АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 22-ц/796/9301/2016 Головуючий в 1 інстанції - Савицький О.А.
Доповідач - Заришняк Г.М.
14 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ «Кредит Європа Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову Банк вказував на те, що 7 березня 2008 року між ЗАТ «Кредит Європа Банк», правонаступником якого є ПАТ «Кредит Європа Банк», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту НОМЕР_1, згідно умов якого Банк надав відповідачу на умовах повернення, строковості, платності споживчий кредит у розмірі 100 000 доларів США зі строком користування 120 місяців із сплатою 12,95% річних, а відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі повернути позивачу кредит та сплатити відсотки за користування кредитом і виконати всі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов кредитного договору у повному обсязі.
Крім того, 11 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір до кредитного договору, відповідно до умов якого, сторони домовились, що відсотки за користування кредитом встановлюються у розмірі 0,0001% річних протягом 3 місяців з дати, наступної після підписання цього додаткового договору, та 12,95% річних, починаючи з дати спливу зазначеного строку.
Відповідач належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, чим порушив передбачені договором строки сплати заборгованості. При цьому 17листопада 2014 року відповідачу була вручена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, проте вказана вимога останнім виконана не була.
Посилаючись на викладене та з урахуванням збільшених позовних вимог позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 65 357,26 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредит Європа Банк» заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 17.03.2008 року у розмірі 65357 доларів США 26 центів, що за курсом НБУ станом на 07 квітня 2016 року складає 1 704337 грн. 48 коп., що складається з наступного:
- суми основного боргу - 54 870 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 07 квітня 2016 року складає 1 430 863грн. 29 коп.;
- відсотків - 8 685 доларів США 55 центів, що за курсом НБУ станом на 07 квітня 2016 року складає 226 495 грн. 24 коп.;
- нарахованої пені - 1 801 долар США 53 центи, що за курсом НБУ станом на 07 квітня 2016 року складає 46 978 грн. 94 коп.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Кредит Європа Банк».
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, вважаючи рішення суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись з даним позовом, позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань, визначених кредитним договором, останнім порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що призвело до утворення заборгованості в сумі 65 357,26 доларів США .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1,2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 17 березня 2008 року між ЗАТ «Кредит Європа Банк», правонаступником якого є ПАТ «Кредит Європа Банк», й ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту НОМЕР_1, згідно умов якого відповідачу надано на умовах повернення, строковості, платності споживчий кредит у розмірі 100 000 доларів США зі строком користування 120 місяців із сплатою 12,95% річних, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно та у повному обсязі повернути Банку кредит та сплатити відсотки за користування коштами і виконати всі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов кредитного договору у повному обсязі. Дата сплати заборгованості по кредиту для кожного чергового платежу визначена у Графіку платежів, викладеному у додатку № 1 до кредитного договору, що відповідно до умов останнього є його невід'ємною частиною.
Встановлено, що 11 грудня 2013 року між ПАТ «Кредит Європа Банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до Кредитного договору, згідно умов якого сторони домовились, що відсотки за користування кредитом встановлюються у розмірі 0,0001% річних протягом 3 місяців з дати, наступної після підписання цього додаткового договору, та 12,95% річних, починаючи з дати спливу зазначеного строку. При цьому п. 6 додаткового договору визначено, що він є невід'ємною частиною кредитного договору та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
ПАТ «Кредит Європа Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало належним чином, що підтверджується випискою по особовим рахункам відповідача за 17 березня 2008 року. Крім того, факт отримання грошей не заперечується і відповідачем.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно положень ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Пунктом 9 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення ст.ст. 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Пунктом 1.19 Кредитного договору передбачений порядок дострокового виконання основного зобов'язання у разі неплатоспроможності клієнта або невиконання ним своїх зобов'язань за цим договором та юридичні наслідки такого невиконання, передбачені Умовами надання кредиту. При цьому Умови надання кредиту відповідно до 1.16 Кредитного договору є його невід'ємною частиною за дати підписання Договору сторонами.
