28 вересня 2016 року Справа № 876/2970/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 квітня 2016 року в адміністративній справі № 154/913/16 за позовом ОСОБА_2 до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Володимир-Волинського міського суду Волинської області із вказаним позовом та просив визнати неправомірними дії Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (надалі - Володимир-Волинське ОПФУ) щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язати провести перерахунок його пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року (надалі - Закон № 1789-ХІІ) згідно довідки прокуратури Волинської області від 23 лютого 2016 р. № 18-123 щодо розміру місячного заробітку за посадою прокурора району, з якої він вийшов на пенсію, з розрахунку 90% від суми місячного заробітку без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, а саме - з 01.12.2015 р.
Також просив звернути постанову суду до негайного виконання.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 15.04.201998 р. відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ йому було довічно призначено пенсію як прокурору за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, визначеного у відповідній довідці прокуратури Волинської області.
Після звільнення з органів прокуратури він, у черговий раз, 10 березня 2016 року звернувся до Володимир-Волинського ОПФУ з заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячного заробітку з 01.12.2015 р. без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час, однак у перерахунку пенсії йому було відмовлено, про що повідомлено листом пенсійного органу за № 69/11-02 від 15.03.2016 р.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 квітня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Володимир-Волинського ОПФУ щодо відмови ОСОБА_2 проведення перерахунку пенсії за вислугу років.
Зобов'язано Володимир-Волинське ОПФУ провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ згідно довідки прокуратури Волинської області від 23.02.2016 р. № 18-123 щодо розміру місячного заробітку за посадою прокурора району, з якої він вийшов на пенсію, з розрахунку 90% від суми місячного заробітку без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, починаючи з 01.12.2015 року.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило Володимир-Волинське ОПФУ, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому просило постанову суду першої інстанції скасувати і прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії за вислугу років за вказаною заявою немає, оскільки з 01.01.2015 р. Законом України від 28.12.2014 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим відповідного нормативно-правового акту Кабінетом Міністрів України не прийнято.
Крім того, пунктом 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо пенсійного забезпечення, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Оскільки до 01.06.2015 року не було прийнято закону, що стосувався б усіх видів пенсійного забезпечення, у тому числі спеціальних пенсій, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії чи щомісячне довічне грошове утримання призначалися відповідно в тому числі і Закону України «Про прокуратуру», втратили чинність, відтак, підстав для проведення перерахунку пенсії позивача немає.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити.
Як встановлено судом, з 15.04.1998 р. ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
10.03.2016 р. позивач звернувся до Володимир-Волинського ОПФУ щодо перерахунку пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячного заробітку з 01.12.2015 р. без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити йому різницю в розмірі пенсії за минулий час.
Листом № 67/11-02 від 15.03.2016 р. Володимир-Волинське ОПФУ позивача повідомлено, що йому відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки провести такий перерахунок немає підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру.
Кім того, суд дійшов до висновку, що відсутні правові підстави для негайного виконання постанови суду, оскільки позовні вимоги позивача стосуються не присудження йому пенсії, а проведення її перерахунку.
Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури під час виходу на пенсію позивача урегульовувалося статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у чинній на той час редакції), відповідно до якої, обчислення пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонером, виходячи з розміру заробітної плати за станом на час звернення за перерахунком за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
Надалі до цієї статті були внесені зміни і відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-ІІІ) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-ІІІ), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії діяла норма закону, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 р.).
Проте, відповідного нормативно-правового акту Кабінетом Міністрів України прийнято не було.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Виходячи із наведеного соціальні гарантії позивача, зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що у даному випадку єдиними нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам і не звужують зміст та обсяг досягнутих позивачем соціальних гарантій, є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-ІІІ).
Посилання відповідача на положення пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.03.2015 р. № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» як на підставу для відмови у перерахунку пенсії позивачу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ця норма, може застосовуватися лише до осіб, які звернулися із заявою про призначення пенсії після 01.06.2015 р., а не із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.
За таких обставин відмова в такому перерахунку є незаконною.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (яка набрала чинності 15.12.2015 р.) у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Пунктом 6 вищезазначеної постанови передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року.
У зв'язку із прийняттям вищезазначеної постанови позивач звернувся до відповідача про перерахунок пенсії з 01.12.2015 р. і саме починаючи з цієї дати було задоволено позов судом першої інстанції.
Разом з тим, враховуючи те, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивача виникли відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виникли у грудні 2015 року, відповідно до приписів частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-ІІІ) позивач має право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 р., тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Оскільки пенсія позивачу була призначена з 15.04.1998 р., тобто до прийняття та набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу 2 Прикінцевих на перехідних положень цього Закону, перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснити без обмеження максимальним розміром, встановленим частиною першою статті 2 вказаного Закону.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, починаючи з 01 січня 2016 року.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити частково.
Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 квітня 2016 року в адміністративній справі № 154/913/16 скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року згідно із довідкою прокуратури Волинської області від 23.02.2016 р. № 18-123 щодо розміру місячного заробітку за посадою прокурора району, з якої він вийшов на пенсію, з розрахунку 90% від суми місячного заробітку без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2016 року.
Стягнути з Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп. сплаченого судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль
Судді В.В.Гуляк
Н.М.Судова-Хомюк
Постанова складена у повному обсязі 03 жовтня 2016 року.