28 вересня 2016 року Справа № 876/4229/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 813/928/16 за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дій неправомірними, стягнення заробітку при звільненні та середньомісячного грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2016 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (надалі - ГУ МВС України у Львівській області) та управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (надалі - УДАІ ГУ МВС України у Львівській області) і їх бездіяльність щодо невиплати належного йому при звільненні заробітку;
- стягнути з УДАІ ГУ МВС України у Львівській області на свою користь по заробітку нараховані розрахункові суми, нараховану та невиплачену одноразову грошову допомогу за вислугу років при звільнення з органів внутрішніх справ;
- стягнути з відповідача на свою користь помісячно середньомісячне грошове забезпечення за весь час затримки здійснення розрахунку, починаючи з 07 листопада 2015 року до проведення повного розрахунку або по день ухвалення судового рішення;
- зобов'язати УДАІ ГУ МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити йому середньомісячне грошове забезпечення і компенсацію за додаткову відпустку, на яку він має право в році звільнення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив позивач в особі свого представника, який вважає, що ця ухвала винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому просить вказану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 155 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторного неприбуття у судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач в судове засідання 22 квітня 2016 року та повторно 16 травня 2016 року не з'явився, не повідомивши про причини неприбуття, а також від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, то таку необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 КАС України.
Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і є помилковими виходячи з наступного.
За приписами частини третьої статті 33 КАС судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Згідно із частиною першою статті 35 КАС України повістка вручається під розписку.
Відповідно до частини другої цієї ж статті, особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
Відповідно до пункту 20 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, судові повістки приймаються для пересилання у рекомендованих листах з позначкою «Судова повістка» з простим або рекомендованим повідомленням про їх вручення, тобто повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника (суду) інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення. Таким чином, повідомлення про вручення можна вважати зворотною розпискою, оскільки у ньому є підпис особи, якій вручено повістку. Не вручені з поважних причин протягом п'яти днів рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» повертаються до суду із зазначенням причини невручення.
У справі є повідомлення про вручення судової повістки позивачу ОСОБА_2 на 22 квітня 2016 року (а.с.18), проте відсутнє повідомлення про вручення судової повістки про судове засідання, яке мало відбутися 16 травня 2016 року.
Відповідно до частини першої статті 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Як видно із матеріалів справи, в т.ч. із позовної заяви та апеляційної скарги, позивач діє у цій справі через свого представника ОСОБА_3
Частиною п'ятою статті 33 КАС України встановлено, що якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представникові.
З цієї норми слідує, що, за загальним правилом, повістку необхідно надсилати як стороні, так і її представникові: кожному окремо. Як виняток, можна надіслати лише представникові. Але надіслати лише фізичній особі і не надсилати представникові не можна.
За приписами пункту першого частини першої статті 128 КАС України в разі неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки, суд відкладає розгляд справи.
Зі змісту процесуальних документів у справі видно, що суд взагалі виключив предстаника позивача ОСОБА_3 із числа учасників адміністративного процесу, не надсилав йому повісток про виклик до суду і не повідомляв його іншим чином про судові засідання, які мали відбутися у цій справі.
Також, на переконання колегії суддів, у справі відсутні належні докази щодо проведення судових засідань 08 та 22 квітня 2016 року та відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою сторін, з огляду на приписи пункту 13 частини першої статті 3, частини четвертої статті 160, частини першої статті 41, частин першої та третьої статті 42, статті 128, частин першої та третьої статті 150, оскільки, у випадку, коли фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, ухвала про відкладення розгляду справи повинна бути викладена окремим документом. Іншого способу викладення рішення суду з вирішення процесуального питання КАС України не передбачено.
Із журналів судових засідань від 08 та 22 квітня 2016 року видно, що всупереч приписам статті 128 КАС України, суд взагалі не приймав рішень про відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що позивач двічі не з'явився в судові засідання без поважних причин та приходить до переконання про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду з підстав, встановлених пунктом 4 частини першої статті 155 КАС України.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 199 та пунктом 4 частини першої статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції має право скасувати її і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 813/928/16 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль
Судді В.В.Гуляк
Н.М.Судова-Хомюк
Ухвалу складено в повному обсязі 03 жовтня 2016 року.