АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
24 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому в режимі відеоконференцзв'язку з ІТТ ГУ Національної поліції у м. Києві матеріали судового провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_5 і адвоката ОСОБА_6 , який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року,
за участю прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року в кримінальному провадженні №42016000000001053, внесеному 18.04.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , погоджене начальником відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Костопіль, Рівненської області, обіймав посаду керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; несудимий, -
якому оголошена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 265, ч. 4 ст. 368 КК України.
Відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії на шістдесят днів, тобто до 9:29 години 10 листопада 2016 року.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя суду першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 265, ч. 4 ст. 368 КК України про які йому повідомлено 12.09.2016 року, що об'єктивно підтверджується наданими слідчим доказами, які носять вагомий характер, тяжкість покарання, що може загрожувати останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, за якими оголошено підозру, особу підозрюваного, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваному переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді підозрюваний ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.09.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або інший, не пов'язаний із триманням під вартою.
На думку підозрюваного, слідчий суддя місцевого суду не прийняв до уваги всі обставини справи чим допустив неповноту судового розгляду в результаті чого висновки слідчого судді викладені в ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що обґрунтованість підозри та наявність ризиків неправомірної поведінки є надуманими та не підтверджується жодними доказами, оскільки оголошена підозра ґрунтується на показаннях осіб, які є підозрюваними, а ризики перелічені у клопотанні слідчого є лише посиланням на процесуальні норми закону без належного їх обгрунтування.
Зазначає, що з моменту вчинення інкримінованих йому дій минуло майже три місяці, а тому зазначені слідчим ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду чи незаконного впливу на учасників кримінального провадження є необгрунтованим, оскільки він неодноразово з'являвся за викликом до слідчого та суду, жодних дій, спрямованих на уникнення відповідальності чи переховування не вчиняв.
Адвокат ОСОБА_6 , який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_5 , в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року, якою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 368 КК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та постановити ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, звільнивши його з-під варти негайно.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що висновки слідчого судді про обрання найсуворішого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 не відповідають вимогам КПК України, ухвалу постановлено за відсутності вагомих доказів про вчинення останнім кримінальних правопорушень, надуманих, не підтверджених належними доказами доводів викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу та у повідомленні про підозру, а також неправдивих підстав щодо наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зазначає, що клопотання подане до суду не відповідає вимогам ч. 1 ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України і під час його судового розгляду стороною обвинувачення не доведено обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України.
Також захисник посилається на те, що підозра оголошена ОСОБА_5 є необґрунтована, оскільки незрозуміло у яких конкретних діях підозрюється ОСОБА_5 за перевищення влади чи службових повноважень. Які конкретно норми законодавчих або нормативно правових актів порушено ОСОБА_5 при виконання обов'язків працівника прокуратури під час його участі у проведенні слідчих дій слідчим з ОВС СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_11 (які саме конкретні дії є протиправними).
На думку апелянта, слідчим і прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а так само повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 365 КК України, подано до суду необґрунтованими та не доведеними.При цьому, без жодного доказу викладені твердження слідчого і прокурора у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а так само у повідомленні про підозру щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою, в інтересах того хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, будь-яких дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
Крім того вказує, що твердження про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів, на які послався орган досудового розслідування, в розумінні практики Європейського суду з прав людини, не можливо вважати такими, що переконують про те, що ОСОБА_5 вчинив вказані злочини. При цьому прокурор не зміг послатися на відповідні документи приєднані до клопотання.
Вважає, що під час розгляду клопотання прокурором і слідчим не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов'язання, для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Крім цього, автор апеляційної скарги звертає увагу на те, що слідчим суддею належним чином не оцінено дані про особу підозрюваного, який має стійкі соціальні зв'язки у вигляді дружини та малолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційні скарги, думку прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, в провадженні другого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000001053 від 18.04.2016 р., за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України КК України.
12.09.2016 року о 09:29 годині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12.09.2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України.
13.09.2016 року старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , за погодженням із начальником відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
13.09.2016 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії на шістдесят днів, тобто до 9:29 години 10.11.2016 р.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 265, ч. 4 ст. 368 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнів не викликає.
Також, відповідно до КПК України, слідчий суддя суду першої інстанції встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , та відомості про його особу.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, врахувавши як встановлені під час розгляду клопотання ризики так і те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.
Отже, ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи підозрюваного про те, що слідчим суддею упереджено здійснено розгляд клопотання слідчого, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, не грунтуються на вимогах закону доводи захисника ОСОБА_6 щодо недопустимості доказів у даному кримінальному провадженні, які б свідчили про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, кримінальний процесуальний закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, “розумна підозра у вчиненні кримінального злочину”, про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
На думку колегії суддів, слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, за якими йому оголошено підозру. При цьому, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Що стосується доводів захисника підозрюваного про недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то вони не можуть бути підставою для скасування ухвали місцевого суду, оскільки слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість покарання, а також можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги статус та існуючі зв'язки підозрюваного в правоохоронних органах, в зв'язку з чим до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обгрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Крім того, посилання підозрюваного та захисника на чітке встановлення всіх обставин вчинення дій, на підставі яких ОСОБА_5 оголошено підозру є передчасним, оскільки не є предметом розгляду на даній стадії кримінального провадження.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному ОСОБА_5 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що зазначається в апеляційних скаргах підозрюваного та захисника, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку про залишення апеляційних скарг підозрюваного та захисника без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 309, 336, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року в кримінальному провадженні №42016000000001053, внесеному 18.04.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , погоджене начальником відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 2 ст. 265, ч. 4 ст. 368 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії на шістдесят днів, тобто до 9:29 години 10 листопада 2016 року, - залишити без змін.
Апеляційні скаргипідозрюваного ОСОБА_5 і адвоката ОСОБА_6 , який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 и б а к