Ухвала від 25.10.2016 по справі 759/4405/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа № 759/4405/15-ц Головуючий у 1 інстанції Лук'яненко Л.М.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7131/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який на підставі договору про надання юридичних послуг діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», треті особи Публічне акціонерне товариства «Універсал Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'я Іванівна про визнання недійсним правочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», треті особи ПАТ «Універсал Банк», приватний нотаріус КМНО Башлай Д.І. про визнання недійсним правочину відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності.

29 січня 2008 ромі між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №056-2008-087.

Відповідно до іпотечного договору від 29.01.2008, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4, вказана квартира була передана в іпотеку. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, 16 лютого 2009 року приватним нотаріусом КМНО було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру позивача та за рахунок коштів, отриманих від продажу квартири, задовольнити вимоги ПАТ «Універсал Банк» у розмірі 237 098,14 грн (30 093,18 доларів США), 20.06.2011 були проведені прилюдні торги з продажу іпотечного майна, переможцем яких став ПАТ «Універсал Банк», який 01.09.2011 отримав свідоцтво про право власності на придбану квартиру. Дані обставини встановленні рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2014 у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_4, який діяв в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_7, про виселення без надання іншого жилого приміщення, яке набрало законної сили 21 жовтня 2014 року.

Виходячи з того, що позивач, дізнавшись про порушення свого права 17.02.2012, звернувся до суду з позовом 20 березня 2015 року, тобто, через 3 роки і 1 місяць, не надавши суду доказів поважності пропуску строку позовної давності,- суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв'язку із пропуском позовної давності.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_4 Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином (том 2 ас 74-76), заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним правочину - прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмету іпотеки).

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 посилався на те, що при проведенні прилюдних торгів з реалізації його квартири відповідачами не було дотримано порядку проведення останніх, оскільки він не був повідомлений про дату, час та місце їх проведення в порушення Правил призначення та проведення прилюдних торгів, а також, що визначення вартості чи оцінки майна здійснено без огляду квартири, вартість квартири значно завищена від ринкової вартості.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог і заперечень, дав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдин торгів спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Проте, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути встановлено порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 27.05.2011 на адресу, яка зазначена у виконавчому листі - АДРЕСА_1, - ОСОБА_4 був направлений лист з повідомленням дати, часу та місця проведення прилюдних торгів із зазначенням початкової ціни майна (том 1 ас 205).

За таких обставин підстав уважати, що було порушено вимоги п.п. 3.6 та 3.11 Тимчасового положення щодо повідомлення боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, немає.

Щодо дій державного виконавця при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, то вони не стосуються правил проведення прилюдних торгів та є такими, що мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням.

Частиною 3 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінка майна, необхідна під час здійснення виконавчого провадження, провадиться суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий в порядку, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Встановлено, що для визначення вартості предмету продажу державним виконавцем було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група», яким було проведено звіт про оцінку майна.

Отже, передбачених законом підстав для визнання прилюдних торгів недійсними не встановлено, а обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не є такими.

Вимоги сторони в частині оскарження оцінки майна розглядаються як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретна особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження.

Оскільки судом не встановлено порушень дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів, що потягли порушення прав і закону інтересів позивача, - підстав для задоволення позову ОСОБА_4 немає.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги позивача про неправомірне застосування судом першої інстанції строку позовної давності у даному випадку не заслуговують на увагу як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції у цій частині та не мають правового значення з огляду на відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 Суд першої інстанції, встановивши такі обставини, не зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову, проте, це само по собі не впливає на правильність ухваленого рішення.

За таких обставин передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для скасування рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який на підставі договору про надання юридичних послуг діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна

Попередній документ
62384162
Наступний документ
62384164
Інформація про рішення:
№ рішення: 62384163
№ справи: 759/4405/15
Дата рішення: 25.10.2016
Дата публікації: 04.11.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів