Справа № 11-сс/796/2866/2016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
05 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_10 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 , та застосовано до
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який обіймає посаду радника спостережної ради «ПлатинумБанк», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ст. 218-1 КК України
запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 жовтня 2016 року включно.
Одночасно ОСОБА_6 визначено заставу в розмірі 100 000 мінімальних заробітних плат, що складає 137 800 000 (сто тридцять сім мільйонів вісімсот тисяч) гривень з покладенням обов'язків:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;
- здати до СУ ГУ НП в м.Києві паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно ухвали, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ст. 218-1 КК України, конкретні обставини вчинення злочинів - у співучасті групою невстановлених осіб, якими заподіяно матеріальну шкоду державі в особливо великому розмірі, дійшов висновку про те, що з метою запобігання визначеним ст. 177 КПК України ризикам, наявність яких доведена прокурором, щодо ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід із розміром застави в межах від 80 до 300 мінімальних заробітних плат.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що надані стороною обвинувачення докази не доводять обґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозру, оскільки договір відступлення права вимоги між ПАТ «Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладений на законних підставах відповідно до цивільного законодавства України. Крім того, розрахунковий документ на переказ 860 млн. грн. на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підписав не ОСОБА_6 , який перебував у відпустці, а інша особа, яка виконувала обов'язки Голови Правління Банку.
Разом з тим, адвокат вважає, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відносно особи ОСОБА_6 та зазначає, що питання можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 всупереч вимог ст. 183 КПК України судом взагалі не розглядалось.
Вважає розмір застави, визначений ухвалою, завідомо непомірним для ОСОБА_13 .
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити заставу у розмірі 300 мінімальних заробітних плат.
При цьому, зазначає, що підозра висунута ОСОБА_6 ґрунтується на припущеннях і не містить посилань на вагомі докази, які б її обґрунтовували, а розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним для ОСОБА_6 з огляду на його матеріальний стан.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_6 розмір застави в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України - від 80 до 300 мінімальних заробітних плат.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат вказує на те, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання порушив вимоги ст. 94 КПК України щодо оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Крім того, слідчим суддею залишено поза увагою, що у додатку до клопотання відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення та у зв'язку з цим порушено ст. 5 Параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основних свобод щодо можливості звернення до слідчого судді за відсутності розумної підозри, а також не з'ясовано питання щодо законності затримання ОСОБА_6 , оскільки підстави для затримання, передбачені ст. 208 КПК України, відсутні.
Разом з тим, вважає, що обставини, які б вказували на існування у кримінальному провадженні ризиків, прокурором у судовому засіданні не доведені.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які кожен окремо підтримали подані ними апеляційні скарги та просили їх задовольнити, доводи прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, та заперечував проти задоволення апеляційних скарги захисників, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою оцінюється в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При розгляді питання про необхідність взяття під варту слідчий суддя повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; минуле, особисті та соціальні обставини життя особи.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України однією з необхідних передумов для застосування запобіжного заходу щодо особи є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, слідчий суддя повинен перевірити чи є докази обґрунтованості підозри вагомими (ст. 178 КПК України).
При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 встановлено, що слідчий суддя врахував зазначені положення закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, що внесене в ЄРДР за №42016100000000558 від 02.06.2016 року, відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 218-1 КК України, а також відносно інших осіб.
12.08.2016 року о 14 год. 50 хв. в приміщенні кабінету № 520 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, ОСОБА_6 було затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 218-1 КК України.
Того ж дня, ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 218-1 КК України.
13.08.2016 року старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 , за погодженням прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_14 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
13.08.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.
Як встановив слідчий суддя в ухвалі, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами та зробив висновок, що ОСОБА_6 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 218-1 КК України.
На переконання колегії суддів, сукупність даних, що містяться у матеріалах провадження дає достатні підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчим суддею визнано такими, що є доведеними прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи зі змісту ст. ст. 184, 194, 196 КПК України, висновки слідчого у клопотанні, а слідчого судді в ухвалі щодо наявності ризиків мають бути належним чином обґрунтовані на підставі сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного.
Так, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , серед яких є особливо тяжке, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати посади або займатись певною діяльністю з конфіскацією майна, а також з огляду на розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, врахувавши дані, що характеризують особу ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов висновку про очевидність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_6 , маючи значні матеріальні статки та зв*язки, може вчинити дії по виїзду за кордон та таким чином може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спілкуватися з іншими невстановленими співучасниками вчиненого кримінального правопорушення, для узгодження позиції поведінки, незаконно впливати на свідків, які були його підлеглими, знищити, спотворити або сховати речі та документи, які мають значення для досудового розслідування і які не віднайдено, а також іншими способами перешкоджати встановленню істини по справі.
З таким висновком погоджується колегія суддів і вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Застосування щодо ОСОБА_6 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, на думку колегії суддів, є адекватним превентивним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обв'язків.
З урахуванням зазаначеного, доводи, викладені в апеляційних скаргах захисників щодо необґрунтованості висунутої ОСОБА_6 підозри та відсутності ризиків у кримінальному провадженні, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
При цьому, слід зауважити, що питання законності позбавлення особи свободи, розглядаються судом в порядку ст. 206 КПК України та окремому оскарженню в апеляційному суді не підлягають. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.
Не заслуговують на увагу також доводи захисників про непомірність розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_6 .
Так, визначаючи ОСОБА_6 розмір застави, слідчий суддя у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням виключного випадку, даних про особу ОСОБА_6 , обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, значного розміру матеріальної шкоди, який заподіяний державі, визначив підозрюваному заставу в розмірі 137 800 000 грн.
Апеляційний суд вважає такий розмір таким, що зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому її слід залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалуслідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 , та застосовано щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 жовтня 2016 року включно, визначено заставу в розмірі 100 000 мінімальних заробітних плат, що складає 137 800 000 (сто тридцять сім мільйонів вісімсот тисяч) гривень з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін, а апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_15 ОСОБА_4