Справа № 127/19509/15-ц Провадження № 22-ц/772/3259/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 27Доповідач Шемета Т. М.
19 жовтня 2016 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючої: Шемети Т.М.,
суддів: Панасюка О.С., Зайцева А.Ю.
за участі: секретаря судового засідання Топольської В.О.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Елекомс» про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 поданою його представником ОСОБА_4 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2015 року, -
В серпні 2015 року позивач КС «Істок» звернулася до суду з вказаним позовом та ставила вимогу: стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ЗАТ НВФ «Елекомс» на користь КС «Істок» заборгованість за кредитним договором № ДКВ-1343 від 04.12.2007 року в сумі 59 415, 97 грн., з яких: 27 531, 78 грн. - сума нарахованих, але не сплачених відсотків за період з 21.03.2009 року по 14.08.2015 року включно; 31 884, 19 грн. - сума інфляційних нарахувань за період з 01.01.2014 року по 15.06.2015 року включно, а також стягнути з відповідачів понесені при зверненні до суду судові витрати.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2015 рокупозов задоволено повністю:
Стягнуто солідарно ОСОБА_3 та ЗАТ «Науково-виробнича фірма «Елекомс» на користь Кредитної спілки «Істок» заборгованість в розмірі 59 415 грн. 97 коп. та понесені судові витрати в рівних частках в розмірі 594 грн. 16 коп.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що 20.03.2009 року між сторонами було укладено мирову угоду, яка була визнана ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 13.04.2009 року, внаслідок якої між сторонами виникло нове зобов'язання, яким врегульовано розмір та строки погашення заборгованості за кредитним договором, відповідальність, тощо. При цьому, подальше нарахування процентів за користування кредитом за домовленістю сторін у рамках цього зобов'язання не передбачене. Тому вважає, що стягнення процентів після затвердженої мирової угоди є неправомірним, так як первісні зобов'язання за кредитним договором вже було припинено на підставі ч.2 ст. 604 ЦК України. Також зазначає, що суд першої інстанції, відмовивши в заяві про перегляд заочного рішення, позбавив його можливості заявити про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав. Представник позивача ОСОБА_2 заперечив проти апеляційної скарги, вважає рішення законним та обґрунтованим, подав письмові заперечення про ти апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки під час судового розгляду було встановлено порушення судом норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Абзацом 3 пункту 15 цієї постанови роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.
Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в Постанові від 27.04.2016 року у справі № 6-2974цс15, у Постанові від 07.09.2016 року у справі № 6-1539цс16 та ін.
Отже, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції помилково прийняв до розгляду та виніс рішення по позовних вимогах кредитної спілки «Істок» до закритого акціонерного товариства «науково-виробнича фірма «Елекомс».
Ураховуючи викладене, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2015 року у частині вирішення позовних вимог ЗАТ «НВК «Елекомс» про стягнення заборгованості необхідно скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України необхідно повідомити КС «Істок», що розгляд її позовних вимог до ЗАТ «НВК «Елекомс» віднесено до юрисдикції господарських судів.
Керуючись ст.ст. 307, 310, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія судів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 подану його представником ОСОБА_4 задовольнити частково.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2015 року скасувати в частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича фірма «Елекомс» скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, на ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/ ОСОБА_5
Судді: /підпис/ ОСОБА_6
/підпис/ ОСОБА_7
Згідно з оригіналом: ОСОБА_5