Єдиний унікальний номер 227/404/15-к
Номер провадження 11-кп/775/1009/2016
Іменем України
27 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , за його апеляційною скаргою на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, мешкаючого та прописаного за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-14.05.2014 року Добропільським міськрайонним судом Донецької
області за ст. 185 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, до покарання у вигляді
позбавлення волі на строк 1 рік, 25.07.2014 року звільнений
Артемівським міськрайонним судом Донецької області в м. Артемівську
від відбування покарання, відповідно до Закону України «Про амністію
у 2014 році» від 08.04.2014 року;
-24 вересня 2015 року Добропільським міськрайонним судом Донецької
області за ст. 185 ч.2 КК України, до покарання у вигляді одного року
позбавлення волі,
визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до строку призначеного покарання зараховано відбуте покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2015 року, і остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, -
Відповідно до вироку Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року, 18 листопада 2014 року ОСОБА_6 , перебував на своєму робочому місті на території Добропільської автобази за адресою: АДРЕСА_2 , де він працював водієм.
В цей же день, приблизно о 07-00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи біля адміністративного будинку Добропільської автобази, побачив автомобіль «Газель» д/н НОМЕР_1 , який належав підприємству Добропільської автобази, після чого у нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна з вищевказаного автомобіля.
Переслідуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через не замкнені водійські двері автомобіля «Газель» д/н НОМЕР_2 , шляхом вільного доступу, проник до кабіни, звідки таємно, повторно викрав відео-реєстратор «CONVOY CF1111015399» вартістю 245 грн., який належить ОСОБА_8 .
Заволодівши майном та отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 245 грн..
18 листопада 2014 року, ОСОБА_6 перебував на своєму робочому місті на території Добропільської автобази за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Комунальна, 8, де він працював водієм.
В цей же день, приблизно о 17-00 год. ОСОБА_7 через не замкнені вхідні двері зайшов до гаражу під № НОМЕР_3 , який розташований на території Добропільської автобази помити руки, де в середині гаражу побачив автомобіль ГАЗ -5312, д/н НОМЕР_4 , який належав Добропільській автобазі, після чого у нього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення майна з вищевказаного автомобіля.
Переслідуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , скориставшись тим, що в гаражі відсутні працівники, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з автомобілю ГАЗ -5312, д/н НОМЕР_4 , таємно, повторно викрав 20 літрів бензину А-92, вартістю 17,73 грн. за 1 літр, на загальну суму 354,60 грн..
Заволодівши майном та отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, спричинивши Добропільській автобазі матеріальну шкоду на загальну суму 354,60 грн..
18 листопада 2014 року ОСОБА_6 , приблизно о 17-10 год., перебуваючи в гаражі під № НОМЕР_3 , який розташований на території Добропільської автобази за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Комунальна, 8, де побачив металевий сейф, після чого у нього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення майна з вищевказаного сейфа.
Переслідуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 шляхом зняття не зачиненого навісного замку на металевому сейфі, який знаходився в середині гаражу під № НОМЕР_3 , таємно, повторно, викрав майно, яке належить ОСОБА_9 , а саме: електричну кутову шлифовальну машину, болгарку «Буран», вартістю 296,80 грн., електричний ударний дріль «Буран» вартістю 416 грн.
Заволодівши майном та отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 712,80 грн.
01 грудня 2014 року ОСОБА_6 , перебував на своєму робочому місті на території Добропільської автобази за адресою: АДРЕСА_2 , де він працював водієм.
В цей же день, приблизно о 20-30 год. він через незамкнені вхідні двері проник до гаражу під № НОМЕР_5 , який розташований на території Добропільської автобази, де з автомобілю ЭО-2626 держ. № НОМЕР_6 , який знаходився, в середині гаражу, шляхом демонтажу, таємно, повторно, викрав чотири клеми акумуляторні вартістю 45,13 грн. за 1 штуку, на загальну суму 180,52 грн..
Заволодівши майном та отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_6 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, спричинивши Добропільській автобазі матеріальну шкоду на загальну суму 180,52 грн.
На вказаний вирок суду обвинуваченим у кримінальному провадженні було подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року змінити, застосувати ст. 69 КК України, у зв'язку з тим, що у нього на утриманні знаходиться дружина та син та він потребує постійного лікування. На його думку, судом не враховані пом'якшуючи обставини, а саме: повне визнання провини, поміч слідству, відсутність до нього претензій потерпілих, його стан здоров'я, наявність неповнолітньої дитини та хворої дружини. Також надав клопотання, в якому зазначив, що фактично строк його покарання обчислюється з 17 квітня 2015 року та відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, він відбув більш ніж 2 роки позбавлення волі, просить цим обмежити його відбування покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення ніким не оспорюється, колегія суддів перевіряє законність вироку тільки в межах апеляційної скарги.
На думку колегії суддів міра покарання ОСОБА_6 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості злочину, конкретних обставин справи, даних про його особу, який раніше неодноразово судимий, в тому числі, за скоєння умисно-корисливих злочинів, їх кількість, який ніяких висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знов скоїв корисливі кримінальні правопорушення, характеризується посередньо, ніде не працює, а також пом'якшуючи обставини - провину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину, стан його здоров'я. Покарання призначене в межах санкції за інкриміновані кримінальні правопорушення.
Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі є саме таким.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 прийняті до уваги всі зазначені обставини, в тому числі пом'якшуючі. Таким чином, всі обставини, зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого, вже враховані судом, повно та обґрунтовано викладені у вироку судом першої інстанції, тобто враховані при обранні міри покарання.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що в нього на утриманні неповнолітня дитина, а його дружина хворіє, задоволенню не підлягають, оскільки за наявністю обставин, встановлених та викладених у вироку суду, ці пом'якшуючі, обставини самі по собі, не є безумовною підставою для змінення вироку та пом'якшення призначеного покарання.
Колегія суддів вважає, що необхідно задовольнити клопотання обвинуваченого про застосування до нього вимог, передбачених ч. 5 ст. 72 КК України, визначивши початком строку відбування покарання ОСОБА_6 дату його затримання, тобто 17.04.2015 року, з якого він по теперішній час тримається під вартою. Оскільки на день постановлення даної ухвали внаслідок зарахування судом ОСОБА_6 строку його попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження, за співвідношенням передбаченим ч. 5 ст. 72 КК України строк відбутого покарання перевищує фактично призначений йому районним судом основне покарання, то з огляду на абз. 3 ч. 5 ст. 72 КК України, апеляційний суд має звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, в зв'язку з фактичним його відбуттям.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено таких порушень КПК або КК України, які б тяглі за собою скасування вироку та зміну міри покарання.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_6 - залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення з 17 квітня 2015 року по 27 жовтня 2016 року, у співвідношенні один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У відповідності до абзацу 3 ч. 5 ст. 72 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання в зв'язку з фактичним відбуванням покарання.
Звільнити ОСОБА_6 з під варти в залі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді