12 вересня 2016 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
потерпілого ОСОБА_4,
представника потерпілого ОСОБА_5
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Відповідно до постанови ОСОБА_2 визнаний винний в тому, що 17 червня 2016 року в 17 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Ауді», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 рухався по вул. В.Кільцева дорога в м. Києві, та в порушення п. 10.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю «Део», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_2 мав намір перестроїтись, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким закрити провадження щодо нього та визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні ДТП.
В своєму клопотанні ОСОБА_2 звертає увагу на те, що копію постанови від 20 липня 2016 року він отримав 29 липня 2016 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах провадження, а тому лише 05 серпня 2016 року він звернувся із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення йому строку на апеляційне оскарження до Апеляційного суду міста Києва.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що постанова судді є необґрунтованою та незаконною, оскільки суд не повно з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив та не надавав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення послався на протокол про адміністративне правопорушення, який складений працівниками поліції з порушенням вимог законодавства, оскільки в ньому відсутні показання технічних приладів та засобів фото і відео спостереження.
Крім того, апелянт звертає увагу не те, що схема місця ДТП не відповідає фактичним обставинам ДТП, оскільки на ній не зафіксовано будь-яких слідів гальмівного шляху коліс транспортних засобів, а також, не вказані дорожні знаки та інші засоби технічного регулювання дорожнього руху, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення.
Апелянт зазначає, що ДТП сталося з вини ОСОБА_4, оскільки саме останній рухався в населеному пункті зі швидкістю понад 60 км/год, та не знижуючи швидкість перед поворотом, не даючи йому можливості завершити маневр повороту ліворуч, здійснив зіткнення з його автомобілем.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши потерпілого ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду задоволенню підлягає, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засіданні був повідомлений належним чином.
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 20 липня 2016 року судом ухвалене рішення про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова суду отримана ним 29 липня 2016 року, що підтверджується розпискою (а.с.8).
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпро право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безпосереднім судом, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає розгляду.
Ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд взяв до уваги пояснення самого ОСОБА_2 про те, що він здійснював розворот з другої смуги руху, а не зі смуги, спеціально для цього відведеної, пояснення іншого учасника ДТП - ОСОБА_4, схему місця ДТП, де зафіксовано місце ДТП та розташування автомобілів, а також наявність пошкоджень транспортних засобів, та протокол про адміністративне правопорушення, де зазначено порушення ОСОБА_2 п. 10.3 ПДР України.
З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції.
В апеляційному суді інший учасник ДТП - ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_2, рухаючись на ділянці дороги, де є смуга, яка призначена для здійснення розвороту, майже проїхавши місце розвороту, несподівано для нього здійснив маневр ліворуч, що призвело до зіткнення транспортних засобів. Пояснення ОСОБА_4 узгоджується зі схемою місця ДТП, відповідно до якої автомобілі «Ауді» та «Део» розташовані за ділянкою дороги для розвороту.
Отже, висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є правильним.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до апеляційної скарги, апелянт просить скасувати постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 20 липня 2016 року. При цьому не ставить питання про закриття провадження у справі, як це передбачено п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП.
В той же час, він просить прийняти нове рішення, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні ДТП.
Судом першої інстанції, а в подальшому апеляційним судом розглядається справа про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, оскільки до суду був направлений протокол про адміністративне правопорушення саме щодо нього, тому вимоги про визнання іншої особи винним у порушенні ПДР України в цьому провадженні не ґрунтується на законі.
З цих підстав, апеляційна скарги також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Поновити ОСОБА_2 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 20 липня 2016 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун