Справа: № 711/10512/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Угорчук В.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
26 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі: Бродацькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айболит» на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2016 року у справі за їх позовом до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області та старшого інспектора Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Єрофеєва Олексія Геннадійовича, третя особа ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Айболит» звернулися до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом про:
визнання протиправною бездіяльність УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області щодо не складання відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
зобов'язання старшого інспектора Надвірнянського відділу поліції ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області Єрофеєва О.Г. скласти такий протокол.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Айболит» подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 15.05.2015 р. перебував у трудових відносинах з позивачем і працював водієм.
29 травня 2015 року біля 03 год. 30 хв. в с. Поляниця Яремчанської міськради Івано-Франківської області відбулась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення належного позивачу автомобіля «Мерседес» під керуванням ОСОБА_3 із автомобілем «ЗАЗ», під час якого пасажир останнього отримав легкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим проводилось розслідування кримінального провадження.
Постановою слідчого Яремчанського МВ УМВС України в Івано-Франківській області від 29 липня 2015 року кримінальне провадження було закрите у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, враховуючи те, що в результаті допущених ним порушень Правил дорожнього руху України потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження. Цією ж постановою прийнято рішення про направлення матеріалів до ВДАІ м. Яремче УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Дані обставини сторонами не заперечуються.
28 серпня 2015 року постановою Соснівського районного суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
В своїй апеляційній скарзі апелянт в якості підстави для задоволення позову зазначає, що відсутність постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП перешкоджає їм звернутися до суду з цивільним позовом про стягнення збитків, завданих у результаті ДТП.
Колегія суддів не може пристати на позицію апелянта та погоджується з висновками суду першої інстанції, що у позивача є достатньо інших підстав для пред'явлення позову про відшкодування завданої шкоди до особи, яка заподіяла цю шкоду. Так, факт ДТП зафіксовано у постанові про закриття кримінального провадження від 29.07.2015 року. Крім того, матеріали справи місять протокол допиту потерпілого, а також пояснення ОСОБА_3, з яких чітко слідує наявність та визнання вини останнього у вчиненні ДТП, яка відбулася 29.05.2015 року. Також, наявний протокол огляду місця події, де зафіксовано завдані пошкодження обох автомобілів, що фігурували у вказаній аварії.
Апеляційна інстанція також не може не погодитися з доводами суду першої інстанції, що оскільки ДТП відбулась 29.05.2015 року, а постанова про закриття кримінального провадження винесена 29.07.2015 року, то, враховуючи приписи ст. 38 КУпАП, термін можливого притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, в тому числі й складення протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, закінчився 29.08.2015 року, тоді як позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом лише в листопаді 2015 року.
Більше того, у відповідності до п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення на може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення є частиною провадження в справах про адміністративні правопорушення, і згідно з приписами п.7 ст. 247 КУпАП виконання цієї стадії недопустиме у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. Закриваючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, слідчим було зобов'язано працівників ДАІ скласти протокол щодо даної особи лише за ст. 130 КУпАП, що і було зроблено.
За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Всупереч наведеним вимогам апелянт, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і не довів неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного судового рішення та не спростував висновків встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айболит» - залишити без задоволення.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кучма А.Ю.