Так, п. 4.5 Умов надання споживчих кредитів у випадках, викладених в п. 4.5.2 Умов, зокрема, встановлено, що у разі затримки сплати клієнтом чергового платежу за Графіком платежів більш, ніж на 1 місяць, Банк має право вимагати від Клієнта дострокового погашення Боргу в повному обсязі, відповідно до п. 4.5.3 Умов та направити (надати) Клієнту з цією метою дострокову вимогу, а клієнт зобов'язаний виконати таку дострокову вимогу та погасити борг достроково в розмірі, зазначеному в такій вимозі, в строк не пізніше 30 календарних днів з дати отримання дострокової вимоги. Дострокова вимога направляється клієнту поштою рекомендованим зв'язком з повідомленням про вручення або вручається особисто клієнту. Неотримання клієнтом дострокової вимоги поштою або відмова від її отримання не звільняє його від обов'язку погасити борг та сплатити Банку нараховані платежі за пропуск чергового платежу, а також суму неустойки, що відповідно до п. 5.4 Умов нараховується за кожен день прострочення платежу у розмірі 1% відсоток (процент) від суми простроченого платежу.
Зі справи вбачається, що в зв'язку з неналежним виконання умов кредитного договору відповідачем, 17.11.2014 року Банком було вручено ОСОБА_1 повідомлення з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором. Проте, не зважаючи на те, що вказаний лист відповідач особисто отримав, дану вимогу він залишив поза увагою.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про доведеність позовних вимог ПАТ «Кредит Європа Банк», обґрунтовано задовольнивши позов.
Доводи апеляційної скарги про те, що всупереч вимогам п.3.2 Правил та п.7 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 не був ознайомлений з графіком платежів, а банк не ознайомив його з усіма його умовами, в зв'язку з чим договір не містить істотної умови про графік платежів, сукупну вартість кредиту та є неукладеним, а додатковий договір №1 від 11 грудня 2013 був підписаний ним під впливом обману, колегія суддів не може прийняти до уваги, виходячи з наступного.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.1 ст.628 ЦК України).
Пунктом 1.17 договору сторони погодили, що суми та строки погашення основного боргу, сплати відсотків за користування Кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань клієнта за кожним платіжним періодом визначаються у Графіку платежів, який є невід'ємною частиною цього договору. Орієнтовна сукупна вартість кредиту у вигляді реальної процентної (відсоткової) ставки та суми абсолютного подорожчання кредиту наведена в зазначеному графіку платежів. Порядок погашення боргу визначений Умовам надання кредиту.
Графік платежів зазначений в Додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту НОМЕР_1 від 17.03.2008 року між Банком та Клієнтом, підписаний відповідачем ОСОБА_1(а.с. 6 )
Крім того, п.1.24 кредитного договору визначено, що укладаючи даний договір та одержуючи всі додатки до нього, клієнт не перебуває під впливом обману, насилля, погрози.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Укладаючи кредитний договір, відповідач погодився з усіма істотними його умовами, здійснював частково оплату отриманих у позивача кредитних коштів. Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що кредитний договір від 17 березня 2008 року та додатковий договір від 11 грудня 2013 року у встановленому законом порядку визнані недійсними.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом в супереч вимогам ст. 258 ЦУК України були стягнуті штрафні санкції за межами строку позовної давності, є безпідставними й спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.2 ст.258 ЦК України).
Як видно з Розрахунку заборгованості за Договором №00010-МL- 000000000274, доданого до позовної заяви, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 пеню за прострочені платежі за період з 12.06.2014 р. по 18.02.2015 р.
Даний позов подано Банком до суду 05.03.2015 р., отже вимоги про стягнення пені заявлені в межах позовної давності.
В процесі судового розгляду судом позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 71-75), в якій ПАТ «Кредит Європа Банк» просило стягнути з відповідача пеню станом на 02.02.2016 р. за період з 12.06.2014 р. по 02.02.2016 р. За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначив період, за який підлягає стягненню з відповідача пеня за прострочені платежі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: