Справа№ 640/15941/16-к
н/п 1-кп/640/741/16
16.11.2016 року Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні м. Харкова кримінальне провадження № 42016220750000129 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хітар Сколівського району Львівської області, з середньою спеціальною освітою, який проживає у цивільному шлюбі, має двох малолітніх дітей, працює неофіційно на будівництві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
15 серпня 2014 року ОСОБА_4 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. В подальшому був переведений до військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , де наказом командира вказаної частини за № 02.10.2014 р. від 02.10.2014 р. призначено на посаду старшого майстра відділення технічного забезпечення взводу зв'язку мінометної батареї 3 батальйону оперативного призначення ВЧ НОМЕР_2 .
13.05.2016 р. солдату ОСОБА_4 надано відпустку за виконані бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції строком на 17 календарних днів, з якої останній зобов'язаний повернутися 31.05.2016 р. Однак вчасно на службу до військової частини НОМЕР_2 останній не повернувся.
Солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, без поважних на те причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, в умовах особливого періоду протизаконно припинив виконувати конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не приймаючи мір для повернення до місця служби, проводив час на власний розсуд. Про своє місцезнаходження органам військового чи цивільного управління, а також командуванню військової частини НОМЕР_2 не повідомив.
ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні винним себе визнав повністю, щиро покаявся.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин вчинене в умовах особливого періоду.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання - його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При визначенні виду й міри покарання ОСОБА_4 суд враховує те, що він раніше не судимий, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, за місцем служби характеризувався посередньо, сам в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 407 ч.4 КК України.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та зазначені вище дані про особу ОСОБА_4 , що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає можливим виправлення останнього без відбування покарання й наявність підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням й покладенням на нього обов'язків відповідно до ст.75,76 КК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину й виконає покладені на нього обов'язки, встановивши іспитовий строк 1 рік.
У відповідності до п.п.2,3,4 ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжного захід ОСОБА_4 не обирався.
Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя