27 жовтня 2011 року Справа № 2а-0870/6139/11 м.Запоріжжя
За позовом ОСОБА_1, Запорізька область
до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Головного управління МНС України в Запорізькій області
про стягнення заборгованості з заробітної плати та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, -
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
секретар судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №01/13/402 від 03.02.2011)
ОСОБА_3 (довіреність № 01/13/888 від 03.03.2011)
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: 1) стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Головного управління МНС України в Запорізькій області заборгованість з заробітної плати за травень, червень, 2011 в сумі 2 031 грн. 08 коп.; 2) стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Головного управління МНС України в Запорізькій області заборгованість з вихідної допомоги (50% місячного грошового забезпечення) за 14 років служби; 3) стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Головного управління МНС України в Запорізькій області заборгованість з виплати премії у розмірі 124% посадового окладу за квітень 2011; 4) стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Головного управління МНС України в Запорізькій області середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 6 354 грн. 48 коп.
Ухвалою суду від 31.08.2011, в порядку ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-0870/6139/11 та призначено до судового розгляду на 15.09.2011. Провадження у справі, за письмовим клопотанням сторін, зупинялось до 27.10.2011.
24.10.2011 на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, згідно якої останній просить стягнути з відповідача середню заробітну плату за час затримки розрахунку, вказуючи, що розрахунок із ним було проведено лише 20.08.2011, тоді як звільнено 30.04.2010. Разом з тим, позивачем також подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача середню заробітну плату за час затримки розрахунку у розмірі 9813,87 грн.
Зміна та зменшення розміру позовних вимог прийнято судом. Суд розглянув змінені позовні вимоги.
У засіданні 27.10.2011, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а також оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, під час судового розгляду судом здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу, а саме: комплексу "Камертон".
Позивач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на наступне: Наказом начальника Головного управління МНС України в Запорізькій області від 27.04.2011р. № 158/ос його звільнено з посади старшого сержанта служби цивільного захисту - пожежного 34-ї самостійної державної пожежної частини м. К-Дніпровська та припинено контракт, який було укладено між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Головного управлення МНС України в Запорізькій області та ОСОБА_1
У відповідності до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки визначені в ст. 116 КЗпП України.
Відповідно до пункту 1 вказаного наказу позивачу повинні були виплатити грошове забезпечення по 30 квітня 2011 року включно, вихідну допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 14 років служби, премію у розмірі 124% посадового окладу за квітень 2011 року, але ці розрахунки не були проведені в повному обсязі в день звільнення та отримання трудової книжки.
Виплату грошового забезпечення: вихідну допомогу, премію та заробітну плату за квітень позивач отримав лише 20.08.2011 року.
Статтею 117 КЗпП передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільнені, а саме: в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, підприємство, установа, організація повинні виплачувати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тому, зважаючи на викладене просить стягнути суму середнього заробітку за час затримки у розмірі 9813,87 грн.
Представники відповідача проти позову заперечили в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зауважили на наступному: свої вимоги позивач мотивує порушеннями норм трудового законодавства, які були на його думку, допущені Головним управлінням МНС України в Запорізькій області, а саме ст. 116 КЗпП України, але Позивач ніколи не знаходився в трудових правовідносинах з Головним управлінням МНС України в Запорізькій області.
Положення Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) до осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту не застосовується.
Заборгованість по грошовому забезпеченню, в тому числі і з виплати премії позивачу у розмірі 124% посадового окладу за квітень 2011 року відсутня, оскільки сплачена у повному обсязі. До того ж, за приписами законодавства строки такої виплати законодавством не передбачено.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін та свідка, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, Наказом начальника Головного управління МНС України в Запорізькій області від 27.04.2011р. № 158/ос ОСОБА_1О звільнено з посади старшого сержанта служби цивільного захисту - пожежного 34-ї самостійної державної пожежної чистини м. К-Дніпровська та припинено контракт, який було укладено між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справа захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Головного управлення МНС України в Запорізькій області та ОСОБА_1
Відповідно до пункту 1 вказаного наказу відповідальним особам Головного управлення МНС України в Запорізькій області доручено у встановлені законодавством строки провести з ОСОБА_1 кінцевий розрахунок: виплатити грошове забезпечення по 30 квітня 2011 року включно, вихідну допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 14 років служби, премію у розмірі 124% посадового окладу за квітень 2011 року.
