Справа № 2 - 2529/2008 p.
28 квітня 2008 року. Автозаводський районний суд ОСОБА_1, Полтавської області, в складі:
головуючого судді - Середа А.В.
при секретарі - Музера В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в ОСОБА_1 справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 товарної біржі про визнання договору міни дійсним та визнання права власності,
ОСОБА_2 звернулась в суд з вищеназваним позовом.
В своїй позовній заяві вказувала, що 14.12.1998 року між нею, її чоловіком ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 які діяли у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з іншої сторони був укладений договір міни відповідно до якого ОСОБА_4 та вона, ОСОБА_2 передали кв. № 8 в буд. № 79 А по вул. Київській в ОСОБА_1 в обмін на кв.№ 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в ОСОБА_1. Даний договір був укладений та посвідчений на ОСОБА_3 товарній біржі та зареєстрований в КП «ОСОБА_3 міжміське бюро технічної інвентаризації» 14.12.1998 року за № 405. Під час укладання вищевказаної угоди згідно Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.1991 року даний договір не підлягав нотаріальному посвідченню.
28 вересня 2007 року помер її чоловік - ОСОБА_4.
Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на належну йому частину кв. № 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в ОСОБА_1, однак при її зверненні до державної нотаріальної контори з наміром прийняти спадщину після померлого чоловіка їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що в даний час в зв'язку зі зміною законодавства договір міни повинен бути нотаріально посвідченим, а також зазначено, що не визначений розмір частки померлого ОСОБА_4 в спільній сумісній власності на кв. № 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в ОСОБА_1.
Посилаючись на вищевикладені обставини, а також на обставини і підстави викладені у позовній заяві позивач просила суд визнати договір міни, укладений 14 грудня 1998 року між нею та її чоловіком ОСОБА_4 з однієї сторони і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які діяли у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей -ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з іншої сторони відповідно до якого ОСОБА_4 та вона, ОСОБА_2 передали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кв. № 8 в буд. № 79 А по вул. Київській в ОСОБА_1 в обмін на кв .№ 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в ОСОБА_1. Визнати за нею та ОСОБА_4 право власності на кв. № 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в ОСОБА_1 яка в цілому складається з коридору 1 пл. 7, 6 кв.м. , кухні 2 пл. 8, 6 кв.м. , санвузлу 3 пл. 3, 4 кв.м. , кімнати 4 пл. 11, 4 кв.м. , кімнати 5 пл. 14, 1 кв.м. , лоджії пл. 3, 0 кв.м. , житловою площею 25, 5 кв.м. та загальною площею 48, 1 кв.м.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, пояснила що з грудня 1998 року вона разом з чоловіком постійно проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1, 79 А в ОСОБА_1, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 товарної біржі в судове засідання не прибув. Державна реєстрація ОСОБА_3 товарної біржі скасована розпорядженням міського голови виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №995-Р від 06.08.2002 року.
Суд, вислухавши пояснення позивача, давши аналіз і оцінку наданим доказам, знаходить, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Згідно зі ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими документами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилялась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом достовірно встановлено, що 14 грудня 1998 року на ОСОБА_3 товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з однієї сторони і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які діяли у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з іншої сторони було укладено договір міни відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кв. № 8 в буд. № 79 А по вул. Київській в м. Кременчуці в обмін на кв .№ 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в ОСОБА_1. Від імені першої сторони діяла брокерська контора № 2 в особі брокера ОСОБА_9 а від імені другої сторони діяла брокерська контора № 1 в особі брокера ОСОБА_10. На даному договорі є підписи всіх сторін договору міни Договір зареєстрований та посвідчений на ОСОБА_3 товарній біржі під № 2-103 14.12.1998 року та зареєстрований в КП «ОСОБА_3 міжміське бюро технічної інвентаризації» 14.12.1998 року за № 405.
Крім того доказом того, що договір міни був укладений є те, що він був зареєстрований в КП "ОСОБА_3 міжміське бюро технічної інвентаризації" і та обставина що, з моменту укладення договору та по даний час ОСОБА_2 проживає в квартирі, яку отримала за договором міни. Також з моменту укладення договору міни до моменту смерті ОСОБА_4, який є чоловіком позивача проживав разом з ОСОБА_2 в квартирі, яку отримав за договором міни.
28 вересня 2007, року ОСОБА_4 помер, що підтверджується світлокопією свідоцтва про смерть.
Третя ОСОБА_3 державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого 28 вересня 2007 року ОСОБА_4 оскільки договір міни не посвідчений нотаріально, а також не визначений розмір частки померлого ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на кв. № 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в м. Кременчуцію
Згідно відповіді відділу з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради народних депутатів №07-09/412 від 20.09.2006 року державна реєстрація ОСОБА_3 товарної біржі скасована розпорядженням міського голови виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №995-Р від 06.08.2002 року.
Тому суд при таких обставинах вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 316, 334, 357 ЦК України, ст. ст. 14, 57 - 59, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Договір міни укладений 14 грудня 1998 року на ОСОБА_3 товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з однієї сторони і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які діяли у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з іншої сторони відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кв. № 8 в буд. № 79 А по вул. Київській в м. Кременчуці в обмін на кв .№ 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в м. Кременчуці, який був зареєстрований та посвідчений на ОСОБА_3 товарній біржі 14.12.1998 року під № 2-103 -визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право власності на кв. № 50 в буд. № 79 А по вул. Київській в м. Кременчуці яка в цілому складається з коридору 1 пл. 7, 6 кв.м. , кухні 2 пл. 8, 6 кв.м. , санвузлу 3 пл. 3, 4 кв.м. , кімнати 4 пл. 11, 4 кв.м. , кімнати 5 пл. 14, 1 кв.м. , лоджії пл. 3, 0 кв.м. , житловою площею 25, 5 кв.м. , та загальною площею 48, 1 кв.м.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти діб з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.