Справа № 520/12324/16-к
Провадження № 1-кс/520/2287/16
07.10.2016 року
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси, клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чехов Московської області Російської Федерації, громадянину Молдови, українцю, з середньою освітою, тимчасово не працюючому, не одруженому, не маючому на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимому, без постійного місця проживання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст.. 186 ч.1 КК України, -
З клопотання слідчого вбачається, що у провадженні слідчого відділу Таїровського відділення Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 12.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016161480002223 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 186 ч.1 КК України.
12.08.2016 приблизно о 14.00 години, у ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння біля будинку АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку відкрито викрав мобільний телефон марки «Lenovo A6010», вартістю 2000 грн., який знаходився в дитячій колясці, що належить ОСОБА_6 , однак довести свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_5 , до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії були припинені потерпілою ОСОБА_6 на місці скоєння злочину.
Крім того, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від 15.08.2016, на підозрюваного ОСОБА_5 покладенні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які останній не виконував, на що органом досудового розслідування подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч.1 даної статті.
У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. В ході проведення досудового розслідування встановлено ряд об'єктивних даних, які вказують на реальну наявність вищевказаних ризиків.
Так, характер та обставини вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_5 свідчить про наявність реального ризику, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний перебуваючи на свободі матиме можливість та буде незаконно впливати на потерпілих, схиляючи останніх до викривлення показів. Також враховуючи те, що по даному кримінальному провадженню допитані не всі свідки, є фактом того, що підозрюваний буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні та повному, всебічному дослідженні всіх доказів.
Також, зібраними у провадженні матеріалами, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , встановлено, що останній не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не має постійного місця проживання, вказане свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, що дозволяє йому з легкістю залишити місце проживання, що підвереджується не виконанням покладених на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме не з'являвся на не одноразові виклики слідчого та будь-які інші зв'язки з іншим відсутні.
Крім того обставини за яких вчинено злочин та схильність підозрюваного до перебільшення значимості своєї особи, що власне послужило причиною виникнення конфлікту, вказують на відношення останнього до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, враховуючи це можна із впевненістю стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення перебуваючи в суспільстві.
При вирішенні питання, щодо обрання запобіжного заходу також враховано, що у практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою тяжкого злочину на початковому етапі розслідування виправдовує тримання під вартою. Хоча, поряд з цим Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
Також у своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого особою, та ризик його ухилення від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення. При цьому, згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «I.A. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у нашому випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого в повному обсязі.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думку прокурора, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутись із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу чи його зміну на тримання під вартою, яке може подати одночасно з клопотанням про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за доцільне надати про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 132, 187-191, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала втрачає свою дію 25.12.2016 року, або після приводу ОСОБА_5 для її участі у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, якщо привід буде здійснено раніше.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1