Путивльський районний суд Сумської області
м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55
Справа 2-14
2010 рік
27травня 2010 року Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - Гриценко П.П.
при секретарі - Ковальовій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Бунякинська сільська рада Путивльського району Сумської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним ОСОБА_2 її Юхимівни до Бунякинська сільська рада Путивльського району Сумської області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними рішеня Бунякинської сільської ради Путивльського району, -
Позивач звернувся до суду і свої вимоги мотивує тим, що рішенням сесії Бунякинської сільської ради від 19 травня 2009 року йому передана у приватну власність земельна ділянка, площею 0,22 га, яка закріплена за його будинком №2 по вул.Гагаріна,2 в с.Гірки Путивльського району, в якому він проживає.
По сусідству з ним, в будинку №6 по вул.Гагаріна в с.Гірки Путивльського району проживає ОСОБА_2 відповідачка у справі, за якою закріплена земельна ділянка площею 0,38 га..
Земельна ділянка за будинком №4 по вул.Гагаріна в с.Гірки була вільна.
Відповідачка самовільно зайняла вказану земельну ділянку та частину земельної ділянки, що належить йому, збудувавши на ній паркан та господарську споруду.
Комісією Бунякинської сільської ради були проведені обміри земельних ділянок, якими було встановлено, що ОСОБА_2 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,15 га, в тому числі і 0,01 га належної позивачу земельної ділянки.
Земельною комісією Бунякинської сільради неодноразово встановлюватись межові знаки і пропонувалось відповідачці перенести паркан, але вона продовжує перешкоджати в користуванні його земельною ділянкою, відмовляється узгодити межу земельної ділянки і підписати акт погодження меж.
У зв'язку з цим просить відновити стан його земельної ділянки, зобов'язавши відповідачку' звільнити її від цього паркану та господарської споруди.
Відповідачка позов не визнала і подала зустрічний позов до Бунякинська сільська рада Путивльського району Сумської області, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_4, в якому просить визнати недійсним рішення Бунякинської сільської ради №27 від 17.12.1993 року та від 19.05.2009 року в частині передачі у приватну власність в порядку приватизації ОСОБА_5 присадибної ділянки площею 0,22 га, та визнати недійсними висновки земельної комісії Бунякинської сільської ради при складанні актів від 12.09.2008 року та 27.10.2008 року.
Ухвалою суду від 27.05.2010 р. провадження по даному зустрічному позову було закрито на підставі п.1 ч.І ст.205 ЦПК України.
Представник третьої особи - голова Бунякинської сільської ради ОСОБА_6, су ду показав, що комісією Бунякинської сільської ради неодноразово виходили на місце розташування спірної земельної ділянки для її обміру, на підставі плану земельних ділянок мешканців с.Гірки Путивльського району і виходячи із встановлених розмірів встановлювалися границі земельних ділянок як ОСОБА_1І так і ОСОБА_7, про шо складалися відповідні акти, але при цьому земельна кадастрова документація на земельні ділянки, якими користуються сторони, відсутня, їх межі в натуру (на місцевістю не виносились, Державні акти на право власності як ОСОБА_7 так і ОСОБА_1 М И не мають, представників землевпорядних організацій для встановлення меж сільська рада не викликала, не викликали їх і сторони. Також виконком сільської ради не приймав рішення по встановленню меж цих спірних земельних ділянок, оскільки для встановлення меж необхідно провести в селі інвентаризацію земельних ділянок громадян, а тому комісія дійсно проводить обміри земельних ділянок виходячи із складеного у 1986 році плану земель особист користування мешканців с.Гірки Путивльського району, що не відповідає на теперішній час розмірам фактичного користування кожного господарства.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач мешкає в будинку №2 по вул.Гагаріна в с.Гірки Путивльського району, і за цим домоволодінням, відповідно записів в погосподарській книзі закріплено земельну ділянку площею 0,22 га для індивідуального житлового будівництва. підтверджується довідкою Бунякинської сільської ради (а.с.102).
Рішенням сесії Бунякинської сільської ради від 16.11.1993 р. №22 із змінами е і 19.10.2009 р., (а.с.103-104, 105) ОСОБА_1 безоплатно надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,20 га, для обслуговування житлового будинку та господарське споруд, і оскільки виникли розбіжності між записами в погосподарській книзі та рішенням. сесії Бунякинської сільської ради від 16.11.1993 року' про передачу у приватну власнісність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 20 га, а у зв'язку з цим і встановленням меж між земельними ділянками сторін, виник спір між сторонами.
Згідно ст.107, 158 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно- кадастрової документації.
Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування
органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громада, та додержання громадянами правил добросусідсгва, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень використанні земель та земельних сервітутів.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцеве - самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
У відповідності до п. 3. Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» ви грудня 1992 року N 15-92 - право приватної власності громадян на земельні ділянок передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документі, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Пунктами 3, 5 Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянами України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурса- яз 15.02.1993 року визначено, що:
передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані Л громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність а підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документа» дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо . аі громадян.
- встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) вик. землевпорядні органи на замовлення відповідних рад. Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідною радою народних депутатів.
Якщо при встановленні меж земельних ділянок будуть виявлені розбіжності в даних про розміри земельних ділянок, переданих у власність, з фактичними розмірами, то остаточний розмір площі таких ділянок визначається Радою народних депутатів.
Судом встановлено, це не заперечують і самі сторони та представник Бунякинської сільської ради Путивльського району, як третя особа, що на цей час земельно-кадастрова документація на земельні ділянки сторін по справі не виготовлено, межі земельних ділянки в натурі (на місцевості) не визначені. Державні акти на право приватної власності на землю не видаватись.
При цьому сам позивач суду показав, що дійсно він на сьогоднішній день зібрав необхідні документи для виготовлення земельно-кадастрової документації на виділення йому земельної ділянки для одержання Державного акту на право власності на землю, ате до цього часу не передав їх у відповідну організацію, такої документації і Державного акту не має і друга сторона по справі, про що підтвердив представник відповідача по справі, при цьому також показав, що межі земельних ділянок в натурі не встановлюватись.
Відповідно до ст.22 ЗК України (1990 року), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Оскільки у позивача відсутні документи на спірну земельну ділянку, межі якої не встановлені в натурі, то він, у зв'язку' з відсутністю права власності чи права користування цією земельною ділянкою не є тією особою, яка відповідно до ст.152 ЗК України, має право вимагати усунення будь-яких порушених його прав на землю.
Посилання позивача на План земель особистого користування с. Гірки Путивльського району є безпідставним, так як фактично цей план носить схематичний характер і не відноситься до земельно-кадастрової документації та встановлює тільки розміри земельних ділянок, а не їх межі в натурі.
Крім того, позивач, в разі виготовлені земельно-кадастрової документації та отриманні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яка йому бала надана у приватну власність, не позбавлений можливості звернутися до суду і вимагати усунення будь-яких порушень свого права.
На підставі викладеного керуючись ст.22 ЗК України 1990 р., ст. 152, 158, 159 , 160 Земельного кодексу України, п. З Декрету- КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року N 15-9, пунктів 3,5 Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянами України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.02.1993 року, ст. ст. 10, 57, 60, 61 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8, третя особа - Бунякинська сільська рада Путивльського району, про усунення перешкод в користванні земельною ділянкою - відмовити за безпідставністю.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення, а апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:підпис
Копія вірна
Суддя
Путивльського районного суду ОСОБА_9