03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
19 жовтня 2016 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва Васильєва М.А.,
при секретарі Яцевич Н.А.
за участю
прокурора Стригуна М.А.
Богомазової Ю.Є.
представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1
захисника Дуня В.В.
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року, якою
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту з утриманням на гауптвахті на строк 5 діб, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 0.2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275 гр. 60 коп.
Відповідно до постанови суду, капітан ОСОБА_2 , будучи військовою службовою особою, черговим парку військового містечка № 141, в ніч з 30 квітня 2016 року на 1 травня 2016 року, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 357 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Інструкції чергового парку та наказу командира ВЧ НОМЕР_1 «Про внутрішній порядок і розпорядок роботи парку» № 381 від 17 листопада 2015 року, недбало поставився до військової служби при виконанні обов'язків чергового, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у тому, що останній під час чергування належним чином не приймав автомобільну техніку від старших машин, ключі від замків запалювання автомобілів отримував не від усіх водіїв, внаслідок чого один комплект ключів від замка запалювання автомобіля «УАЗ-З151» (в/н НОМЕР_2 ) знаходився у транспортному засобі, що надало можливість ОСОБА_3 незаконно використати вказаний автомобіль. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172- 15 КУпАП, тобто, недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що відповідно до Інструкції чергового парку, черговому парку дозволяється відпочивати у кімнаті відпочинку з 1 до 5 год., залишаючи за себе одного з днювальних. Відповідно до акту службового розслідування від 10 травня 2016 року встановлено, що солдат ОСОБА_3 виїхав на службовому автомобілі з розташування військової частини 1 травня 2016 року приблизно 01.10 год., тобто у той час, коли черговий по парку відпочивав. Крім того, жодною з інструкції не передбачено, що черговий по парку зобов'язаний особисто забирати ключі від автомобілів.
Крім того, ОСОБА_2 звертає увагу на те, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 122 від 1 травня 2016 року проведено службове розслідування, відповідно до якого командиром військової частини НОМЕР_1 було прийняте рішення № 38 від 10 травня 2016 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, яке передбачено п.в ст. 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ, та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 145 від 31 травня 2016 року йому зменшено розмір премії до 261% посадового окладу замість 435 %.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 , позицію захисника, представника військової частини, які підтримали апеляційну скаргу, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, опитавши свідка, дослідивши наявні у справі докази та додатково надані в суді апеляційної інстанції в їх сукупності, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, суд першої інстанції даних вимог закону не дотримався.
Так, ст.. 15 КУпАП передбачає відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.
При цьому зазначеною нормою регулюється, що військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.
Військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Главою 13-Б КУпАП, серед іншого, передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби (ст.. 172-15 КУпАП).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови судді, щодо ОСОБА_2 складений протокол про адмінправопорушення та він визнаний винуватим в недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, яке полягає в тому, що він, будучи військовою службовою особою, черговим парку військового містечка № НОМЕР_3 , в ніч з 30 квітня 2016 року на 1 травня 2016 року, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 357 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Інструкції чергового парку та наказу командира ВЧ НОМЕР_1 «Про внутрішній порядок і розпорядок роботи парку» № 381 від 17 листопада 2015 року, недбало поставився до військової служби при виконанні обов'язків чергового, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у тому, що останній під час чергування належним чином не приймав автомобільну техніку від старших машин, ключі від замків запалювання автомобілів отримував не від усіх водіїв, внаслідок чого один комплект ключів від замка запалювання автомобіля «УАЗ-З151» (в/н НОМЕР_2 ) знаходився у транспортному засобі, що надало можливість ОСОБА_3 незаконно використати вказаний автомобіль.
Проте, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду обставини не підтверджуються сукупністю доказів, досліджених під час апеляційного розгляду.
Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» із змінами та доповненнями, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є старшим інспектором відділу супроводження експертиз та атестації спеціального лабораторії (технічного захисту інформації) військової частини НОМЕР_1 , військове звання - капітан (ас. 30-41), тобто, військовослужбовцем.