Згідно ст. 1 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" "служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу".
Відповідно п.1 ст. 42 цього Закону "Порядок проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту визначається цим Законом та Положенням про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, яке затверджується Кабінетом Міністрів України".
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 629 затверджено "Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту".
Відповідно до п.2 ст. 90 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" "умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначаються Кабінетом Міністрів України".
Постановою КМ України від 7 листопада 2007 р. № 1294 визначений порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Наказом МНС України від 10.06.2008 р. № 447 затверджена Інструкція про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі - Інструкція).
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України, він регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, організацій, установ незалежно форми власності і на спірні правовідносини не поширюється.
Тобто порядок проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту та грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу визначається виключно вищезгаданими нормативно-правовими актами.
Тож, положення Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) до осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту не застосовується.
Як з'ясовано судом, заборгованість по грошовому забезпеченню, в тому числі і з виплати премії позивачу у розмірі 124% посадового окладу за квітень 2011 року відсутня.
По-перше, як того вимагає позивач, стягнути середню заробітну плату за час затримки розрахунку, є неможливим, оскільки згідно із п.1.4. Інструкції особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (в лавах яких до 30.04.2011 р. перебував позивач) виплачується не заробітна плата, а грошове забезпечення.
Згідно із Наказом Головного управління МНС України в Запорізькій області від 27.04.2011р. №158 о/с сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 була встановлена премія за квітень 2011 року в розмірі 124 % посадового окладу.
Відповідно п.5.6. Інструкції, виплата особам рядового і начальницького складу премій за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Відповідно до п. 1.7. Інструкції, виплата особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення провадиться один раз за поточний місяць у період з 20 до 25 числа.
Додержуючись положень чинних нормативно-правових актів, 20 травня 2011 року Платіжним дорученням № 1851 Головне управління МНС України в Запорізькій області сплатило позивачу грошове забезпечення в тому рахунку премію розмірі 124 % посадового окладу відповідно до наказу Головного управління МНС України в Запорізькій області від 27.04.2011р. №158 о/с., а саме - 1070,02 грн., про що свідчить список перерахування в банк №21 грошового забезпечення та платіжне доручення 1851 від 20 травня 2011 року.
За приписами ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Тобто, виплата одноразової грошової допомоги передбачена окремим законом, а не КЗпП України, та виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Також згідно із п. 15.3. Інструкції, особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби після закінчення строку контракту, виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Необхідно зазначити, що п. 1.4. Інструкції передбачена виплата Грошового забезпечення в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення особового складу. При цьому, строки такої виплати законодавством не передбачено.
Вихідна допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 14 років служби, була виплачена 19 серпня 2011 року, за списком перерахування в банк № 21 в сумі 14 052,36 грн.
Крім того, згідно із ст. 44 КЗпП, на яку посилається позивач як на одну з підстав позовних вимог, вихідна допомога виплачується тільки в чітко визначених випадках, а саме: "при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, … внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39)".
Тобто, у разі застосування норм трудового законодавства, то взагалі відсутні підстави щодо виплати вихідної допомоги позивачу.
За приписами ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених вище обставини у їх сукупності, суд вважає такими, що доведені відповідачем та підтверджені документальними доказами у справі дії останнього, щодо здійснення розрахунків із позивачем, а тому підстав для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку з позивачем немає..
Отже, зважаючи на викладене вище, у задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Головного управління МНС України в Запорізькій області про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 11.11.2011.
Суддя О.М. Нечипуренко