Справа: № 826/11626/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
05 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.03.2015 №0000032209, №0000042209,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.03.2015 №0000032209, №0000042209.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, посадовими особами відповідача проведено перевірку дотримання позивачем термінів сплати податкових зобов'язань, визначених у митних деклараціях, за якими в 2009 - 2010 роках здійснено митне оформлення 1000 автомобілів «Opel Combo»; за наслідками перевірки складено акт від 12 березня 2015 року №1№; №2.
Актом перевірки №1 встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 7108760,04 грн (більше 30 днів, наступних за 31.12.2010 до 14.08.2014 - останнього дня сплати).
Так, згідно акту в зоні діяльності Київської регіональної митниці у 2009, 2010 роках здійснено митне оформлення 1000 автомобілів «Opel Combo», адаптованих для надання медичної допомоги (167 МД), за кодом УКТ ЗЕД 8705 90 90 90, з відстрочкою платежів на ІV квартал 2010 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1616-р «Деякі питання закладів охорони здоров'я транспортними засобами для надання медичної допомоги населенню». Сума податкового зобов'язання, що визначена самостійно платником податків у митних деклараціях склала 36965544,17 грн, у тому числі ввізне мито - 7108760,04 грн, податок на додану вартість - 29856784,13 грн. Як зазначено в акті, станом на 01.01.2011 підприємством суму податкового зобов'язання до Державного бюджету України не сплатило, у зв'язку із чим узгоджена сума податкового зобов'язання відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України набула статусу податкового боргу. В подальшому, 14.08.2014 підприємством погашено податковий борг на загальну суму 36965544,17 грн, у тому числі ввізне мито - 7108760,04 грн, податок на додану вартість - 29856784,13 грн. В акті перевірки зроблено висновок про необхідність накладення штрафу у розмірі 1421752,00 грн, що складає 20% сплаченого ввізного мита у сумі 7108760,00 грн.
Аналогічні обставини встановлені в акті від 12 березня 2015 року №2, в якому зроблено висновок про необхідність накладення штрафу у розмірі 5971356,83 грн, що становить 20% сплаченого податку на додану вартість у сумі 29856784,13 грн.
25 березня 2015 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:
- №0000032209, яким на підставі акту від 12.03.2015 №1 за виявлені порушення зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 1421752,00 грн, що складає 20% сплаченого ввізного мита;
- №0000042209, яким на підставі акту від 12.03.2015 №2 за виявлені порушення зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 5971356,83 грн, що складає 20% сплаченого податку на додану вартість.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України, проте рішенням останньої від 26.05.2015 №11002/6/99-99-10-01-06-25 скаргу залишено без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом порушені граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до позивача.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок на додану вартість та мито.
Відповідно до пункту 1.12 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним до 01.01.2011, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.
У розумінні підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 зазначеного Закону митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Положеннями пункту 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України, який набрав чинності 01.01.2011, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 1 розпорядження Кабінету міністрів України від 23 грудня 2009 року №1616-р «Про деякі питання забезпечення закладів охорони здоров'я транспортними засобами для надання медичної допомоги населенню», з метою забезпечення закладів охорони здоров'я транспортними засобами для надання медичної допомоги населенню, що проживає у віддалених, важкодоступних районах, вирішено підтримати погоджену з Державною митною службою пропозицію Міністерства охорони здоров'я щодо надання Державною податковою адміністрацією державному підприємству для постачання медичних установ «Укрмедпостач» відстрочення сплати податкових зобов'язань (податків, зборів, інших обов'язкових платежів), які виникають у 2009 - 2010 роках у зв'язку з виконанням договору поставки транспортних засобів, укладеного 14 вересня 2009 року між зазначеним підприємством та компанією «Vamed Engineering GmbH&CO KG», згідно з вимогами статті 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з перенесенням строків сплати необхідних платежів за розстроченими зобов'язаннями на IV квартал 2010 року.
Згідно акту перевірки, сума податкового зобов'язання, що визначена позивачем самостійно у митних деклараціях, за якими здійснено митне оформлення 1000 автомобілів «OPEL COMBO», склала 36965544,17 грн, у тому числі ввізне мито 7108760,04 грн, податок на додану вартість - 29856784,13 грн. Станом на 01.01.2011 підприємство суму податкового зобов'язання до Державного бюджету України не сплатило, у зв'язку із чим, на думку контролюючого органу, узгоджена сума податкового зобов'язання по сплаті податків і зборів набула статусу податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.2 пункту 14.1 статті 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відстроченням податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону, на пізніший термін.
Отже, оскільки Державному підприємству для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України було відстрочено сплату податкових зобов'язань (податків, зборів, інших обов'язкових платежів), які виникають у 2009 - 2010 роках у зв'язку з виконанням договору поставки транспортних засобів, укладеного 14 вересня 2009 року між зазначеним підприємством та компанією «Vamed Engineering GmbH&CO KG», останній день сплати ввізного мита у розмірі 7108760,04 грн та податку на додану вартість - 29856784,13 грн припадає на 31.12.2010.
В акті перевірки, розраховуючи термін прострочення сплати сум узгоджених грошових зобов'язань з ввізного мита та податку на додану вартість, контролюючий орган виходив з того, що підприємством не сплачені вказані зобов'язання більше 30 календарних днів, наступних за 31.12.2010 - останнього дня сплати, тобто з 01.01.2011.
Відповідно до пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, з 01.01.2011 грошове зобов'язання з ввізного мита у сумі 7108760,04 грн та податку на додану вартість - 29856784,13 грн є узгодженою та підлягає сплаті.
Також, те, що вказані суми є узгодженими грошовими зобов'язаннями свідчить податкова вимога від 13 січня 2011 року №1/116 про сплату податкового боргу з мита у сумі 7108760,04 грн та податку на додану вартість у сумі 29856784,13 грн, яка постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 року у справі №2а-1076/11/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року (проголошена 19 вересня 2011 року), визнана правомірною.
Згідно частини п'ятої статті 254 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до пункту 113.1 статті 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
У відповідності до пункту 114.1 статті 14 зазначеного Кодексу граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом з тим, положеннями статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, у разі порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, який розраховується від погашеної суми податкового боргу, відповідно, строк застосування штрафу рахується з моменту погашення податкового боргу, а ні з моменту виникнення суми узгодженого грошового зобов'язання.
Як встановлено колегією суддів та не заперечується сторонами, 14.08.2014 підприємством погашено податковий борг у загальному розмірі 36965544,17 грн, у тому числі ввізне мито 7108760,04 грн, податок на додану вартість - 29856784,13 грн, а податкові повідомлення - рішення винесенні 25 березня 2015 року, тобто у 1095 денний строк.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення - рішення є правомірними, відповідно, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 10.10.2016 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.