[1]
28 жовтня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Немировська О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ, ОСОБА_2, Головного управління державної казначейської служби у м.Києві, судді Шевченківського районного суду м.Києва Юзькової Ольги Леонідівни, третя особа ОСОБА_3, про визнання інформації недостовірною та її спростування, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року,
у травні 2016 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом. Ухвалою судді Печерського районного суду м.Києва від 30 серпня 2016 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року позовну заяву було повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подала до суду апеляційну скаргу.
Однак, при подачі апеляційної скарги апелянтом не було надано квитанції про сплату судового збору. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що вона звільнена на підставі п. 2. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є позивачем у справі про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.
Частиною 1 ст. 1195 ЦК України визначено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Підстави відшкодування моральної шкоди визначені ст. 23 ЦК України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1, при зверненні до суду з позовом вона просила про визнання недостовірною інформації, встановлення фактів та відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи викладене, не можна вважати ОСОБА_1 такою, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 2. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пп.9 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням апелянту строку для усунення зазначеного недоліку - надання документа про сплату судового збору в розмірі 275 грн. 60 коп. на розрахунковий рахунок № 31210206780010 ГУ ДКСУ у м. Києві, отримувач коштів - УДКС у Солом'янському районі м. Києва, код банку отримувача - 820019, код отримувача - 38050812.
Керуючись ст.ст. 295-297,121 ЦПК України,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року залишити без руху.
Встановити апелянту п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, зазначеного в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити апелянту, що в разі не усунення недоліку у встановлений строк, його апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
№ справи: 757/24547/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14310/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Підпалий В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.