОВС прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна, слід дійти наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно з огляду на положення діючого КПК України щодо повноважень слідчого судді на стадії досудового розслідування, яке закінчилось на час розгляду клопотання внаслідок того, що обвинувальний акт складений у кримінальному провадженні знаходився на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до положень ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді щодо арешту майна або відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Згідно ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

З огляду на викладене, відмова слідчого судді у задоволенні поданого слідчим клопотання є цілком зрозумілою, та додаткового роз'яснення не потребує. Роз'яснення порядку оскарження та обставини тривалого часу розгляду клопотання не відносяться до питань роз'яснення судового рішення в розумінні положень ст. 380 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 380 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

заяву слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді від 02 серпня 2016 року, залишити без задоволення. Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
62845376
Наступний документ
62845378
Інформація про рішення:
№ рішення: 62845377
№ справи: 757/9941/16-к
Дата рішення: 17.11.2016
Дата публікації: 16.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; У С Ь О Г О СПРАВ УСІХ КАТЕГОРІЙ (сума рядків:1, 2, 6, 10, 12, 19, 26, 33, 34, 39, 40, 44, 47, 53, 55, 59, 60, 65, 68, 80, 81), з них; Клопотання (подання), пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні