Справа: № 825/246/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
05 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про стягнення заробітку,
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про стягнення недоплаченого заробітку за період з 01.12.1996 по 31.03.2001 у розмірі 6517,50 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, позивач у період з 01.10.1992 проходив службу в податковій міліції Державної податкової адміністрації в Чернігівській області та наказом від 04 січня 2003 року №3-о був звільнений з 02.01.2003 в запас Збройних Сил України за власним бажанням (п. 64 «ж»).
Позивач вважаючи, що має право на надбавку за особливі умови праці відповідно до абзацу 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року №1592 «Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби» за період з 01.12.1996 по 31.03.2001 у розмірі 6517,50 грн, звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було нараховану позивачу надбавку за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу за період з 01.12.1996 по 31.03.2001 у розмірі 6517,50 грн, проте протиправно невиплачено.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Указом Президента України «Питання державних податкових адміністрацій» від 30 жовтня 1996 року №1013/96, з метою організаційного забезпечення діяльності державних податкових адміністрацій постановлено зберегти на період до законодавчого врегулювання статусу державних податкових адміністрацій та умов проходження служби в органах податкової поліції працівниками підрозділів по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, які передаються Міністерством внутрішніх справ України до Державної податкової адміністрації України, повноваження, правовий та соціальний захист працівників міліції, встановлені законодавством України.
На виконання Указу Президента України від 30 жовтня 1996 року №1013 «Питання державних податкових адміністрацій» та з метою упорядкування умов оплати праці працівників органів державної податкової служби Кабінет Міністрів України абзацам 2 пункту 4 постанови від 31 грудня 1996 року №1592 вирішив виплачувати керівним працівникам і спеціалістам, особам начальницького складу, які здійснюють контроль за справлянням податків та інших платежів, займаються оперативно-розшуковою роботою та розслідуванням кримінальних справ, організовують роботу з контролю надходження платежів до бюджетів та примусового їх стягнення, надбавки за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця, а для осіб начальницького складу податкової міліції - у розмірі 50 відсотків окладу грошового утримання.
На вимогу колегії суддів представником відповідача надані особові рахунки, згідно яких, позивачу виплачувалась надбавка за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу (графа 6) за спірні періоди.
Згідно статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Щодо посилання позивача на довідку (а.с. 47), яка на його думку підтверджує нарахування надбавки за особливі умови праці та її несплату, колегія суддів вважає, що остання не є належним доказом, оскільки не містить дати та вихідного номеру, посади та підпису особи, яка її склала.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи представник відповідача заперечував дійсність вказаної довідки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповного з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 10.10.2016)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Федотов І.В.
Губська Л.В.