Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Іменем України
29 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
та обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання в.о. голови Печерського районного суду м. Києва про визначення підсудності для розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України
22 серпня 2016 року на адресу Апеляційного суду м. Києва надійшло подання в.о. голови Печерського районного суду м. Києва разом з матеріалами кримінального провадження № 757/31118/16-к за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України, для визначення підсудності зазначеного кримінального провадження.
Зазначене подання було внесено на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року, винесеної за результатами підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100060000254 від 24.11.2015 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України.
Відповідно до вказаної ухвали, суд дійшов висновку, що за змістом обвинувального акту фізична особа - платник податків ОСОБА_7 зареєстрована, як платник податків, за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Святошинського району м. Києва.
Незважаючи на те, що в тексті обвинувального акту прокурором чітко не зазначено до якого податкового органу ОСОБА_7 були подані Декларації про майновий стан і доходи фізичної особи за 2013 та 2014 роки, посилання в обвинувальному акті на фактичне здійснення ОСОБА_7 підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , на думку суду, не може бути підставою для визначення місця вчинення злочину у Печерському районі м. Києва, оскільки дії, які інкримінуються ОСОБА_7 органом досудового розслідування, були закінчені з моменту подання вказаних вище Декларацій до податкового органу, а саме до ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
Відтак, виходячи з характеру висунутого обвинувачення, наявні підстави для висновку, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 не підсудне Печерському районному суду м. Києва, а його розгляд за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва, за місцем вчинення кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення подання та вважав, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 підсудне Печерському районному суду м. Києва; пояснення обвинуваченої та її захисника, які залишили розгляд подання на розсуд суду; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадженняздійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Цією ж нормою передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції, в даному випадку Апеляційного суду м. Києва, за поданням місцевого суду, в даному випадку Печерського районного суду м. Києва.
Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , остання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому платником податків - фізичною особою, яка зобов'язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, а також у вчиненні тих самих дій, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
При цьому, незважаючи на відсутність посилання в обвинувальному акті на те, до якого контролюючого органу ОСОБА_7 подавала відповідні декларації за 2013 та 2014 року, в ньому прямо зазначено про те, що остання, відповідно до реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , як платник податків зареєстрована за місцем свого проживання, яке знаходиться у Святошинському районі м. Києва.
Відповідно до вимог закону, диспозиція злочину, передбаченого ст. 212 КК України відноситься до бланкетних норм, яка для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права, в даному випадку до положень, які зокрема регламентуються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Вказаний злочин вважається закінченим з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, а коли закон пов'язує цей строк із виконанням певної дії, -з моменту фактичного ухилення від їх сплати.
Як передбачено ст.ст. 16, 45, 49 ПК України, платник податків зобов'язаний зокрема стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Також платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу, якою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі, а відповідна податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також положення зазначених вище норм матеріального та процесуального права, колегія суддів погоджується з доводами подання в.о. голови Печерського районного суду м. Києва про те, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 надійшло до вказаного суду з порушенням правил територіальної підсудності, а тому його слід передати за підсудністю до іншого суду в межах юрисдикції Апеляційного суду м. Києва, а саме до Святошинського районного суду м. Києва, у межах територіальної юрисдикції якого були вчинені кримінальні правопорушення, інкриміновані ОСОБА_7 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 34 КПК України, колегія суддів, -
Подання в.о. голови Печерського районного суду м. Києва задовольнити.
Направити матеріали кримінального провадження № 32015100060000254 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України, для розгляду за територіальною підсудністю, з Печерського до Святошинського районного суду м. Києва.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_8 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-п/796/517/2016
Категорія: ст. 34 КПК України
Суддя - доповідач ОСОБА_1