Путивльський районний суд Сумської області
м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55
Справа №2 -18
2010 р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
07 травня 2010 року Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді- Гриценко П.П.
при секретарі - Ковальовій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що він з жовтня 1994 р. до 18 листопада 2008 р. перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі.
Після розірвання шлюбу відповідачка змінила прізвище на ОСОБА_2.
Під час шлюбу вони придбали нежитлові будівлі: 31.10.2005 р. - приміщення магазину по вул.Леніна, 17 в с.Мачулище Путивльського району, площею 93,0 кв.м, вартістю 28 520 грн., 10.11.2005 р. - магазин по вул.Леніна 1 в с.В'язенка Путивльського району, площею 80,9 кв.м., вартістю 35 600 грн.
Обидва договори-купівлі продажу були оформлені на його дружину - ОСОБА_3, відповідачку по справі.
Вказані нежитлові будівлі купувалися за спільні кошти в період подружнього життя, тому вони є їх спільною сумісною власністю.
Він є підприємцем і на теперішній час здійснює свою підприємницьку діяльність в приміщенні магазину в с.В'язенка Путивльського району по вул.Леніна, 1., приміщення магазин в с.Мачулища вартість якого значно вища, воно є новішим, ніким не використовується.
Але поскільки він здійснює торгівлю в приміщенні магазину в с. В'язенка, то просить визнати право власності на приміщення по вул.Леніна, 1 в с.В'язенка Путивльського району за ним, різницю у вартості вказаних приміщень просить з відповідачки не стягувати, судові витрати за проведення оцінки вартості цих приміщень поділити пополам.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідачка позов не визнала і суду показала, що вказане майно, яке позивач вважає спільною сумісною власністю, було придбане нею за власні кошти і за кошти її батьків, але якщо суд визнає ці нежилі будівлі спільною сумісною власністю, то вона просить визнати за нею. право власності на нежитлову будівлю в с.В'язенка.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому не має жодного значення на ім'я кого з подружжя було придбане майно.
Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1А, та ОСОБА_2 з 01.10.1994 р. до 18.11.2008 р. перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвами про укладення та розірвання шлюбу (а.с.3,4).
В період сумісного проживання подружжя придбало нежилі будівлі в с. В'язенка Путивльського району по вул.Леніна, 1 та в с.Мачулища Путивльського району по вул.Леніна, 17, які були зареєстровані за ОСОБА_3:
-31.10.2005 р. подружжям було куплено нежитлову будівлю по вул.Леніна, 17 в с.Мачулища Путивльського району, загальною площею 93 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 31.10.2005 р., зареєстрованого українською універсальною біржею (а.с.6);
-10.11.2005 р. придбано нежитлову будівлю по вул.Леніна 1 в с. В'язегаса Путивльського району, загальною площею 80,9 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 31.10.2005 р., зареєстрованого українською універсальною біржею (а.с.7,8).
Придбані обидві нежитлові будівлі були оформлені на дружину позивача ОСОБА_3 (а.с.6. 7-8. 47,53).
На сьогоднішній день, вартість вказаних придбаних будівель, відповідно до оцінки їх вартості
становить: нежила будівля в с.Мачулища Путивльського району - 35 600 грн.; нежила будівля в с. В'язенка Путивльського району - 28 520 грн., (а.с.60-85), вартість магазину по вул.Леніна, 17 в. (а.с.85-110).
Оскільки вказані будівлі були куплені в період сумісного проживання подружжя, в період шлюбу і за сумісні кошти подружжя, то вони є спільною сумісною власністю подружжя.
Твердження відповідачки про те, що вказані нежитлові приміщення були придбані нею за власні
кошти та за кошти її батьків не знайшло свого підтвердження.
Відповідачкою не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що вказані будівлі
придбались за її кошти або кошти її батьків.
Посилання відповідачки на виписки з банківських рахунків на ім'я її матері - ОСОБА_4, а
саме на те, що з рахунка її матері знімалися кошти не свідчить про те, що ці будівлі купувалися за кошти матері, так як операції по рахункам були проведені у 2006-2007 р.р. вже теля фактично року, коли подружжя придбали ці будівлі (а.с.22-29).
Таким чином, по скільки спірні нежитлові будівлі є спільною сумісною власністю і подружжям не змогли поділити їх у добровільному порядку, то суд вважає поділити їх наступним чином: визнати за позивачем право власності на будівлю в с.В'язенка Путивльського району, так як він є підприємець
займається підприємницькою діяльністю в цій будівлі, а саме - відкрив в ній магазин, де і проводить
торгівельну діяльність, до цього приміщення завезений товар, працюють люди, а за відповідачкою визнати право власності на нежитлову будівлю в с.Мачулище Путивльського району, вартістю 35 600 грн.
Так як відповідач просить суд не стягувати з відповідачки за меншу його частину у спільному майні подружжя, мотивуючи тим, що вони мають спільну дитину, він сплачує аліменти на її утримання і таке стягнення може впливати на майнові інтереси дитини, то суд вважає, що таке його клопотання можна задовольнити.
Піддягає стягненню з відповідачки на користь позивача половина понесених судових витрат за
проведення оцінки вартості спірного майна.
Позивачем при подачі позовної заяви сплачено 66 грн. 46 коп. судового збору, судом за ним визнано право власності на будівлю вартістю 28 520 грн., тому підлягає додатковому стягненню з позивача 218 грн. 74 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 57 - 60, 88 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 63, 65, 70 СК України та ст.ст. 368, 370 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.
Поділити майно подружжя, яке є їх спільною сумісною власністю, виділивши у власність:
-ОСОБА_1 - нежитлову будівлю, розташовану по вул.Леніна, 1 в с.В'язенка Путивльського району Сумської області, загальною вартістю 28 520 грн., визнавши за ним право власності;
-ОСОБА_2 - нежитлову будівлю, розташовану по вул.Леніна, 17 в с.Мачулища Путивльського району Сумської області, загальною вартістю 35 600 грн., визнавши за нею право власності.
Стягнути з ОСОБА_1 218 грн. 74 коп. судового збору в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_5 400 грн. - 1/2 витрат за проведення оцінки вартості будівель.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя:підпис
Копія вірна
Суддя
Путивльського районного суду ОСОБА_6