Відповідно до ст.. 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України із змінами та доповненнями, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
30 квітня 2016 року ОСОБА_2 , згідно з наказом командира вч НОМЕР_1 № 121-НР заступив на добове чергування - черговий парку (ас. 23)
Обов'язки, покладені на ОСОБА_2 , як на чергового парку, передбачені ст.. 351-355 Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV із змінами та доповненнями, та Інструкцією чергового парку, затвердженою 11 листопада 2015 року командиром в/ч НОМЕР_1 .
При цьому, відповідно до вимог Статуту та вищевказаної Інструкції, на ОСОБА_2 , як на чергового парку, покладена відповідальність за внутрішній порядок у парку і несення служби нарядом по парку, збереження зданих під охорону наряду сховищ, майна, техніки на відкритих майданчиках. Йому підпорядковуються днювальні парку та механіки-водії (водії)
чергових тягачів.
Згідно зі ст.. 351-355 Статуту, черговий парку зобов'язаний:
перебувати у виділеному для нього приміщенні; виходити в службових справах тільки з дозволу чергового частини, призначати замість себе днювального вільної зміни і повідомляти йому, куди і на який час виходить;
старанно перевіряти в усіх осіб, які прибувають до парку, перепустки й документи, які посвідчують особу, та робити відмітки на одноразових перепустках про час прибуття й вибуття з парку; після зміни здавати перепустки до технічної частини;
допускати до розпечатування паркових приміщень і сховищ осіб, які призначені наказом по частині, роблячи запис про це у відповідних книгах;
особисто давати дозвіл на вихід машин із парку й пересування їх у межах парку;
вести за встановленою формою журнал виходу й повернення машин;
стежити за своєчасним поверненням машин із рейсів до парку, а у разі їх затримки доповідати про це черговому частини;
контролювати вивезення (ввезення) майна з парку (до парку) відповідно до запису в дорожньому листку, а також не допускати на територію парку сторонніх осіб;
стежити за додержанням розпорядку дня в парку та знати, яку роботу виконує особовий склад, не дозволяти виконання робіт, не пов'язаних з обслуговуванням і ремонтом машин та іншої техніки чи обладнання парку;
постійно тримати на контролі наявність, випуск, а також кількість справної і несправної техніки та озброєння;
стежити за чистотою й порядком у приміщеннях і на території парку, а також за додержанням правил охорони довкілля;
стежити в холодну пору року за опаленням приміщень парку й водогрійки та за підтриманням установленої температури в приміщеннях узимку; в неопалюваних приміщеннях парку та в польових парках перевіряти, чи злито воду з систем охолодження
двигунів, і наявність табличок "Воду злито", робити про це запис у журналі контролю за зливанням води; у разі різкого зниження температури контролювати, чи знято з машин акумуляторні батареї і чи є таблички "Акумуляторні батареї знято";
стежити за виконанням правил пожежної безпеки, наявністю і станом засобів пожежогасіння, а також пожежної сигналізації та готовністю чергових тягачів на випадок виникнення пожежі (додаток 19 до цього Статуту);
вживати заходів щодо своєчасного технічного обслуговування машин і техніки, які повертаються до парку;
здійснювати контроль за тим, щоб машини заправлялися пальним лише на пункті заправлення з додержанням установлених правил;
не дозволяти ставити на стоянку незаправлені машини;
стежити, щоб увечері після закінчення всіх робіт у парку було вимкнено освітлення, крім чергового освітлення та зовнішніх світлових приладів;
перевіряти наявність і справність замків, пломб і печаток на дверях приміщень (огороджених майданчиках), призначених для зберігання отруйних технічних рідин, збереження сховищ, майна,техніки на відкритих майданчиках, які здані йому під охорону;
з прибуттям до парку прямих начальників, від заступників командира частини й вище, а також чергового частини зустрічати їх і доповідати.
