17 жовтня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1315/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Войтовича І.І.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача та третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Новотроїцького РС Управління Держаної міграційної служби України в Херсонській області
третя особа - Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Новотроїцького РС Управління Держаної міграційної служби України в Херсонській області, третя особа - Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області у якому просить визнати протиправною відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на імміграцію в Україну та зобов'язати Новотроїцький РС Управління Держаної міграційної служби України в Херсонській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на імміграцію в Україну.
У судовому засіданні позивач та представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та зазначили, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно позбавив позивача права на отримання дозволу на імміграцію в Україну, чим порушив вимоги Закону України "Про імміграцію" та гарантовані йому Конституцією України права. Вважає відмову відповідача у наданні дозволу на імміграцію в Україну безпідставною. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Зокрема зазначив, що підставою для прийняття відповідачем 25 серпня 2016 року рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію слугував лист Управління СБУ України в Херсонській області від 27 липня 2016 року №71/22/3-5672 про доцільність відмови ОСОБА_1 у оформлені дозволу на імміграцію. Вважає, що при прийнятті рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну територіальним підрозділом УДМС України в Херсонській області здійснені усі дії, передбачені вимогам діючого законодавства. В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що громадянин Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 14.01.2016 року звернувся до Новотроїцького РС Управління Держаної міграційної служби України в Херсонській області з заявою про отримання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про імміграцію", як особа яка перебуває у шлюбі з громадянкою України понад 2-х років.
25 серпня 2016 року Новотроїцьким РС Управління Держаної міграційної служби України в Херсонській області прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1, з посиланням на п.6 ч.1 ст. 10 Закону України "Про імміграцію", як на підставу для відмови.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні і порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України регулюється Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до статті 4 якого, іноземці та особи без громадянства в порядку, визначеному законом України про імміграцію, можуть, зокрема, іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України "Про імміграцію" від 07.06.2001 р. № 2491-ІІІ (далі - Закон 2491-ІІІ).
За статтею 1 Закону № 2491-ІІІ імміграція - прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання та іммігрант це іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання. Порядок надання дозволу на імміграцію в Україну на постійне проживання та перелік документів, необхідних для отримання такого дозволу визначено статтею 9 Закону № 2491-ІІІ.
У свою чергу, з метою реалізації положень Закону № 2491-ІІ Кабінетом Міністрів України 26.12.2002 р. винесено постанову № 1983, якою затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію й поданнями про його скасування і виконання прийнятих рішень (далі - Порядок ). Цей Порядок визначає процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію в Україну іноземцям та особам без громадянства, поданням про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також повноваження центральних органів виконавчої влади України, підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію.
Порядок подання заяви про отримання дозволу на імміграцію, перелік необхідних документів та порядок їх розгляду, крім статті 9 Закону № 2491-ІІІ визначені пунктами 11-14, за якими територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з'ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до регіональних органів СБУ, Робочого апарату Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужби. Регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба проводять у межах своєї компетенції у місячний термін після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який зробив запит.
У судовому засіданні представник відповідача відмітив, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на імміграцію є пункт 6 статті 10 Закону України "Про імміграцію". Також представник відповідача стверджував, що позивачем дотримано порядок подання документів для отримання дозволу, документи оформлені правильно та подані у повному обсязі.
Перелік підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на імміграцію передбачений статтею 10 Закону № 2491-ІІІ та є вичерпним. За пунктом 6 цієї статті дозвіл на імміграцію не надається: в інших випадках, передбачених законами України.
Із дослідженого судом листа Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 27.07.2016 р. №71/22/3-5672 вбачається, що Управлінням проведено комплекс перевірочних заходів за результатами яких встановлено, що в діях громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачаються ознаки порушення чинного законодавства України, а саме: ч. 4 ст. 10 Закону України "Про імміграцію", врахувавши зазначене Управління вважає за доцільне відмовити ОСОБА_1 у оформленні дозволу на імміграцію.
Суд зауважує, що в листі Управління СБУ в Херсонській області не наведено жодних фактів, які б свідчили про наявність підстав вважати позивача особою, що вчиняє протиправну діяльність на території України, яка б загрожувала національній безпеці.
Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про імміграцію"дозвіл на імміграцію не надається, у тому числі: особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи.
Таким чином, суд вважає, що лист Управління СБУ в Херсонській області не містить обставин, що передбачені законодавством України, як підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію.
А як вбачається з рішення від 25 серпня 2016 року про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну позивачу, Новотроїцький РС Управління Держаної міграційної служби України в Херсонській області як на підставу для відмови посилається на п.6 ч.1 ст. 10 Закону України "Про імміграцію".
Суд зазначає, що в листах Головного управління національної поліції в Херсонській області сектору УКРБЮРО Інтерполу від 30.01.2016 р. №570/6/01-2015, Державної прикордонної служби України Головного центру обробку спеціальної інформації,які знаходяться в матеріалах справи, за результатами розгляду листів (запитів) Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, підстав для відмови ОСОБА_1, у наданні дозволу на імміграцію не встановлено.
Дана позиція суду збігається з позицією Одеського апеляційного адміністративного суду, яка висловлена в ухвалі від 24.02.2016 р.( справа №821/3228/15-а).
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано суду належних доказів існування інших обставин, що передбачені ст. 10 Закону № 2491-ІІІ, які б надали Управлінню ДМС України в Херсонській області підстави для відмови в наданні дозволу на імміграцію, окрім листа Управління СБУ в Херсонській області.
Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що приймаючи спірне рішення, відповідач не надав належної оцінки наявності законних підстав для відмови в наданні позивачу дозволу на імміграції, тобто діяв необґрунтовано та протиправно, а тому вказане рішення підлягає скасуванню, як таке, що порушує права позивача на залишення в Україні для постійного проживання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати рішення Новотроїцького РС УДМС України в Херсонській області від 25.08.2016 р. за №28/721 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину Туреччини ОСОБА_1.
Зобов'язати Новотроїцький РС УДМС України в Херсонській області повторно розглянути заяву від 14.01.2016 р. ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну.
Стягнути з Новотроїцького РС УДМС України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551, 20 грн. (П'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.) шляхом безспірного списання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 жовтня 2016 р.
Суддя Войтович І.І.
кат. 3.1