Справа: № 826/275/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
05 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Мєзенцева Є.І., Чаку Є.В.,
за участю секретаря: Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2015 №0005271701,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2015 №0005271701.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету, за період з 01.01.2013 по 31.12.2013; за наслідками перевірки складено акт від 12.02.2015 №116/26-57-17-01/НОМЕР_1.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пунктів 179.1, 179.2 статті 179 ПК України, оскільки фізичною особою не подано декларацію про отримані доходи за 2013 рік; абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 оскільки позивачем не задекларовано дохід, отриманий платником податків як додаткове благо від АТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 725326,46 грн та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 123076,10 грн.
04 березня 2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0005271701, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання на загальну суму 154015,12 грн, у тому числі за основним платежем 123076,10 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 30939,02 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки анульована сума заборгованості у розмірі 725326,46 грн не підпадає під ознаки додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням в розумінні підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, а тому не підлягає оподаткуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладений кредитний договір №014/6758/73/77705 на суму 29040,78 доларів США на придбання транспортного засобу. У зв'язку із укладенням договору, позивачу було відкрито позичковий рахунок №22033131692
Листом АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 17 травня 2013 року повідомлено позивача, що за кредитним договором по кредитному рахунку №22033131692 йому анульовано (прощено) заборгованість за пенею в розмірі 725326,46 грн. Вказане повідомлення отримано позивачем 17 травня 2013 року, про що свідчить його підпис в листі банку.
Листом АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 15.10.2014 №04.2-0/2401 у відповідь на запит ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.07.2014 №8312/10/26-57-17-03-31 повідомлено про нарахування ОСОБА_2 доходу у ІІ кварталі 2013 року на суму 725326,46 грн. у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно абзацу а) пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 зазначеного Кодексу передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у період до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Абзацам д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
У розумінні підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу додаткові блага це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
Доходи, відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Отже, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
На відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком плата по кредиту у вигляді пені не є доходом, отриманим як додаткове благо.
Тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, пеня, яка була нарахована боржнику, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 10.10.2016 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Є.І. Мєзенцев
Суддя: Є.В. Чаку
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.