Машини з парку черговий парку випускає в порядку, зазначеному в статті 345 цього Статуту.
Після повернення машин до парку та їх огляду техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником контрольно-технічного пункту черговий парку проставляє в дорожньому листку і в журналі виходу й повернення машин час повернення, а після повного обслуговування і заправлення - направляє їх на місце стоянки, після чого дозволяє екіпажу (водієві) вибути з парку.
Згідно з п. 4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 17 листопада 2015 року № 381 «Про внутрішній порядок і розпорядок роботи парку» старші машин зобов'язані особисто приймати і здавати машини черговому парку (ас. 15-16), а Інструкцією чергового парку передбачено, що черговий парку зобов'язаний здавати машини, що виходять з парку, старшим машин (під час повернення машин приймати від них) (ас. 25-26).
Проте, в чому полягає порушення з боку ОСОБА_2 у неналежному прийнятті автомобільної техніки від старших машин, які норми та якого закону ним порушені, в протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові судді не зазначено.
Так, відповідно до ст.. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України , законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 11 передбачені обов'язки військовослужбовців, а саме:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати
військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати ОСОБА_4 своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст.. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати
службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 348 Статуту передбачено, що порядок зберігання й видачі ключів від замків запалювання, люків машин, паркових приміщень і воріт парку повинен забезпечувати своєчасний вихід машин з парку, а також виключати випадки самовільного використання їх особовим складом.
Ключі зберігаються:
від замків запалювання і люків машин: один комплект - у чергового парку, другий - у чергового роти (батальйону, підрозділів забезпечення) в запечатаній скриньці разом із дорожніми листками на випадок тривоги;
від паркових приміщень і воріт парку: один комплект - у чергового парку, другий - у чергового частини в запечатаній скриньці.
Статтею 357 Статуту передбачений порядок призначення днювального парку, його обов'язки та підпорядкування.
З огляду на викладене, посилання у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду на те, що ОСОБА_2 неотриманням ключів від замків запалювання автомобілів не від усіх водіїв порушені вимоги ст. ст. 9, 11, 16, 348 (357) Статуту внутрішньої служби ЗСУ, Інструкції чергового парку та наказу командира в/ч НОМЕР_1 «Про внутрішній порядок і розпорядок роботи парку» № 381 від 17 листопада 2015 року, без розкриття змісту вимог зазначених статей, без конкретизації, які саме пункти та якими діями (бездіяльністю) порушив ОСОБА_2 , не відповідає вимогам статей 256 та 283 КУпАП та суперечить положенням ст.ст. 9, 11, 16, 348, 357 Статуту.
Крім того, як встановлено під час службового розслідування, використання військовослужбовцем ОСОБА_3 автомобиля «УАЗ-З151» (в/н НОМЕР_2 ) сталося після 1 год. 1 травня 2016 року, що підтверджується викладеними в Акті службового розслідування від 10 травня 2016 рокупоясненнями солдата військової служби за контрактом ОСОБА_5 , днювального по роті солдата ОСОБА_6 , днювального парку солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_3 .
Згідно Інструкції чергового парку, черговому парку дозволяється відпочивати (спати) у кімнаті відпочинку, не роздягаючись, з 01.00 до 05.00 год., залишаючи за себе одного з днювальних.
Пояснення ОСОБА_2 про те, що він після першої години ліг відпочивати, залишивши замість себе днювального, зібраними у справі доказами не спростовані.
При цьому, відповідно до ст.. 358 Статуту саме днювальний парку, серед іншого, зобов'язаний впускати на територію парку військовослужбовців, а також випускати з парку і впускати в нього машини та іншу техніку лише з дозволу чергового парку, про всі порушення порядку в парку негайно доповідати черговому парку.
З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 172-15 КУпАП, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 із змінами підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 172-15 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 із доповненнями - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту з утриманням на гауптвахті на строк 5 діб, - скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 172-15 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва